Ухвала суду № 137994538, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/3248/26

За позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ІС

про витребування нерухомого майна,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі позивач, Рада) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Веста ІС (далі відповідач, Товариство) про витребування з чужого незаконного володіння відповідача нежилих підвальних приміщень в літ. В з № 1 по № 2 включно (групи приміщень № 53), загальною площею 74,6 м2, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Нижній Вал, 23 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 252267680385).

Ухвалою від 30.03.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/3248/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 21.04.2026 року.

Ухвалою від 21.04.2026 року господарський суд міста Києва відклав підготовче засідання у даній справі на 19.05.2026 року.

У підготовчому засіданні 19.05.2026 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/3248/26 на 30 днів.

Ухвалою від 19.05.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/3248/26 та призначив її до судового розгляду по суті на 09.06.2026 року.

У судовому засіданні 09.06.2026 року оголошувалася перерва до 07.07.2026 року.

01.07.2026 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від імені Ради надійшли письмові пояснення (щодо підтримки позовних вимог) від 30.06.2026 року, в яких були наведені мотиви на підтвердження обґрунтованості пред`явлених до Товариства вимог.

Дослідивши означені письмові пояснення від 30.06.2026 року, суд зазначає таке.

Частинами 1, 2, 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

За умовами частини 2 статті 162, частини 2 статті 166 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи чи органу місцевого самоврядування.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг чи пояснень є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частини 9 статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Частиною 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини 1, частин 3, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року в справі № 908/592/19.

Суд також враховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 року в справі № 910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 року в справі № 303/4297/20. Так, здійснюючи тлумачення частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що крім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як на достовірні.

Суд звертає увагу на те, що письмові пояснення (щодо підтримки позовних вимог) від 30.06.2026 року були підписані від імені Ради Дружиніним Олександром Дмитровичем.

На підтвердження повноважень вказаної особи до поданих письмових пояснень додано копію виданої Радою в особі Київського міського голови довіреності від 14.05.2026 року № 225КМГ-1673, якою головного спеціаліста юридичного відділу апарату Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Дружиніна Олександра Дмитровича уповноважено представляти інтереси Ради у всіх загальних, господарських, адміністративних, місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді.

Разом із тим, позивач не надав ані доказів наявності у Дружиніна Олександра Дмитровича статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що вказана особа наділена повноваженнями самопредставництва у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником позивача є Кличко Віталій Володимирович, а керівниками з обмеженнями є Хацевич Ігор Мирославович та Ситніченко Євген В`ячеславович. Інші особи, які можуть вчиняти дії від імені Ради, зокрема, Дружинін Олександр Дмитрович, у наведеному реєстрі не зазначені.

Таким чином, повноваження Дружиніна Олександра Дмитровича як особи, уповноваженої на підписання письмових пояснень від 30.06.2026 року від імені позивача та представництво його інтересів у суді в порядку самопредставництва, не підтверджені.

Суд зауважує, що дана справа не є малозначною, що також виключає можливість здійснення в ній представництва позивача будь-якою особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність згідно з приписами частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Частиною 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду письмових пояснень від 30.06.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 166, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Письмові пояснення (щодо підтримки позовних вимог) від 30.06.2026 року в справі № 910/3248/26 повернути без розгляду.

2. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання (07.07.2026 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака