Ухвала суду № 137994489, 06.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2026Справа № 910/8163/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

про забезпечення позову від 03.07.2026

за позовом Одеської обласної прокуратури (65026, вул. Італійська, буд.3, м.Одеса, код 03528552) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, буд.12/2, код 00031101)

до 1) Одеської обласної державної (військової) адміністрації (65044, просп. Шевченка, буд.4, м. Одеса, код 00022585)

2) Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (65481, просп. Григорівського десанту, буд.18, м. Південне, Одеська обл., код 21018103)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» (04073, м.Київ,вул.рилєєва, буд. 10а, код 37572200)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, проспект Берестейський, буд.14, код 38727770)

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту та земельною ділянкою, шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

03.07.2026 Одеська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Одеської обласної державної (військової) адміністрації, Південнівської міської ради Одеського району Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» про:

- усунення перешкоди власнику державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 00022585) від 22.10.2014 № 859/А 2014 «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» в оренду на 49 років для будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів інженерно транспортної інфраструктури морського транспорту на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту)»;

- усунення перешкоди власнику державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.12.2014, укладеного між Одеською обласною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ: 00022585) та товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» (код ЄДРПОУ: 37572200) з додатковими угодами до нього, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 4,8558 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0112 (номер запису про інше речове право: 8115944, рннм 530090651227);

- усунення перешкоди власнику державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний та земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Новобілярівської селищної ради Лиманського району району Одеської області (код ЄДРПОУ: 05406037) на земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227; номер запису про речове право: 35630319);

- усунення перешкоди власнику державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні акваторією морського порту Південний разом із земельною ділянкою під нею шляхом скасування державної реєстрації права оренди товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» (код ЄДРПОУ: 37572200) щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227; номер запису про інше речове право: 8115944);

- усунення перешкоди власнику державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРСАГРО» (код ЄДРПОУ: 37572200) повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227);

- усунення перешкоди власнику державі в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Південнівської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 04527336) повернути державі в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку із кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 площею 4,8558 га (РНОНМ: 530090651227);

Позов обґрунтовано тим, що, на думку прокурора, розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 22.10.2014 № 859/А-2014 незаконно передано ТОВ «РЕСУРСАГРО» в оренду земельну ділянку площею 4,8558 га, кадастровий номер 5122755400:01:002:0112, яка розташована в акваторії Аджалицького лиману, що входить до меж морського порту «Південний», та належить до земель водного фонду загальнодержавного значення. На підставі зазначеного розпорядження 05.12.2014 укладено договір оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим прокурор просить визнати розпорядження незаконним і скасувати його, визнати недійсним договір оренди, скасувати державну реєстрацію права комунальної власності та права оренди і повернути земельну ділянку у державну власність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/8163/26, вирішено здійснювати розгляд справи за правилам загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.08.26 о 11:20 год.; залучено до участі у справі третю особу на стороні позивача.

03.07.2026 разом із позовною заявою прокуратурою подано заяву про забезпечення позову із вимогою накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 4,8558 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112 за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 530090651227.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом спору є земельна ділянка площею 4,8558 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112, яка, за твердженням заявника, є частиною акваторії морського порту «Південний» та належить до земель державної власності, розпорядження якими здійснює Кабінет Міністрів України. Заявник посилається на те, що на підставі розпоряджень Одеської обласної державної адміністрації від 28.07.2014 № 625/А-2014 та від 22.10.2014 № 859/А-2014 земельну ділянку передано ТОВ «РЕСУРСАГРО» в оренду, 05.12.2014 укладено договір оренди, право оренди зареєстровано 17.12.2014, а після рішення Лиманської районної ради від 03.04.2018 № 372-VІІ та внесення відомостей до Державного земельного кадастру 20.02.2020 зареєстровано право комунальної власності і змінено орендодавця шляхом укладення додаткових угод від 07.04.2020 та 20.12.2022.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник зазначає, що Південнівська міська рада як зареєстрований власник земельної ділянки може відчужити або передати її у користування третім особам, а ТОВ «РЕСУРСАГРО» здійснити поділ чи об`єднання земельної ділянки або передати її у суборенду, що, на думку заявника, може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову. З огляду на це заявник просить накласти арешт на спірну земельну ділянку як захід забезпечення позову.

Оцінюючи наведені заявником обставини у їх сукупності, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з наведених нижче підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а, отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Із врахуванням викладеного вище та враховуючи обґрунтування поданої заявником заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви з огляду на таке.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор зазначає, що внаслідок прийняття оспорюваних рішень та укладення договору оренди спірна земельна ділянка водного фонду незаконно вибула з державної власності, хоча відповідно до вимог земельного законодавства повноваження щодо розпорядження такою земельною ділянкою належать виключно Кабінету Міністрів України.

З огляду на наведені прокурором доводи щодо відсутності рішень уповноваженого органу про передачу спірної земельної ділянки із державної власності, а також зважаючи на те, що на час розгляду справи право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за Південнівською міською радою Одеського району Одеської області, а право оренди за ТОВ «РЕСУРСАГРО», суд вважає, що основною метою забезпечення позову є збереження існуючого правового статусу та цілісності спірної земельної ділянки до набрання законної сили рішенням у справі.

Арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.

Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

Суд зазначає, що спірна земельна ділянка, на яку прокурор просить накласти арешт, є безпосереднім предметом спору у даній справі. Вжиття такого заходу забезпечення позову спрямоване на збереження існуючого правового статусу спірної земельної ділянки та унеможливлення вчинення щодо неї дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, до остаточного вирішення спору по суті.

При цьому суд зазначає, що накладення арешту на спірну земельну ділянку має тимчасовий характер та не позбавляє відповідачів права володіння і користування нею, а лише обмежує можливість її відчуження чи вчинення інших розпорядчих дій на час розгляду справи. Застосування такого заходу забезпечення позову забезпечує збереження існуючого правового статусу спірної земельної ділянки та дотримання балансу інтересів усіх учасників справи.

Наведене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку є законним, співмірним заявленим позовним вимогам та спрямованим на забезпечення ефективного судового захисту, збереження існуючого правового статусу спірної земельної ділянки і недопущення вчинення дій, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19, відповідно до якої накладення арешту на майно як тимчасове обмеження права розпорядження ним є допустимим за умови дотримання принципів законності, пропорційності та переслідування легітимної мети в загальному інтересі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову та вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 03.07.2026 про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4,8558 га з кадастровим номером 5122755400:01:002:0112, що розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, Новобілярська селищна рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 530090651227.

3. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 06.07.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 06.07.2029.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (06.07.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Марія ДЕМИДОВА