Ухвала суду № 137994470, 06.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2026Справа № 910/5002/26Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" (04201, місто Київ, проспект Мінський, будинок 20-А; ідентифікаційний код 35199401)

про скасування судового наказу № 910/5002/26 від 05.05.2026

за заявою Фізичної особи-підприємця Шуст Вадима Григоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Шуст Вадим Григорович звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" заборгованості за Договором на планове технічне обслуговування №15/25-В від 01.09.2025 у розмірі 21500,00 грн.

05.05.2026 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" на користь Фізичної особи-підприємця Шуст Вадима Григоровича заборгованість у розмірі 21500,00 грн. та 332,80 грн. судового збору.

26.06.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" надійшла заява про скасування судового наказу від 05.05.2026 у справі № 910/5002/26.

У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" вказує, що не погоджується з вимогами стягувача у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, зважаючи на відсутність доказів, які б могли підтвердити обсяг заборгованості та обґрунтування нарахування зазначеної суми до сплати.

Разом із заявою про скасування судового наказу подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу від 05.05.2026. Подане клопотання мотивоване тим, що боржник не отримував копію судового наказу з додатками, та про зміст вказаного наказу дізнався через свого адвоката лише під час ознайомлення останнім із матеріалами справи 23.06.2026 року. Також, боржник із посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі №906/142/18 зауважив, що повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування сторони про час і місце розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що судовий наказ від 05.05.2026 та примірник заяви про видачу судового наказу з доданими до неї матеріалами направлені боржнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в заяві про видачу судового наказу та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04201, місто Київ, проспект Мінський, будинок 20-а.

Проте конверт із копією вищенаведеного судового наказу та заяви про видачу судового наказу з доданими до неї матеріалами повернуто 02.06.2026 на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення боржнику за закінченням терміну зберігання.

Разом з цим, судовий наказ від 05.05.2026 направлений боржнику також на електронну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у заяві про видачу судового наказу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно сформованої довідки про доставку електронного листа, вищевказаний судовий наказ доставлений до електронної скриньки боржника 06.05.2026 року.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Таким чином, до клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу не надано жодних доказів на підтвердження поважності пропуску процесуального строку для подання відповідної заяви лише 26.06.2026, окрім посилання боржника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17 та від 12.02.2019 у справі №906/142/18.

У той же час, суд зауважує, що боржник є юридичною особою, на яку відповідно до ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 цього Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

Також, схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.06.2024 у cправі № 910/8002/23 при розгляді питання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу, зауваживши що отримання боржником від суду кореспонденції з копіями судового наказу та заявою стягувача про його видачу перебувало поза межами контролю Господарського суду міста Києва, оскільки на боржника, на відміну від фізичних осіб, було законом покладено обов`язок зазначати достовірні відомості щодо власного місцезнаходження, та забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень.

Суд також звертає увагу, що із 18.10.2023 для юридичних осіб передбачено для участі в судових процесах обов`язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».

Згідно з частиною 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Однак, за наслідками перевірки відомостей щодо наявності у боржника зареєстрованого електронного кабінету судом установлено, що боржник зареєстрував електронний кабінет лише 23.06.2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Приймаючи до уваги, що боржником не подано до суду у визначені законом строки заяви про скасування судового наказу від 05.05.2026 у справі № 910/5006/26, останній набрав законної сили 19.06.2026 року.

Пунктом 3 частини 5 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Проте, доказів поважності причин пропуску процесуального строку боржником не надано, а тому підстави для задоволення клопотання боржника про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу у даній справі, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи викладене, суд повертає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" про скасування судового наказу, виданого в межах справи №910/5002/26.

На підставі викладеного та керуючись ст. 157, 158, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бахус АГМ" заяву про скасування судового наказу від 05.05.2026 у справі № 910/5002/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановлені законом строки.

Дата підписання: 06.07.2026 року.

Суддя К.В. Полякова