Рішення № 137994410, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/4514/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20) Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (01104, місто Київ, б. Міхновського Миколи, будинок 38) про стягнення 30870,62 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.04.2026 в системі «Електронний суд» представником Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" сформовано позовну заяву до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки про стягнення заборгованості у розмірі 30870,62 грн. з яких: 30 224,27 грн - заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії; 458,74 грн - інфляційна складова боргу; 187,61 грн - 3% річних та була передана 21.04.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору про постачання електричної енергії № 3338 (далі - Договір) з особовим рахунком Споживача № 3003338 в частині оплати за розподіл електричної енергії.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 27.04.2026 була надіслана на адреси учасників справи в їх електронні кабінети та доставлена зокрема відповідачу 27.04.2026 о 18:23 год., що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 ГПК України та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.01.1996 між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго» (енергопостачальна організація) та Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, як споживачем, укладено Договір на використання електричної енергії № 3338 з особовим рахунком Споживача № 3003338, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов`язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції «Абоненту», в межах (приєднаної) дозволеної до використання потужності, згідно з визначеними цим договором умовами та величинами споживання електроенергії в потужності (Додаток №1) (далі - Договір від 01.01.1996).

20.12.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки (споживач) укладено Додаткову угоду до Договору від 01.01.1996 № 3338 (о/р 3003338) про постачання електричної енергії, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти Договір від 01.01.1996 № 3338 (о/р 3003338) про постачання електричної енергії в новій редакції згідно з Додатком 1 до цієї угоди.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 20.12.2010 передбачено, що додатки до Договору № 3338, зазначені у п. 9.1. та укладені сторонами до моменту укладення цієї угоди, є чинними на весь період дії Договору та є його невід`ємними частинами.

20.12.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та відповідачем (споживач) підписано Додаток 1 до Договору від 01.01.1996 № 3338, а саме Договір про постачання електричної енергії № 3338 (далі - Договір від 20.12.2010).

Відповідно до Розділу 1 Договору від 20.12.2010 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору від 20.12.2010 під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до пп. 2.3.3. п. 2 Договору від 20.12.2010 споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків «Порядок розрахунків» та «Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до пп. 4.2.1. п. 4 Договору від 20.12.2010 за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документів окремим рядком.

Пунктом 7.1. Договору від 20.12.2010 облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Підписаний між сторонами Додаток № 2 до Договору від 01.01.1996 № 3338 передбачає Порядок розрахунків.

Пунктом 1 Додатку № 2 до Договору від 01.01.1996 № 3338 встановлено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 14-го числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними.

Відповідно до п. 2 Порядку розрахунків споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється до 16-го числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам» (п.п. 2.1 п. 2 Додатку № 2).

Також між сторонами були підписані та укладені, зокрема, Додаток № 4А (перелік об`єктів Державний НДІ інформатизації та моделювання); Додаток № 5Б (порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії); Додаток № 13 (Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".

Відповідно до Акту № 40250100594202-1 надання послуги з розподілу електричної енергії за листопад 2025 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на суму 13835,54 грн. з ПДВ.

Відповідно до Акту № 40250180609636-1 надання послуги з розподілу електричної енергії за грудень 2025 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на суму 4317,94 грн. з ПДВ.

Відповідно до Акту № 40250080626347-1 надання послуги з розподілу електричної енергії за січень 2026 року позивачем надано відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на суму 12070,79 грн. з ПДВ.

Зазначені акти містять підпис та печатку лише позивача.

Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» були виставлені відповідачу рахунки за послуги з розподілу електричної енергії, зокрема, за: листопад 2025 року на суму 13835,54 грн; грудень 2025 року на суму 4 317,94 грн; січень 2026 року на суму 12070,79 грн.

Відповідно до довідки про надходження коштів від відповідача в погашення основного боргу за розподілену від позивача електроенергію заборгованість відповідача за період з 01.11.2025 по 01.02.2026 становить 30224,27 грн.

На зазначену суму заборгованості позивачем також нараховані інфляційні втрати у розмірі 458,74 грн грн та 3% річних у розмірі 187,61 грн.

06.02.2026 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії № 3003338, яка станом на 06.02.2026 становить 30224,27 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

Відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі Постанова № 312, ПРРЕЕ) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 6 Постанови № 312 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Пунктом 4 вказаної Постанови визначено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з п.п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 2.1.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 1.2.6 ПРРЕЕ оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 01.01.1996 між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго» (енергопостачальна організація) та Державним науково-дослідним інститутом інформатизації та моделювання економіки, як споживачем, укладено Договір на використання електричної енергії № 3338 з особовим рахунком Споживача № 3003338, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов`язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції «Абоненту», в межах (приєднаної) дозволеної до використання потужності, згідно з визначеними цим договором умовами та величинами споживання електроенергії в потужності (Додаток №1).

В подальшому, 20.12.2010 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник), правонаступником якого є ПрАТ ДТЕК Київські електромережі, та відповідачем (споживач) укладено Додаткову угоду до Договору від 01.01.1996 № 3338 (о/р 3003338) про постачання електричної енергії, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти Договір від 01.01.1996 № 3338 (о/р 3003338) про постачання електричної енергії в новій редакції згідно з Додатком 1 до цієї угоди.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач є споживачем наданих позивачем послуг з постачання електричної енергії, а тому зобов`язаний оплатити їх вартість у повному обсязі. Доказів протилежного до суду не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу послуги з постачання електричної енергії у період з листопада 2025 по січень 2026 на загальну суму 30224,27 грн, що підтверджується актами надання послуг з розподілу електричної енергії, рахунками на оплату наданих послуг, а також інформацією з веб-сервісу Особистий кабінет за вказаний період.

Однак, зі свого боку, відповідач зобов`язання зі сплати вартості наданих послуг за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії у сумі 30224,27 грн.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості наданих позивачем послуг у визначений договором строк, а отже, він є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що факт порушення зобов`язань за договором щодо своєчасної сплати вартості послуг відповідачем не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за послуги з розподілу електричної енергії в сумі 30224,27 грн., відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача нараховані на суму заборгованості інфляційні втрати у розмірі 458,74 грн та 3% річних у розмірі 187,61 грн.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, за розрахунком суду вийшло більше, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі та складають 458,74 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (01104, м. Київ, б. Міхновського Миколи, буд. 38, код ЄДРПОУ 23395900) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ: 41946011) 30 224 (тридцять тисяч двісті двадцять чотири) грн. 27 коп - заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії; 458 (чотириста п`ятдесят вісім) грн. 74 коп - інфляційна складова боргу, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 61 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ