Рішення № 137994407, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/3254/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ПІ ФУД СЕПЛАЙ" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 25-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" (02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради , будинок 22) про стягнення 188 088,27 грн.,

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.03.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ПІ ФУД СЕПЛАЙ" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" про стягнення 188 088,27 грн та була передана 25.03.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 188 088,27 грн. з яких: заборгованість по орендній платі у розмірі 96 631,97 грн., сума договірної неустойки у розмірі 9 663,20 грн., неустойка за прострочення повернення майна у розмірі 77 305,13 грн., 3% річних у розмірі 1 358,14 грн., сума інфляційного збільшення у розмірі 3 129,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 30.03.2026, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.04.2026 та 10.04.2026 через електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" надійшли однотипні заяви про направлення процесуальних документів на електронну пошту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2026 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" про направлення процесуальних документів на електронну пошту, які надійшла на адресу суду електронною поштою, повернуто Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" без розгляду.

15.04.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано додаткові пояснення у справі відповідно до яких представник просив надіслати відповідачу - ТОВ "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" (ЄДРПОУ 36405330) - позовну заяву ТОВ "ДЖЕЙ ПІ ФУД СЕПЛАЙ" з усіма доданими матеріалами та ухвалу про відкриття провадження від 06.04.2026 у справі № 910/3254/26 в електронній формі на адресу електронної пошти: kotova.ppd@gmail.com.

22.04.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано однотипні за своїм змістом клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у справі № 910/3254/26 на п`ятнадцять календарних днів з дати фактичного отримання матеріалів справи, тобто до 15 травня 2026 року.

22.04.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заперечення на клопотання.

Ухвалою суду від 24.04.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" про продовження строку для подання відзиву задоволено частково та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" строк для подачі відзиву до 01.05.2026 включно.

27.04.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву у відповідності до якого представник зазначив:

- позивач ані в тексті позовної заяви, ані в повідомленні про розірвання Договору не вказує підстава для можливості достроково розірвання Договір в односторонньому порядку;

- п. 9.7 Договору, який визначає, що у разі дострокового розірвання Договору з ініціативи будь-якої зі сторін на підставі іншій, ніж передбачено умовами Договору, ця сторона зобов`язана сплатити іншій стороні неустойку в розмірі двомісячної орендної плати на дату розірвання Договору. Сплата неустойки повинна бути здійснена не менше ніж за 15 календарних днів до розірвання Договору. Двомісячна орендна плата за Договором складає: 96 631,97 грн х 2 = 193 263,94 грн. Таким чином відповідач вважає, що саме позивач був зобов`язаний сплатити на користь відповідача 193 263,94 грн і сплата відповідних коштів мала б відбутись за 15 календарних днів до моменту розірвання Договору;

- 14.08.2025 року відповідач отримав повідомлення про розірвання Договору. Вважаючи відповідні дії Орендодавця протиправними та безпідставними, додаткова угода про розірвання Договору не була підписана, Орендар пішов на зустріч Орендодавцю та звільнив об`єкт оренди ще 10.09.2025 року, що підтверджується фото, зробленим на телефон Відповідача з дати, часу та геолокації якого видно, де саме було зроблено фото, коли, якого об`єкта та в якому стані був залишений об`єкт оренди (фото докази додаються). Ключі від приміщення були залишені охороні відповідного об`єкта оренди і Позивачу.

01.05.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив у якій представник зазначив:

- пунктом 3.4 Договору прямо передбачає: «Даний Договір може бути достроково припинений будь-якою Стороною на підставі письмового повідомлення іншої Сторони не менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів»;

- процедуру розірвання дотримано в повному обсязі - 14 серпня 2025 року уповноваженій особі Відповідача було вручено письмове повідомлення (що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи, та самим Відповідачем у відзиві), яким повідомлено про припинення Договору з 19 вересня 2025 року, тобто через 36 календарних днів, що навіть перевищує встановлений п. 3.4 мінімальний 30-денний строк попередження;

- Договором прямо передбачений документ - Акт повернення певної форми, який є належним та допустимим доказом факту повернення майна. Жодного Акту повернення підписано не було, цей факт визнається самим Відповідачем у відзиві. Отже, об`єкт оренди не вважається повернутим належним чином у розумінні Договору, незалежно від фактичного звільнення приміщення;

- відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження звільнення приміщення раніше дати, на яку вказує Позивач, який би спростовував твердження Позивача з приводу неналежного повернення об`єкту.

05.05.2026 та 06.05.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив у відповідності до яких представник зазначив:

- підстави дострокового припинення Договору є чітко визначеними, вичерпними та узгодженими сторонами у пункті 6.1.5 Договору, згідно з яким Орендодавець має право на дострокове припинення виключно у разі: невиконання Орендарем своїх зобов`язань або порушення умов Договору; досягнення згоди сторін, що оформлюється додатковою угодою; настання інших випадків, передбачених законодавством України;

- позивач долучає до матеріалів справи Акт повернення як доказ дотримання процедури. Однак цей Акт не підписаний самим Позивачем (Орендодавцем), що виключає можливість вважати процедуру повернення дотриманою з боку самого ж Позивача;

- Позивач, визнаючи припинення Договору з 19.09.2025, одночасно заявляє вимоги про стягнення орендної плати за весь вересень 2025 року, не надаючи жодних доказів фактичного користування приміщенням у цей період.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

03.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ПІ ФУД СЕПЛАЙ" (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" (далі - Орендар) укладено Договір оренди №102 (далі Договір) за умовами п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, зазначені в розділі 2 Договору (далі - "Об`єкт Оренди), що належать Орендодавцеві на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу від « 26» березня 2007 року, зареєстрованим у БТІ м. Києва « 13» квітня 2007 року, реєстраційне посвідчення № 038030, записане в реєстровій книзі № 26з-172 за реєстровим № 1202-з.

Пунктом 1.4 Договору сторони визначили, що умови та положення цього Договору на весь строк його дії залишаються чинними до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1-2.2 Договору, Об`єкт Оренди розташований за адресою: Україна, 04073 м. Київ, вулиця Сиренька, будинок 25 А.

Загальна площа Об`єкта Оренди, вказана в Додатку №1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (далі - «Додаток №1»), Об`єкт Оренди є частиною господарського комплексу нежитлових приміщень, розташованих на території, площею близько 1,4 (один кома чотири) гектари (далі «Територія Об`єкта »).

Згідно п. 3.1 Договору, строк оренди за договором (далі - "Строк Оренди") вказується у Додатку № 1 та починається обраховуватись з моменту підписання Акту № 1 приймання-передачі («Акт Передачі»), що додається до Договору як Додаток №2, який є невід`ємною частиною цього Договору. Фактичною датою завершення Строку Оренди є дата підписання Сторонами Акту № 2 про приймання-передачу Об`єкта Оренди (далі - «Акт Повернення»), що додається до цього Договору як Додаток № 3, який є невід`ємною частиною Договору. У випадку якщо Орендодавець або Орендар безпідставно ухиляється від підписання Акту Повернення, датою закінчення Строку Оренди вважається дата, вказана в Договорі (обумовлена положеннями цього Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що даний Договір може бути достроково припинений будь-якою Стороною на підставі письмового повідомлення іншої Сторони не менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів. Строк Оренди може бути скорочений на підставі додаткової письмової угоди, підписаної уповноваженими представниками Сторін.

За користування Об`єктом Оренди, Орендар зобов`язаний щомісяця оплачувати Орендодавцю суму грошових коштів, у зазначений Договором строк, з розрахунку площі Об`єкту Оренди і вартості 1-го (одного) квадратного метра, відображених у Додатку №1, якщо інше не передбачено Договором (далі з урахуванням індексації у передбаченому п. 4.2 порядку - "Орендна Плата"). Якщо перший / останній день Строку оренди не збігається з початком / закінченням календарного місяця відповідно, Орендна Плата сплачується пропорційно кількості днів оренди в даному місяці. Наступні платежі Орендної Плати сплачуються Орендарем щомісячно. Оплата орендної плати проводиться протягом 5-ти (п`яти) банківських днів (далі - «Дата Платежу»), якщо інше не передбачено Договором. Фактичною датою платежу вважається дата отримання Орендодавцем належних йому коштів (далі - «Фактична Дата Платежу»). Зобов`язання Орендаря по оплаті вважаються виконаними лише після отримання Орендодавцем належних йому за Договором грошових коштів, в повному обсязі. Кожна Сторона оплачує свої власні банківські та інші подібні витрати. Орендна Плата за Договором включає ПДВ. Всі належні за Договором платежі сплачуються Орендарем в національній валюті України (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.6 - 4.7 Договору, орендна Плата оплачується Орендарем не пізніше Дати Платежу кожного місяця, за який здійснюється зазначений платіж. Оплата рахунків за Експлуатаційні Платежі, на поповнення Гарантійного Платежу та інших платежів, якщо вони існують, проводиться Орендарем протягом 5-ти (п`яти) банківських робочих днів з дня виставлення таких рахунків.

Щомісячна Орендна Плата вноситься Орендарем незалежно від факту отримання або неотримання рахунків від Орендодавця. Орендар може самостійно, згідно п. 4.2 Договору, розраховувати належну до оплата помісячну суму Орендної Плати та оплачувати її не пізніше Дати Платежу. У разі розбіжностей між сплаченими Орендарем суми Орендної плати та виставленими із затримкою Орендодавцем рахунками за поточний місяць (недоплати або переплати), Сторони зобов`язуються компенсувати різницю протягом 3-х (трьох) банківських робочих днів з дня виставлення таких рахунків. У разі розбіжностей у сумі, Орендар зобов`язується компенсувати різницю протягом 3-х (трьох) банківських робочих днів з дня отримання рахунку від Орендодавця.

Пунктами 5.1-5.2 Договору сторони визначили, що Орендодавець передає Орендарю Об`єкт Оренди у тимчасове платне користування з моменту підписання Акту приймання-передачі.

Акт приймання-передачі підписується Сторонами не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів з Дати Договору, або на іншу дату за погодженням Сторін, у разі проведення поліпшень на Об`єкті Оренди відповідно до п. 5.3. нього Договору.

Згідно п.п. 6.1.5 п. 6 Договору Орендодавець має право Достроково припиняти Договір у випадках:

невиконання Орендарем своїх зобов`язань, порушення положень Договору;

за згодою сторін (цей вид розірвання оформляється додатковою угодою);

в інших випадках, передбачених законодавством України.

Підпунктом 6.2.1 та 6.2.3 п. 6.2 Договору Орендодавець зобов`язується Передати Об`єкт Оренди Орендарю за Актом Передачі, згідно з умовами Договору.

Прийняти Об`єкт Оренди по Акту Повернення протягом 3 (трьох) робочих банківських днів з моменту отримання Акту Повернення від Орендаря у разі відсутності претензій. Об`єкт Оренди вважається повернутим Орендарем і прийнятим Орендодавцем з моменту підписання Сторонами Акту Повернення.

Згідно п.п. 7.2.18 п. 7.2 Договору, після закінчення Строку Оренди або дострокового розірвання Договору. Орендар зобов`язується, у 10-ти десятиденний) строк, повернути Орендодавцю Об`єкт Оренди в стані, співвідносному тому, в якому Об`єкт Оренди був отриманий за Актом Передачі, з урахуванням нормального зносу, для чого, у разі необхідності, Орендар зобов`язується здійснити ремонтні роботи з приведення Об`єкта Оренди в належний стан. Орендна Плата, Експлуатаційні Платежі нараховуються на дату підписання Акту Повернення включно, та сплачуються Орендарем в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 8.1 та 8.2 п. 8 Договору передбачено, що Об`єкт Оренди повертається Орендодавцю на підставі Акту Повернення, підписаного уповноваженими представниками Сторін, але не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів з дня припинення дії Договору. Обов`язок щодо складання Акту покладається на Орендодавця

Орендар, незалежно від причини розірвання Договору, зобов`язується повернути Об`єкт Оренди в стані, співвідносному тому, в якому Орендар прийняв його за Актом Передачі, з урахуванням нормального зносу за період строку оренди.

Підпунктом 9.2.1 п. 9.2 Договору, при простроченні або порушенні термінів оплати Орендної Плати, поповнення гарантійного платежу, відшкодування Експлуатаційних Платежів та / або будь-яких інших платежів за Договором в повному обсязі, або затримці строку повернення Об`єкта Оренди, Орендодавець має право стягнути з Орендаря, а Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю у разі направлення останнім письмового повідомлення про застосування до Орендаря санкцій за Договором, наступну неустойку:

за прострочення віл шести до п`ятнадцяти банківських днів пізніше Дати Платежу - 5 (п`ять) відсотків від загальної суми простроченого платежу за Договором;

при простроченні понад п`ятнадцять банківських днів пізніше Дати Платежу - 10 (десять) відсотків від загальної суми простроченого платежу за Договором.

Розділом 12 Договору сторони погодили, що Орендар перераховує Орендодавцю Гарантійний Платіж у розмірі та в строк, зазначені в пункті 4.5 Договору. При зміні суми щомісячної орендної плати відповідно до п. 4.2 Договору, Орендар зобов`язується поповнювати суму гарантійного платежу до суми поточної щомісячної орендної плати не пізніше 3 (трьох) банківських днів, з моменту настання відповідних змін (п.п. 12.1 Договору).

Гарантійний платіж знаходиться в розпорядженні Орендодавця протягом усього терміну дії Договору як гарант сплати Орендарем орендної плати або виконання будь-яких інших грошово-майнових зобов`язань за Договором. Відсотки по гарантійному платежу не нараховуються. За умови належного виконання Орендарем всіх своїх зобов`язань за Договором, сума гарантійного платежу може бути використана Орендодавцем як Орендна Плата за останній місяць оренди, або на виконання робіт з приведення Об`єкта Оренди в стан, співвідносний тому, в якому Орендодавець передав, а Орендар прийняв Об`єкт Оренди (п.п. 12.2 Договору).

Якщо, в який-небудь момент протягом Строку Оренди, сума платежів або інша сума коштів, отриманих Орендодавцем від Орендаря за Договором, буде недостатньою для покриття будь-яких фінансових зобов`язань Орендаря перед Орендодавцем або третьою особою, Орендодавець має право на покриття таких зобов`язань за рахунок коштів гарантійного платежу в наступних випадках:

Відшкодування будь-яких збитків, понесених Орендодавцем з вини Орендаря в ході виконання умов даного Договору;

Компенсація будь-яких пошкоджень Об`єкта Оренди, завданих з вини Орендаря;

Будь-які види неустойки, штрафів, передбачених Договором;

Прострочені Експлуатаційні Платежі;

Прострочена Орендна Плата;

Орендна плата.

Гарантійний платіж повертається Орендарю протягом п`ятнадцяти (15-ти) банківських днів від дати підписання Сторонами Акту Повернення, і за умови погашення Орендарем наступних заборгованостей, якщо вони існують:

за заподіяну шкоду третім особам (дійсну і доведену);

витрати за можливий ремонт;

штраф / пеня за несплату Орендної Плати. Експлуатаційних Платежів та інших платежів;

Експлуатаційні Платежі, Орендна Плата та інших платежів.

Додатком №1 до Договору сторони визначили план об`єкта Оренди.

Додатком №2 сторони погодили та підписали акт №1 приймання передачі від 03.03.2025 за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) Об`єкт Оренди загальної площею 508.6 (п`ятсот вісім цілих шість десятих) складських приміщень, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Сиренька 25а.

Додатковою угодою №1 від 01.04.2025 до Договору оренди сторони домовились про зміну вартості орендної плати з « 01» травня 2025 року, у зв`язку з цим:

Доповнення № 1 до Договору читати в наступній редакції:

1.1.1. Орендодавець надає, а Орендар отримує в тимчасове платне користування Об`єкт Оренди загальною площею: 508,6 (п`ятсот вісім цілих шість десятих) квадратних метрів складських приміщень за ціною 158,33 грн.» крім того ПДВ 31,67 грн., всього з ПДВ 190,00 грн. (Сто дев`яносто) гривень 00 коп. за кожний квадратний метр за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 25 А.

1.2. Параграф 4.1 Договору читати в наступній редакції:

1.2.1. За користування Об`єктом Оренди, Орендар щомісячно сплачує на користь Орендодавця суму, яка станом на « 01» травня 2025 року складає 80 526,64 грн. (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 64 коп., крім того ПДВ 16 105,33 грн. (шістнадцять тисяч сто п`ять) гривень 33 коп. Всього з ПДВ 96 631,97 грн. (дев`яносто шість тисяч шістсот тридцять одна) гривня 97 коп. (надалі - «Орендна плата»)- Якщо перший / останній день терміну оренди не збігається з початком / закінченням календарного місяця відповідно, Орендна Плата сплачується пропорційно кількості днів оренди в даному місяці.

1.3. Сторони домовились, що протягом 12-ти місяців з дня підписання цієї Додаткової угоди ціна за квадратний метр складських приміщень є незмінною.

2. Решта положень Договору, не змінені і не доповнені цією Додатковою угодою, зберігають свою силу.

3. Додаткова угода набуває чинності з « 01» травня 2025 року і є невід`ємною частиною Договору.

14.08.2025 позивачем було вручено відповідачу повідомлення про дострокове припинення дії Договору оренди №102 від 03.03.2025 у якому Орендодавець зазначив: «Враховуючи обставини, то склалися, керуючись пунктами 3.4. та 6.1.5. Договору, пропонуємо Вам врегулювати питання припинення орендних відносин шляхом підписання Додаткової угоди про дострокове розірвання Договору оренди за згодою сторін, якою максимально скоротити строк дії Договору. Проект Додаткової угоди додасться.

Одночасно повідомляємо, що у разі ухилення Вами від підписання вищезазначеної Додаткової угоди про розірвання Договору оренди за згодою сторін, у відповідності пунктів 3.4 та 11.2.4 Договір оренди № 102 від « 03» березня 2025 р. вважатиметься достроково припиненим Орендодавцем « 19» вересня 2025 року на підставі даного письмового повідомлення, з урахуванням строків, встановлених Договором та врахуванням строків, необхідних для поштового відправлення.

З огляду на вищезазначене, пропонуємо підписати Акт № 3 приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди у строк до 19 вересня 2025 року (але не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів з дня припинення дії Договору), за адресою: 04073. м. Київ, вул. Сиренька, буд. 25-А, та повернути Об`єкт Оренди в стані, співвідносному тому, в якому Орендар прийняв його за Актом Передачі, з урахуванням нормального зносу за період строку оренди. Проект Акту повернення додається».

В матеріалах справи наявна Додаткова угода про дострокове припинення дії Договору оренди №102 від « 03» березня 2025 р. та Акт № 3 приймання-передачі об`єкта оренди. Означені вище документи не підписані з боку сторін.

06.03.2026 Орендодавцем на адресу Орендаря надіслано повідомлення про застосування штрафних санкцій за Договором. Означене повідомлення надіслано цінним листом з описом вкладення.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, а відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування Об`єктом Оренди, Орендар щомісячно сплачує на користь Орендодавця суму, яка станом на « 01» травня 2025 року складає 80 526,64 грн. (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять шість) гривень 64 коп., крім того ПДВ 16 105,33 грн. (шістнадцять тисяч сто п`ять) гривень 33 коп. Всього з ПДВ 96 631,97 грн. (дев`яносто шість тисяч шістсот тридцять одна) гривня 97 коп. (надалі - «Орендна плата»)- Якщо перший / останній день терміну оренди не збігається з початком / закінченням календарного місяця відповідно, Орендна Плата сплачується пропорційно кількості днів оренди в даному місяці (п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що даний Договір може бути достроково припинений будь-якою Стороною на підставі письмового повідомлення іншої Сторони не менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів. Строк Оренди може бути скорочений на підставі додаткової письмової угоди, підписаної уповноваженими представниками Сторін.

14.08.2025 позивачем було вручено відповідачу повідомлення про дострокове припинення дії Договору оренди №102 від 03.03.2025 у якому Орендодавець зазначив: «Враховуючи обставини, то склалися, керуючись пунктами 3.4. та 6.1.5. Договору, пропонуємо Вам врегулювати питання припинення орендних відносин шляхом підписання Додаткової угоди про дострокове розірвання Договору оренди за згодою сторін, якою максимально скоротити строк дії Договору. Проект Додаткової угоди додасться.

Одночасно повідомляємо, що у разі ухилення Вами від підписання вищезазначеної Додаткової угоди про розірвання Договору оренди за згодою сторін, у відповідності пунктів 3.4 та 11.2.4 Договір оренди № 102 від « 03» березня 2025 р. вважатиметься достроково припиненим Орендодавцем « 19» вересня 2025 року на підставі даного письмового повідомлення, з урахуванням строків, встановлених Договором та врахуванням строків, необхідних для поштового відправлення.

З огляду на вищезазначене, пропонуємо підписати Акт № 3 приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди у строк до 19 вересня 2025 року (але не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів з дня припинення дії Договору), за адресою: 04073. м. Київ, вул. Сиренька, буд. 25-А, та повернути Об`єкт Оренди в стані, співвідносному тому, в якому Орендар прийняв його за Актом Передачі, з урахуванням нормального зносу за період строку оренди. Проект Акту повернення додається».

В матеріалах справи наявна Додаткова угода про дострокове припинення дії Договору оренди №102 від « 03» березня 2025 р. та Акт № 3 приймання-передачі об`єкта оренди. Означені вище документи не підписані з боку сторін.

Згідно п.п. 6.1.5 п. 6 Договору Орендодавець має право Достроково припиняти Договір у випадках:

невиконання Орендарем своїх зобов`язань, порушення положень Договору:

за згодою сторін (цей вид розірвання оформляється додатковою угодою);

в інших випадках, передбачених законодавством України.

Представник відповідача заперечуючи стосовно позовних вимог зокрема зазначає, що ані в тексті позовної заяви, ані в повідомленні про розірвання Договору не вказує підстава для можливості достроково розірвання Договір в односторонньому порядку.

Суд на наголошує, що умовами Договору сторони у розділі 3 та розділі 6 Договору передбачили дві окремі можливості дострокового припинення Договору.

Так, розділом 3 сторони погодили можливість як Орендаря так і Орендодавця достроково припинити Договір оренди на підставі письмового повідомлення іншої Сторони не менше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів.

У той же час розділом 6 передбачено право Орендодавця достроково припинити договір у таких випадках: невиконання Орендарем своїх зобов`язань, порушення положень Договору; за згодою сторін (цей вид розірвання оформляється додатковою угодою); в інших випадках, передбачених законодавством України.

Отже розділом 3 передбачено можливість як Орендаря так і Орендодавця достроково припинити Договір, а розділом 6 передбачено право Орендодавця достроково припинити договір.

Оскільки Орендодавець повідомив належним чином про дострокове припинення Договору з посиланням на п.п. 3.4 Договору та означене повідомлення було отримано відповідачем, зокрема в означеному повідомленні було встановлено строк з якого Договір вважається припиненим - 19.09.2025 (що складає більше 30 календарних днів), суд дійшов висновку, що означений Договір припинений.

Стосовно заперечень відповідача, що 14.08.2025 року відповідач отримав повідомлення про розірвання Договору. Вважаючи відповідні дії Орендодавця протиправними та безпідставними, додаткова угода про розірвання Договору не була підписана, Орендар пішов на зустріч Орендодавцю та звільнив об`єкт оренди ще 10.09.2025 року, що підтверджується фото, зробленим на телефон Відповідача з дати, часу та геолокації якого видно, де саме було зроблено фото, коли, якого об`єкта та в якому стані був залишений об`єкт оренди. Ключі від приміщення були залишені охороні відповідного об`єкта оренди і Позивачу, суд зазначає наступне.

Орендодавець повідомляючи про припинення Договору посилався на п. 3.4, яким сторони не визначили, що припинення Договору в односторонньому порядку передбачає укладення Додаткової угоди у той же час, саме п.п. 6.1.5 Договору передбачено, що Дострокове припинення договору за згодою сторін (оформляється додатковою угодою).

Оскільки припинення Договору оренди відбулось не за згодою сторін твердження відповідача про те, що додаткова угода про розірвання Договору не підписана не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо долучених представником відповідача фото, зроблених на телефон Відповідача з датою, часу та геолокації, суд зазначає, що умовами Договору сторонами чітко визначено порядок повернення майна, який відповідачем дотримано не було.

Щодо заперечень відповідача, що п. 9.7 Договору, який визначає, що у разі дострокового розірвання Договору з ініціативи будь-якої зі сторін на підставі іншій, ніж передбачено умовами Договору, ця сторона зобов`язана сплатити іншій стороні неустойку в розмірі двомісячної орендної плати на дату розірвання Договору. Сплата неустойки повинна бути здійснена не менше ніж за 15 календарних днів до розірвання Договору. Двомісячна орендна плата за Договором складає: 96 631,97 грн х 2 = 193 263,94 грн. Таким чином відповідач вважає, що саме позивач був зобов`язаний сплатити на користь відповідача 193 263,94 грн і сплата відповідних коштів мала б відбутись за 15 календарних днів до моменту розірвання Договору, суд наголошує, що під час розгляду справи відповідачем не подавалось зустрічного позову про стягнення 193 263,94 грн, а відтак означені вимоги є безпідставними.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості по орендній платі, вбачається, що позивачем нараховано орендну плату у розмірі 96 631,97 грн за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 року.

Оскільки орендодавець належним чином та у встановлені законом і договором строки повідомив орендаря про припинення з 19.09.2025 строку дії Договору оренди, суд дійшов висновку, що строк дії вказаного договору оренди закінчився 19.09.2025.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 Цивільного кодексу України та статті 216 Господарського кодексу України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

Законодавець у частині першій статті 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Правові наслідки порушення умов договору оренди визначені відповідними нормами Закону про оренду, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка згідно із частиною другої статті 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що до предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не вчинялись дії щодо повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії Договору оренди. При цьому, доказів існування умов, які б перешкоджали відповідачу повернути орендоване приміщення позивачу, відповідачем суду не надано.

У Постанові ОП КГС ВС від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 викладено наступну правову позицію : «За змістом положень частини першої статті 763, частини першої статті 764, частини першої статті 785 ЦК України, частини четвертої статті 284, частини четвертої статті 291 ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII із закінченням строку договору найму (оренди), на який його було укладено, за наявності заперечень наймодавця щодо подальшого користування наймачем майном, договір є припиненим, що означає припинення дії (чинності) для сторін всіх його умов, а їх невиконання (невиконання окремих його умов) протягом дії договору є невиконанням зобов`язання за цим договором, що має відповідні наслідки (настання відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов`язків під час дії договору тощо), однак не зумовлює продовження дії (чинність) договору в цілому або тих його умов, що не були виконані (неналежно виконані) стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, договір найму (оренди) є підставою для виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору найму (оренди) невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

З огляду на викладене ОП КГС ВС дотримується висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов, тобто є неправомірним користуванням майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.

Неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Неустойка стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення договору, що відбулося у спірних правовідносинах, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).»

Враховуючи, що строку дії Договору оренди припинив свою дію 19.09.2025, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу орендної плати з 01.09.2025 по 19.09.2025, а з 20.09.2025 по 30.09.2025 неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Таким чином за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає орендна плата у розмірі 61 200,25 грн з ПДВ (за 19 днів вересня), та в іншій частині слід відмовити. Щодо неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, нарахованої позивачем у розмірі 77305,58 грн за розрахунком суду остання підлягає до стягнення у розмірі 35431,72 грн (за 11 днів вересня) та в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до п.п. 8.1 та 8.2 п. 8 Договору передбачено, що Об`єкт Оренди повертається Орендодавцю на підставі Акту Повернення, підписаного уповноваженими представниками Сторін, але не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів з дня припинення дії Договору. Обов`язок щодо складання Акту покладається на Орендодавця

Орендар, незалежно від причини розірвання Договору, зобов`язується повернути Об`єкт Оренди в стані, співвідносному тому, в якому Орендар прийняв його за Актом Передачі, з урахуванням нормального зносу за період строку оренди.

Як було зазначено вище, 14.08.2025 позивачем було вручено відповідачу повідомлення про дострокове припинення дії Договору оренди №102 від 03.03.2025 у якому Орендодавець зокрема зазначив: «З огляду на вищезазначене, пропонуємо підписати Акт № 3 приймання-передачі (повернення) об`єкта оренди у строк до 19 вересня 2025 року (але не пізніше 10-ти (десяти) календарних днів з дня припинення дії Договору), за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сиренька, буд. 25-А, та повернути Об`єкт Оренди в стані, співвідносному тому, в якому Орендар прийняв його за Актом Передачі, з урахуванням нормального зносу за період строку ореади. Проект Акту повернення додається».

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи акт повернення майна сторонами не підписано.

Відповідно до п. 9.1 Договору порушення Стороною умов Договору є підставою для застосування до винної Сторони санкцій, встановлених цим Договором. При цьому, сторони спору узгодили (п.п. 9.2.1 п. 9.2 Договору), що орендар за вчинення порушень несе наступну відповідальність:

при простроченні або порушенні термінів оплати Орендної Плати, поповнення гарантійного платежу, відшкодування Експлуатаційних Платежів та / або будь-яких інших платежів за Договором в повному обсязі, або затримці строку повернення Об`єкта Оренди, Орендодавець має право стягнути з Орендаря, а Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю у разі направлення останнім письмового повідомлення про застосування до Орендаря санкцій за Договором, наступну неустойку:

за прострочення від шести до п`ятнадцяти банківських днів пізніше Дати Платежу - 5 (п`ять) відсотків від загальної суми простроченого платежу за Договором;

при простроченні понад п`ятнадцять банківських днів пізніше Дати Платежу - 10 (десять) відсотків від загальної суми простроченого платежу за Договором.

Позивач зазначає, що оскільки прострочення термінів оплати становить більш ніж 15-ть банківських днів, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю 10% від загальної суми простроченого платежу.

06.03.2026 Відповідачу було направлено письмове повідомлення про застосування до Орендаря неустойки (вих.№ 26/06/03-1) за прострочення термінів оплати орендної плати.

За розрахунком позивача розмір штрафної санкції за Договором становить 9 663 грн. 20 коп. (96 631,97 грн. х 10%).

Суд дослідивши розрахунки розміру штрафної санкції дійшов висновку про їх невідповідність з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, до стягнення з відповідача підлягає орендна плата за 19 днів вересня, а саме з 01.09.2025 по 19.09.2025 у розмірі 61 200,25 грн.

Оскільки станом на дату розгляду справи доказів оплати заборгованості у розмірі 61 200,25 грн в матеріалах справи відсутні, за розрахунком суду розмір штрафної санкції складає 6 120,03 грн (61 200,25 грн (загальна сума простроченого платежу) х 10%). В іншій частині слід відмовити.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 3129,83 грн. та 3% річних у розмірі 1358,14 грн. нарахованих з 01.10.2025 по 20.03.2026 на суму заборгованості у розмірі 96 631,97 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, у межах розрахунку позивача, Господарський суд міста Києва встановив, що позовні вимоги є арифметично невірними з огляду на часткове задоволення позовних вимог в частині основної заборгованості.

Таким чином за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 860,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 3056,33 грн. В іншій частині слід відмовити.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ" (02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради , будинок 22, код ЄДРПОУ 36405330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ПІ ФУД СЕПЛАЙ" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 25-А, код ЄДРПОУ 32384019) заборгованість по орендній платі у розмірі 61200 (шістдесят одна тисяча двісті) грн. 25 коп., сума договірної неустойки у розмірі 6120 (шість тисяч сто двадцять) грн. 03 коп., неустойка за прострочення повернення майна у розмірі 35 431 (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 16 коп., сума інфляційного збільшення у розмірі 3056 (три тисячі п`ятдесят шість) грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 1509 (одна тисяча п`ятсот дев`ять) грн. 90 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ