Ухвала суду № 137994393, 06.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2026Справа № 910/10224/25За заявою Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі №910/10224/25,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 694029,99 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від стягувача Сахнов Д.А. (в режимі відеоконференції);

від боржника (заявника) Олійник Н.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач, заявник) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором купівлі-продажу електричної енергії №15625/01 від 27.09.2018 з урахуванням додаткових угод, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити поставлену йому електричну енергію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" 660380,06 грн боргу, 24369,17 грн інфляційних втрат, 8313,21 грн 3% річних, а також 8316,75 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 залишено без змін.

Через систему "Електронний суд" 11.06.2026 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення у справі, за змістом якої останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 строком на один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою суду від 19.06.2026 вище вказану заяву про відстрочення виконання рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 06.07.2026 та запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення з приводу поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення у цій справі.

Через систему «Електронний суд» 23.06.2026 від позивача надійшли письмові заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Так, заперечуючи щодо задоволення заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення у справі позивач зазначає про те, що відповідач просить суд відстрочити виконання рішення від 13.01.2026 строком на один рік, однак не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення, рішення суду у цій справі буде виконано.

Посилання АТ "Гарантований покупець" на відсутність в Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії на думку позивача є безпідставними, оскільки останній не позбавлений можливості нараховувати і стягувати 3 % річних та інфляційні втрати із своїх контрагентів за порушення грошових зобов`язань (якщо таке порушення має місце), згідно укладених договорів.

Доводи відповідача про дію запровадженого воєнного стану в Україні та на постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" (далі Постанова НКРЕКП №332), що стосується про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, позивач спростовує, оскільки за спірним договором у цій справі штрафні санкції відповідачу не нараховувались, а тому посилання відповідача на Постанову НКРЕКП №332 є цілком безпідставними.

Позивач також звертає увагу суду, що відповідач у вказаній заяві не зазначив жодного обґрунтованого та чіткого плану дій щодо можливості виконання рішення суду та не надав належних та допустимих доказів щодо дій, які будуть ним вживатися для виконання рішення суду у цій справі. Окрім того, позивач зазначив, що останній не має жодної гарантії, що навіть у разі надання розстрочки виконання рішення у справі №910/10224/25, відповідач буде належним чином виконувати її умови в повному обсязі та своєчасно.

Доводи відповідача про відсутність коштів та тяжкий фінансовий стан не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вище наведене, позивач зазначає, що у разі задоволення заяви АТ «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення позивач фактично буде позбавлений можливості отримати кошти протягом максимально встановленого законом терміну відстрочення, без жодної гарантії виконання рішення після його закінчення.

У судове засідання 06.07.2026 призначене для розгляду заяви про відстрочення виконання рішення у справі з`явився представник відповідача. Представник позивача взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції через елеронну систему "ВКЗ".

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану ним заяву про відстрочення виконання рішення у справі та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви, з підстав у вище наведених письмових запереченнях від 23.06.2026.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положеннями статті 331 ГПК України передбачено, що задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи вище наведену заяву, АТ «Гарантований покупець» посилається на сукупність таких обставин:

- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;

- фінансування діяльності гарантованого покупця лише в межах кошторису;

- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складним фінансовим станом АТ «Гарантований покупець»;

- у період дії воєнного стану АТ «Гарантований покупець» бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури (здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим пільговим тарифом);

- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 №332.

У поданій заяві заявник зазначає, що примусове списання коштів без відстрочення виконання рішення під час складних умов воєнного стану ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів внаслідок неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності в критичній сфері енергетичної інфраструктури, що загалом призведе до порушення балансу розрахунків на ринку електричної енергії та в подальшому унеможливить виконання ДП «Гарантований покупець» своїх зобов`язань на ринку електричної енергії.

У судовому засіданні представник відповідача звернув увагу суду, що відстрочення виконання рішення суду від 13.01.2026 у цій справі строком на один рік з дня його ухвалення жодним чином не порушить інтереси сторін, а навпаки забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.

Як було зазначено вище, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вище наведеними нормами ГПК України встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Як неодноразово підкреслював Європейський суд з прав людини, присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Водночас заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення. А факт відсутності бюджетного фінансування чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов`язують можливість надання відстрочки.

Судом також спростовуються твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов`язання внаслідок не оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, несвоєчасного здійснення відповідачу оплати послуг, оскільки вказана обставин не є винятковою підставою для відстрочення виконання рішення.

Окрім того, суд звертає увагу заявника, що не лише він бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури в умовах воєнного стану, але й Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" є відповідальною юридичною особою, яка виконує функції виробника електричної енергії за зеленим тарифом на господарську діяльність якої також негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією РФ.

Частиною 2 статті 617 Цивільного Кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, вище наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання рішення суду, зокрема відсутність джерел фінансування та тяжкий фінансовий стан не є в даному випадку тими виключними обставинами, які давали би підстави для відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вище зазначені норми ГПК України, об`єктивно оцінивши долучені відповідачем докази та беручи до уваги письмові заперечення позивача на заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що наведені Акціонерним Товариством «Гарантований покупець» доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у цій справі або роблять неможливим своєчасного його виконання у розумінні частини 2 статті 331 ГПК України.

Із урахуванням принципів розумності, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що не вбачає правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі та відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст.74, 76, 233-235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 у справі №910/10224/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у порядку та у строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сташків Р.Б.