Ухвала суду № 137994118, 02.07.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

за результатами вимог кредиторів

"02" липня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/442/26

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Лучка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 29.06.2026 (вх.№02.3.1-02/6330/26 від 29.06.2026)

про грошові вимоги кредитора до боржника

у справі № 907/106/26

за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про неплатоспроможність

керуючий реструктуризацією боргів боржника арбітражний керуючий Каратун Євген Євгенович

учасники справи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обґрунтовуючи заяву тим, що у нього відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі та на умовах укладених кредитних договорів.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/442/26 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2026 року.

Ухвалою від 29 квітня 2026 року суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , призначив підготовче засідання на 22 травня 2026 року.

15 травня 2026 року від представника боржника до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява на виконання вимог п. 4 ухвали суду від 29 квітня 2026 року. До означеної заяви долучено банківські виписки.

У підготовчому засіданні 22 травня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі №907/442/26 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; введення процедури реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Також ухвалою від 22 травня 2026 року суд встановив відповідні процесуальні строки та постановив:

- заборонити ОСОБА_1 відчужувати належне йому майно;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

- призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича;

- офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

- зобов`язати контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією Каратуну Є.Є. та суду інформацію про доходи ОСОБА_1 та членів його сім`ї, а також про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати керуючому реструктуризацією Каратуну Є.Є. та суду інформацію про перетинання боржником громадянином України ОСОБА_1 та членами його сім`ї державного кордону за останні три роки;

- зобов`язати банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 ;

- призначити попереднє засідання суду у справі на 02 липня 2026 року.

22 травня 2026 року суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

29 червня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 29.06.2026 про визнання кредитором у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

За змістом означеної заяви просить визнати грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» в розмірі 43 861,34 гривень заборгованості за Анкетою-заявою № б\н від 13.11.2017р. про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також 5324,80 гривень судових витрат та включити вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд прийняв до розгляду заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 29.06.2026 про визнання грошових вимоги до ОСОБА_1 , як конкурсного кредитора на загальну суму 43 861,34 грн та призначив розгляд заяви в попередньому засіданні 02 липня 2026 року, одночасно зобов`язав керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича розглянути заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» від 29.06.2026 з грошовими вимогами до боржника, надати суду докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку та повідомити кредитора про наслідки розгляду заяви, докази чого надати суду.

01 липня 2026 року керуючим реструктуризацією боргів боржника Каратуном Є.Є. подано суду відомості про результати розгляду вимог кредитора АТ КБ «Приватбанк», за змістом яких заявлені кредитором вимоги арбітражним керуючим визнаються частково на суму 43 701,34 грн. Вимоги в частині нарахованої кредитором 160,00 грн комісії розпорядником майна заперечуються.

Боржником згідно із заявою від 01.07.2026 визнаються заявлені кредитором грошові вимоги у повному обсязі.

Учасники справи в попереднє засідання 02.07.2026 р. не з`явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Розглянувши подану кредитором заяву про визнання грошових вимог, судом встановлено наступне.

13 листопада 2017 року ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (далі Анкета-заява) та 07.12.2021 підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі Заява).

При підписанні Анкети-заяви від 13.11.2017 боржник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між ним та Банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується підписом у заяві. Заявою Боржника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк».

Надалі, підписуючи Заяву від 07.12.2021, боржник також підтвердив свою згоду на те, що вона разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між ним та Банком Договір банківського рахунка. Заявою Боржника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк».

На виконання умов укладеного між сторонами договору, Боржнику 18.04.2018 року відкрито банківський рахунок та ним отримано кредитну картку, ліміт якої відповідно до підписаної боржником Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг не перевищує 200 000,00 грн для карт «Універсальна Gold», строком кредитування 12 місяців з пролонгацією та зі сплатою 40,8% річних для карт «Універсальна Gold».

Згодом, у зв`язку зі закінченням строку дії первинної платіжної картки, для забезпечення можливості користування банківським рахунком, боржником отримано ще дві картки.

Наведене підтверджується підписаною боржником Анкетою-заявою від 13.11.2017 та Заявою від 07.12.2021 про приєднання до Умов та Правил надання послуг (п.п. 1.1.-1.3.), банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 18.04.2018 року по 14.05.2026 року.

Суд зазначає, що банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та слугують підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінців квитанцій і «касових чекових книжок.

Означена виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредитного ліміту), всі операції за кредитною карткою.

За позицією кредитора, боржник неналежним чином виконував Умови та Правила щодо виконання взятих на себе зобов`язань з повернення отриманого кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 22.05.2026 за ним обліковується заборгованість в сумі 35 289,61 грн по сплаті тіла кредиту та 8411,73 грн по відсотках за користування кредитом та 160,00 грн по комісії, що загалом складає суму заборгованості за даним кредитом 43 861,34 грн, з вимогами про визнання якої кредитором подану заяву в межах цієї справи про неплатоспроможність Позичальника ОСОБА_1 .

На підтвердження заявленої суми кредитором надано суду розрахунки заборгованості станом на 31.08.2019 та 12.05.2026, банківську виписку по рахунку боржника за період з 18.04.2018 року по 14.05.2026 року.

При вирішенні питання щодо підставності заявлених кредитором вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріали справи, а саме: банківська виписка по рахунку боржника за період з 18.04.2018 року по 14.05.2026 року, розрахунки заборгованості станом на 31.08.2019 та 12.05.2026 свідчать про неналежне виконання боржником положень укладеного ним з кредитором договору щодо своєчасного погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків та комісії за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 22.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» становить 35 289,61 грн по тілу кредиту та 8411,73 грн по процентах за користування кредитом, які згідно з наданими суду розрахунками та банківськими виписками нараховані кредитором за період з 19.04.2018 року до 01.04.2026 року.

Означені вимоги визнані боржником та керуючим реструктуризацією боргів боржника та підлягають до задоволення судом.

Позатим, розглядаючи вимоги кредитора в частині заявленої заборгованості по комісії на суму 160,00 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 1.3 Заяви від 07.12.2021 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, сторони погодили, що щомісячна комісія за обслуговування Золотої картки складає 20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до положень статей 13 та 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, відтак кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши надані АТ КБ «Приватбанк» розрахунки заборгованості станом на 31.08.2019 та 12.05.2026, суд встановив, що заборгованість боржника зі сплати комісії зазначена в розмірі 0 грн, а відомості про нарахування суми у 160,00 грн відсутні.

Враховуючи, що обов`язок доказування покладено на сторони, з огляду на принципи змагальності та рівності сторін, суд позбавлений правових підстав самостійно здійснювати розрахунок комісії чи інших нарахувань, перебираючи на себе процесуальні обов`язки учасників справи.

Зважаючи на те, що кредитором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності нарахування комісії в розмірі 160,00 грн, суд погоджується із запереченнями керуючого реструктуризацією боргів щодо відсутності підстав для нарахування кредитором комісії в розмірі 160,00 грн, позаяк долучені до матеріалів справи розрахунки спростовують наявність заборгованості зі сплати комісії, вказуючи її розмір як 0,00 грн, про що підставно зазначає керуючий реструктуризацією при розгляді грошових вимог цього кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Книга третя Кодексу України з процедур банкрутства містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга четверта - положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частинами 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 22.05.2026 (дата відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ) та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за 22.05.2026 року.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Таким чином, враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржника виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (до 22.05.2026), є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, визнані керуючим реструктуризацією та боржником, суд визнає грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до боржника ОСОБА_1 в розмірі 35 289,61 грн заборгованість по тілу кредиту, 8411,73 грн заборгованість по процентах за користування кредитом з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Водночас, з урахуванням положень абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ, вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», як кредитора, що звернувся до суду поза межами тридцятиденного строку, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність оплатою судового збору, відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного, витрати кредитора на сплату судового збору за розгляд заяви про визнання кредитором в даній справі в сумі 5324,80 грн підлягають позачерговому задоволенню.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (абз. 4, 5 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).

Керуючись статтями 1, 45, 113, 122, ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до боржника ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в загальному розмірі 49 026,14 грн, з яких 35 289,61 грн заборгованість по тілу кредиту, 8411,73 грн заборгованість по процентах за користування кредитом із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

2. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07 липня 2026 року.

Суддя Р.М. Лучко