Ухвала суду № 137994039, 07.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

________________ У Х В А Л А

07.07.2026 Справа № 905/442/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є., розглянувши заяву в порядку наказного провадження Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоріт», м.Краматорськ заборгованості за надані послуги у загальному розмірі 17102,16 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоріт», м.Краматорськ заборгованості за договором №494 від 01.11.2011 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії в сумі 17102,16 грн, з яких: 16764,68 грн - заборгованість за поставлену теплову енергію, 337,48 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов`язань за договором №494 від 01.11.2011 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026, вказаній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/442/26 та передано на розгляд судді Курило Г.Є.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

За змістом ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ст.148 вказаного кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В тексті заяви заявник вказує, що плата за абонентське обслуговування передбачена вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та не може перевищувати граничний розмір, який визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» № 808 від 21 серпня 2019 року.

В договорі купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №494 від 01.11.2011, що наданий заявником в якості договору, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, відсутні посилання на те, що на боржника за його умовами покладено зобов`язання зі здійснення оплати за абонентське обслуговування.

Доказів внесення відповідних змін у договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №494 від 01.11.2011 шляхом укладення додаткової угоди судом не встановлено.

Таким чином, грошова вимога про стягнення заборгованості з оплати за абонентське обслуговування в сумі 337,48 грн не ґрунтуються на договорі купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №494 від 01.11.2011, що виключає її розгляд в порядку наказного провадження.

З огляду на викладене, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги за договором, за якими заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення заборгованості з оплати за абонентське обслуговування в сумі 337,48 грн на підставі п.3 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині заява про видачу наказу підлягає задоволенню.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку ( ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 148, 150, п. 3 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 154, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоріт», м.Краматорськ заборгованості за договором №494 від 01.11.2011 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії в частині стягнення плати за абонентське обслуговування в розмірі 337,48 грн.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її прийняття.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Г.Є. Курило