Рішення № 137993943, 07.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Справа № 904/1195/26За позовом: Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради ,м. Кривий Ріг ( позивач-1) та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг (позивач-2)

До: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ

Про: стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у розмірі 278 847,77 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька східна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради ( позивач-1) та Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (позивач-2) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев в розмірі 278 847,77 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на те що, відповідач як постійний лісокористувач, допустив протиправну бездіяльність у вигляді не вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, що призвело до незаконного вирубування 29 дерев у кварталі 69, виділ 2, 3 Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.26р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (відповідач) проти задоволення позовних вимог прокурора заперечував з наступних підстав : відповідачем проводився великий обсяг заходів для забезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок. Але навіть за умов прийняття такої системи заходів, убезпечити на 100% лісові угіддя від незаконних рубок не вдається. 28.09.23р. та 30.10.23 р. на території урочища «Лісове», квартал 69 виділи 2, 3 Дичанського лісництва філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України», що знаходиться в межах м. Кривого Рогу, було виявлено незаконну порубку 29 дерев. По даному факту порушені кримінальні провадження 12023041720001087 від 03.10.2023 та №12023041720001260 від 10.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України. Зазначене кримінальне провадження не завершено і розслідування по ньому належним чином не проведено. Не встановлено як осіб, які вчинили самовільну рубку, так само не встановлено вини посадових осіб відповідача. Також вказує , що територія лісового масиву забруднена мінно-вибуховими пристроями , а наявність комендантської години перешкоджає патрулюванню лісових масивів в період з 00 год. до 05 год. Враховуючи вищевикладене , вважає, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за незаконне вирубування 29 дерев.

Прокуратура у відповіді на відзив вказує, що відповідач не надав жодних доказів, що Дичанське лісництво, яке знаходиться на території м. Кривого Рогу, забруднено мінно-вибуховими пристроями. Отже, відповідач, як постійний лісокористувач, не виконав покладених на нього обов`язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 69 Дичанського лісництва Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України», чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.

Криворізька міська рада ( позивач-1) та Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) ( позивач-2) письмових пояснень щодо позову прокурора не надали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.23р. лісником обходу № 4 Дичанського лісництва Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» при обході в урочищі «Лісове» (квартал 69 виділ 3), що знаходиться в межах м. Кривий Ріг (Довгинцівський район), було помічено незаконно зрубані дерева породи ясен та дуб діаметрами від 15 см до 46 см загальною кількістю 10 штук. За даним фактом складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 28.09.23р. Внаслідок незаконної вирубки держави завдано збитків на загальну суму 71 913,48 грн., що підтверджується відповідним розрахунком Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України».

За вищевказаним фактом та на підставі заяви Філії «Дніпровське лісове господарство» в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за №12023041720001087 від 03.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

Крім того, до матеріалів вказаного кримінального провадження долучено заяву Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 496/27.1-2023 від 29.09.23р. про те, що 28.09.23р. лісником обходу № 4 Дичанського лісництва філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» при обході в урочищі «Лісове» (квартал 69 виділ 2), що знаходиться в межах м. Кривий Ріг (Довгинцівський район), було помічено незаконно зрубані дерева породи дуб та ясен діаметрами від 10 см до 72 см загальною кількістю 9 штук.

За даним фактом складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 28.09.23р. Внаслідок незаконної вирубки держави завдано збитків на загальну суму 96 163,43 грн., що підтверджується відповідним розрахунком Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України».

У ході досудового розслідування кримінального провадження №12023041720001087 від 03.10.23р. отримано висновки судової інженерно - екологічної експертизи № СЕ-19/104-26/542-ФХЕД від 20.01.26р. та № СЕ-19/104- 26/539-ФХЕД від 19.01.26р., згідно яких розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу підтверджено на суму 168 076,91 грн.

Також встановлено, що 30.10.23р. лісником обходу № 4 Дичанського лісництва Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» при обході в урочищі «Лісове» (квартал 69 виділ 3), що знаходиться в межах м. Кривий Ріг (Довгинцівський район), було помічено незаконно зрубані дерева породи ясен, дуб та в`яз діаметрами від 16 см до 59 см загальною кількістю 10 штук. За даним фактом складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 31.10.23р.

Внаслідок незаконної вирубки держави завдано збитків на загальну суму 110 820, 85 грн., що підтверджується відповідним розрахунком Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України». За вищевказаним фактом та на підставі заяви Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» № 595/27.1-2023 від 06.11.23р. СВ ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за №12023041720001260 від 10.11.23р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження отримано висновок судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/104-24/34955- ФХЕД від 25.09.24р., згідно якої розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки лісу підтверджено на суму 110 770, 86 грн.

Отже, загальний розмір шкоди, заподіяний державі внаслідок незаконної порубки лісу в Дичанському лісництві урочище «Лісове» (квартал 69 виділ 2 та 3) упродовж вересня-жовтня 2023 року, становить 278 847,77 грн. Під час досудового розслідування вищевказаних кримінальних проваджень за участі лісника обходу № 4 Дичанського лісництва Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» проведено огляди місця події, інші слідчі-розшукові дії, однак причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб не встановлено.

На даний час у вказаних кримінальних провадженнях №12023041720001087 та №12023041720001260 досудове розслідування триває, жодній особі про підозру не повідомлено, завдана внаслідок незаконної порубки шкода на загальну суму 278 847,77 грн., не відшкодована, що є підставою для її стягнення у судовому порядку.

Наведені обставини стали причиною звернення прокурором з позовом та є предметом спору в даній справі.

За приписами ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 цього Закону України ) .

Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Частиною 1 статті 16 Лісового кодексу України визначено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

При цьому, в розумінні ч. 1 та 2 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним і комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Права та обов`язки постійних лісокористувачів регламентовані статтею 19 Лісового кодексу України, відповідно до ч. 2 якої постійні лісокористувачі зобов`язані:

- забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

- дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

- вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

- вести первинний облік лісів;

- дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

- забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

- забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Частиною п`ятою статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема постійних лісокористувачів.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 27.03.2024 у справі №908/65/23, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 30.01.2025 у справі №907/48/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24.

За приписами статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Частиною 1 статті 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до статті 5 цього Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2026р. по справі № 907/278/25.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої деліктної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права;

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) остання складова вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18, від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 14.10.2024 у справі №912/4/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 18.05.2023 у справі №914/669/22, від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 30.01.2025 у справі №907/48/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24).

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, в тому числі, здійснення незаконної порубки дерев (такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 30.01.2025 у справі №907/48/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24).

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №692 від 12.04.24р. прийнято рішення про припинення Філії «Дніпровське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» шляхом її закриття та забезпечення оформлення передавального балансу майна до Філії «Східний лісовий офіс». Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №346 від 11.03.24р. створено Філію «Східний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України».

Відповідно до п. 1.1. Положення Філія є відокремленим підрозділом ДСГП «Ліси України». Згідно з п. 2.1. Положення Філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Згідно з п. 3.1. Положення Філія є відокремленим структурним підрозділом ДСГП «Ліси України», яка не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.

Отже, станом на 28.09.23р. (момент встановлення порушення вимог лісового законодавства та складання акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства) правонаступником Філії «Дніпровське лісове господарство» було ДСГП «Ліси України», яке у подальшому закрито Філію «Дніпровське лісове господарство» та утворило філію «Східний лісовий офіс».

Згідно з пунктом 7.1., 7.2. Філія володіє та користується майном, земельними ділянками, мисливськими угіддями, яким наділило її Підприємство для досягнення мети діяльності Філії. Філія не є власником майна. Майно, яким наділена Філія, належить Підприємству на праві власності або закріплене за Підприємством на праві господарського відання.

Отже, внаслідок неналежного виконання працівниками Філії «Дніпровське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» обов`язків по захисту, охороні лісових насаджень від незаконних рубок навколишньому природному середовищу заподіяно збитки на суму 278 847,77грн.

Зокрема працівниками філії допущено незаконну порубку дерев 29 сироростучих дерев на території Дичанського лісництва в урочищі «Лісове» ( квартал 69 виділи 2, 3 ) Філії «Дніпровське лісове господарство» ДП «Ліси України» та всупереч ст.ст. 19, 91 Лісового кодексу не забезпечено належну охорону, збереження та відтворення лісових насаджень.

Зазначені обставини додатково підтверджуються:

- актами огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 28.09.23р.;

- переліком незаконно зрубаних дерев;

- розрахунками шкоди, заподіяної лісу.

Водночас докази, що вказані дерева були відведені у встановленому законом порядку в рубку, в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено судову інженерно-екологічну експертизу, висновок якої додано до позовної заяви.

Прокурором у цій справі предметом позову визначено суму збитків, обчислену відповідно до висновку експерта, який, у свою чергу, базувався на документах, складених уповноваженими представниками відповідача. Оскільки саме відповідач фіксував кількість дерев, їхні параметри та ознаки, такі дані не можуть і не повинні оспорюватися ним у подальшому.

Разом із тим, у кримінальному провадженні досудове розслідування на час ухвалення рішення у даній справі триває, жодній особі на цей момент не повідомлено про підозру.

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 ГПК України, при цьому, сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу тощо (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №923/188/20 та від 05.03.2024 у справі №910/3374/23).

У постанові від 19.11.2019 у справі №918/204/18 Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи скаржника щодо неналежності та недопустимості доказу висновку експертизи, проведеної в межах досудового розслідування, зазначивши, що належним чином засвідчена копія висновку експерта була отримана судом на підставі ухвали безпосередньо від слідчого відділу поліції, й оцінка цьому висновку була надана судами з урахуванням положень процесуального законодавства, зокрема, статей 76 - 79 ГПК України.

Узагальнюючи висновки щодо прийняття копії висновку експерта, складеного в рамках кримінального провадження, Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 у справі №910/3374/23 вказав наступне:

- висновок експерта, складений в рамках кримінального провадження на виконання рішення органу досудового розслідування, є допустимим письмовим доказом у справі, за умови, що експерт є атестованим і попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок;

- копія висновку експерта має бути належним чином засвідчена;

- для прийняття копії висновку експерта не потрібно окремого дозволу слідчого чи вироку суду у кримінальному провадженні;

- цей доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює копію висновку експерта у сукупності з іншими доказами у справі;

- сторони мають право надати суду докази на спростування висновку експерта, клопотати про виклик експерта до суду; про призначення додаткової або повторної експертизи тощо.

Враховуючи вищевикладене, експертизи у цьому випадку проведені на основі матеріалів кримінального провадження №12023041720001260, №12023041720001087.

Отже, висновок експерта узгоджується із іншими доказами у справі та не суперечить їм.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до висновку експерта зазначено ознаку дерев сироростучі. Факт фіксування пня сухостоєм чи сироростучим має надзвичайно важливе значення при розрахунку розмірів шкоди, оскільки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575, у разі привласнення буреломних, вітровальних дерев, а також самовільного вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у два рази.

Відповідно до висновків Верховного суду, викладених у постанові від 15.06.2021 у справі № 909/114/21, встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди.

Сукупність наданих доказів підтверджує факт незаконної порубки дерева, їхні кількісні та якісні характеристики, а також дає можливість достовірно встановити розмір шкоди. Варто зазначити, долучені до даної господарської справи докази не ґрунтуються на припущеннях прокурора чи слідчого у межах кримінального провадження, оскільки пні незаконно зрубаних дерев, їх кількісні та якісні характеристики, зафіксовані самим відповідачем у доданих до Актів документах.

При цьому, відповідач не надав жодних доказів, які би об`єктивно могли спростувати або обґрунтовано навести суду факти, що могли би поставити під сумнів факт наявності незаконної рубки дерев або заперечували б кількість виявлених незаконно зрубаних дерев, їх діаметри тощо.

Хоча відповідач стверджував, що вживає заходи щодо запобігання незаконним рубкам лісових насаджень сторонніми особами, такі заходи не були достатніми та ефективними. Як наслідок, було незаконно зрубано 29 дерево. З огляду на значний обсяг незаконної рубки, її вчинення не могло залишитися поза увагою працівників лісової охорони, які зобов`язані забезпечувати належну охорону та збереження лісових ресурсів.

Вина та протиправна поведінка Дичанського лісництва Філії «Дніпровське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» полягає у тому, що останнім не дотримано вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень від самовільної порубки на підпорядкованій йому території, не забезпечено збереження не призначених для порубки дерев, не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок, не дотримано вимог законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Суд звертає увагу, що розробка конкретних заходів, спрямованих на забезпечення збереження лісу, переданого відповідачу у постійне користування, є його обов`язком.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема, постанови КГС ВС від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 18.05.2023 у справі №914/669/22, від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 30.01.2025 у справі №907/48/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24), постійний лісокористувач несе цивільно-правову відповідальність за невжиття належних заходів із запобігання незаконним рубкам, незалежно від того, ким безпосередньо вчинено такі дії.

На підставі вище встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3346,17грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь держави в особі позивача-1 : Криворізької міської ради ( 50101, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1 , код ЄДРПОУ 33874388) : 278 847,77 грн. - шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного, які перерахувати на розрахунковий рахунок UА468999980333159331000004647; одержувач коштів - ГУК у Дніпропетровській області, код одержувача (ЄДРПОУ 37988155), код платежу - 24062100.

3.Стягнути з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9а, код ЄДРПОУ 44768034) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ р/р UA228201720343160001000000291 код за ЄДРПОУ 02909938) : 3 346,17грн. - судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 07.07.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.