Рішення № 137993804, 06.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1853/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень", м. Дніпро

про стягнення 10999,33 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" заборгованості у сумі 10999,33 грн, з яких: 5951,89 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 2043,63 грн - заборгованість з компенсації послуг з розподілу електричної енергії, 750,48 грн - 3% річних, 2253,33 грн - інфляційні втрати.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором №195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу в частині повної та своєчасної оплати спожитої у січні 2023 року електричної енергії та наданих послуг з розподілу електричної енергії.

Ухвалою суду від 08.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали.

22.04.2026 представником відповідача адвокатом Пічком Р.С. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що з 21.02.2023 об`єкт нерухомого майна ТОВ "Завод рейкових скріплень" був переведений на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" на підставі повідомлення від постачальника електричної енергії ТОВ "ТЕК" № ЕЗБ/537 від 31.01.2023 про припинення дії договору про постачання електричної енергії.

Зазначає відповідач також про те, що його підприємство у січні 2023 року не було єдиним користувачем електричної енергії на об`єкті нерухомого майна, електропостачання якого забезпечувалося електричною енергією за договором № 195/2020-Е від 15.05.2020, про що свідчить укладений 09.06.2023 між ТОВ "Завод рейкових скріплень", Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ та Військовою частиною НОМЕР_1 договір про користування військовою частиною об`єктом нерухомого майна відповідача.

Відзив на позовну заяву також містить заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення до справи належного відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214).

27.04.2026 представником позивача адвокатом Палькевич Н.С. через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подано відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганськ не є стороною договору № 195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу і не має жодних зобов`язань перед позивачем.

При цьому позивач зауважує, що станом на січень 2023 року (місяць виникнення заборгованості) спірний договір був чинний, повідомлень про звільнення приміщення/розірвання договору тощо від відповідача не надходило; акт купівлі-продажу електричної енергії та акт прийому-передачі наданих послуг (компенсація) за січень 2023 року підписані відповідачем 31.01.2023 без жодних заперечень.

Зазначає позивач також про те, що факт укладення відповідачем договору користування майном з третьою особою не припиняє його статус споживача у відносинах з позивачем як постачальником за спірним договором та не звільняє від відповідальності перед енергопостачальником.

Позивач зауважує, що пунктами 3.2, 3.4, 8.2 договору № 491/2023 від 09.06.2023 (користування майном) чітко передбачено, що КЕВ м. Луганськ зобов`язаний відшкодувати відповідачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 за час дії цього договору; підставою для відшкодування комунальних послуг КЕВ м. Луганськ є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги відповідачу.

Ухвалою суду від 15.06.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" у задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про залучення до справи належного відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) (а.с. 6 - 10).

Відповідно до пункту 1.1 договору його умови розроблені з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

За пунктом 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.3).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.6 договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, передбачені Комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

У пункті 6.2 договору встановлено обов`язки споживача, зокрема обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; забезпечувати передачу на адресу постачальника підписаного з боку споживача акта купівлі-продажу електричної енергії та інших актів за розрахунковий період протягом місяця, наступного за розрахунковим.

Цей договір укладається на строк, зазначений у Комерційній пропозиції, та набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін (п. 13.1 договору).

Згідно з Комерційною пропозицією від 15.05.2020 № 1 для ТОВ "Завод рейкових скріплень" (а.с. 11-12), що є Додатком 1 до договору, оплату заявленого до споживання в розрахунковому періоді обсягу електроенергії споживач здійснює плановими платежами та кінцевим розрахунком по факту споживання. Планові рахунки на оплату за електричну енергію надаються споживачу до початку розрахункового періоду. Терміни (строки) оплати:

- до 25 числа місяця, що передує розрахунковому - 50% від прогнозованої вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії в розрахунковому періоді (далі - прогнозована вартість);

- до 15 числа розрахункового періоду - 50% прогнозованої вартості;

- протягом 5 банківських днів з дати надання рахунка - кінцевий розрахунок по факту споживання у періоді.

У разі якщо день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця (п. 5 Комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 10 Комерційної пропозиції договір діє з дати його підписання сторонами до 31.12.2020 включно.

Згідно з пунктом 15 Комерційної пропозиції орієнтовна вартість договору - 32 500,00 грн з ПДВ.

19.10.2020 сторонами підписано додаткову угоду № 1 про зміни договору № 195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу (далі - додаткова угода 1; а.с. 13-14), в якій сторони дійшли згоди доповнити договір розділом 14 "Порядок роботи споживача за посередництвом Особистого кабінету споживача-юридичної особи" (далі - кабінет споживача), зокрема такими пунктами:

- пунктом 14.1, відповідно до якого постачальник надає можливість споживачу користуватися додатковим сервісом - кабінет споживача (далі - сервіс), створеним з метою здійснення обміну інформацією та розрахунковими документами між постачальником та споживачем, у тому числі переглядати умови договору, замовляти обсяги споживання електричної енергії у розрахункових періодах, коригувати заявлені обсяги споживання електричної енергії , формувати, переглядати і завантажувати існуючі рахунки, переглядати і завантажувати акти купівлі-продажу електричної енергії та акти прийому-передачі наданих послуг (компенсації), переглядати і завантажувати деталізацію розрахунку цін. Переглядати інформацію про поточний баланс споживача, інформацію по платежам, які здійснені споживачем, тарифи та іншу інформацію по особовому рахунку споживача.

- пунктом 14.2, відповідно до якого доступ до сервісу надається на сайті постачальника: https://tek.energy/.

Також додатковою угодою 1 сторони вирішили доповнити пункт 5.6 розділу 5 "Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії" договору, зокрема наступними абзацами:

"5.6. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, передбачені Комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу у визначений договором спосіб".

Додатковою угодою 1 викладено пункт 13.7 Розділу 13 "Строк дії договору та інші умови" договору в наступній редакції:

"13.7. Платіжні документи на оплату надаються постачальником у кабінеті споживача та надсилаються на електронну пошту споживача/рекомендованим листом/вручаються кур`єром/особисто за зазначеними у цьому договорі адресами сторін, у терміни, визначені в Комерційній пропозиції. Кожен з указаних варіантів доставки вважається фактом отримання платіжного документа".

20.11.2020 сторонами підписано додаткову угоду 2 до договору № 195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу (далі - додаткова угода 2; а.с. 15), в якій сторони дійшли взаємної згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2021 та внести зміни до Комерційної пропозиції від 15.05.2020 № 1 для ТОВ "Завод рейкових скріплень" (далі - Комерційна пропозиція), яка є Додатком № 1 до договору, зокрема викласти пункти 10 та 15 Комерційної пропозиції в наступній редакції:

"Договір діє з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.

Орієнтовна загальна вартість цього договору складається із сум, визначених в актах купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період".

Доказів, які б свідчили про намір припинити дію спірного договору, сторонами суду не надано, у зв`язку з чим указаний договір був чинний протягом спірного періоду.

На виконання зобов`язань за договором позивач у січні 2023 року поставив відповідачу електричну енергію в обсязі 1,884 МВт*год на суму 8 674,10 грн з ПДВ та надав послуги з розподілу електричної енергії по 2 класу напруги на суму 2 908,02 грн, що підтверджується наступними доказами:

- актом № 2502423011 від 31.01.2023 купівлі-продажу електричної енергії на ТОВ "ЗРС" від ТОВ "ТЕК" у січні 2023 року на суму 8 674,10 грн, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень (а.с. 16);

- актом № 2502423012 від 31.01.2023 прийому-передачі наданих послуг (компенсація) між ТОВ "ТЕК" та ТОВ "ЗРС" згідно з договором № 195/2020-Е від 15.05.2020 на суму 2908,02 грн з ПДВ, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень (а.с. 17);

- виставленими позивачем рахунками від 07.02.2023 № 25024230119 на суму 8 674,10 грн та № 25024230129 на суму 2 908,02 грн (а.с. 19 - 21).

Указані акти та рахунки надсилалися 07.02.2023 на електронну адресу відповідача, зазначену в спірному договорі (e-mail: info@rails.com.ua), проте сплачені ТОВ "Завод рейкових скріплень" лише частково в сумі 3 586,60 грн, з яких: 2 722,21 грн - вартість електричної енергії, 864,39 грн - послуги з розподілу електричної енергії.

Залишок не сплаченої відповідачем суми становить 7 995,52 грн, з яких: 5 951,89 грн - за спожиту електричну енергію, 2 043,63 грн - з компенсації послуг з розподілу електричної енергії, що підтверджується підписаним сторонами без зауважень та заперечень станом на 31.10.2023 актом звірки взаємних розрахунків за період з січня 2023 року по жовтень 2023 року (а.с. 18).

Наведені обставини і є причиною спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами зобов`язань за договором № 195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір є змішаним і, серед іншого, містить елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання загальних норм § 5 глави 54 ЦК України, а також договору про надання послуг, правовідносини за яким регулюються положеннями глави 63 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту 4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 5 Комерційної пропозиції до договору, яким встановлено кінцевий строк оплати - протягом 5 банківських днів з дати надання рахунка, та зважаючи на дату надсилання на адресу відповідача рахунків за січень 2023 року (07.02.2023) строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії та наданих послуг з розподілу електричної енергії у спірному періоді є таким, що настав 14.02.2023.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5 951,89 грн та з компенсації послуг з розподілу електричної енергії в сумі 2 043,63 грн.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5 951,89 грн та з компенсації послуг з розподілу електричної енергії в сумі 2 043,63 грн є законними та обґрунтованими.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 750,48 грн розраховані за загальний період прострочення з 15.02.2023 по 02.04.2026 окремо із сум заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5 951,89 грн та надані послуги з розподілу електричної енергії в сумі 2 043,63 грн.

При перевірці наведеного у позові розрахунку помилок не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати в загальній сумі 2253,33 грн розраховані за загальний період з лютого 2023 року по березень 2026 року окремо із сум заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 5 951,89 грн та надані послуги з розподілу електричної енергії в сумі 2 043,63 грн.

Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи зазначений вище порядок розрахунку та положення відповідних пунктів договору щодо умов оплати правильним є наступний розрахунок: за період з березня 2023 року по березень 2026 року із заборгованості за спожиту електричну енергію та надані послуги з розподілу електричної енергії в загальній сумі 7 995,52 грн (5 951,89 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 2 043,63 грн - заборгованість з компенсації послуг з розподілу електричної енергії) інфляційні втрати становлять 2 355,11 грн (7 995,52 x 1.29455342 - 7 995,52 = 2 355,11), що більше від заявленої до стягнення суми, однак узгоджується з правами позивача з урахуванням частини другої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 237 цього Кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 10999,33 грн, з яких: 5 951,89 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 2043,63 грн - заборгованість з компенсації послуг з розподілу електричної енергії, 750,48 грн - 3% річних, 2 253,33 грн - інфляційні втрати.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо надання Військовій частині у користування нерухомого майна, електропостачання якого у спірний період (січень 2023 року) забезпечувалося електричною енергією за договором № 195/2020-Е від 15.05.2020, судом відхиляються з огляду на таке.

09.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень", Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ укладено договір № 491/2023, відповідно до пункту 1.1 якого відповідачем надано Військовій частині НОМЕР_1 у безоплатне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 45-46).

Відповідно до пункту 11.1 указаного договору останній поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладення, а саме з 19.01.2023.

За актом приймання-передачі майна від 19.01.2023 відповідачем передано для користування нерухоме майно за договором № 491/2023 від 09.06.2023, а Військовою частиною прийнято приміщення (а.с. 47).

Разом з тим згідно з пунктами 3.2, 8.2 договору № 491/2023 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ зобов`язаний відшкодувати відповідачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 за час дії договору.

Відповідно до пункту 8.3 договору № 491/2023 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ зобов`язаний укласти з відповідачем договори на відшкодування вартості комунальних послуг.

Підставою для відшкодування комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. З метою відшкодування комунальних послуг відповідач зобов`язаний скласти акти виконаних робіт Квартирно-експлуатаційному відділу міста Луганськ та надати копії рахунків, що виставлені відповідачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги (п. 3.4 договору № 491/2023).

Отже, сторони договору № 491/2023 домовилися про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ компенсує відповідачу вартість комунальних послуг, що спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 , на підставі укладеного між відповідачем та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ договору на відшкодування вартості комунальних послуг.

Будь-якого прямого обов`язку Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ сплачувати комунальні послуги постачальнику таких послуг умови договору № 491/2023 від 09.06.2023 не містять.

Крім того, будь-яких договорів Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ з позивачем щодо постачання електричної енергії не укладав, особових рахунків на своє ім`я для оплати послуг не відкривав. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Отже, суд доходить висновку, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ повинен здійснювати компенсацію відповідачу понесених ним витрат зі сплати комунальних послуг (зокрема зі сплати спожитої електричної енергії та наданих послуг з розподілу електричної енергії), які відповідач повинен сплачувати відповідно до умов укладеного з позивачем договору № 195/2020-Е від 15.05.2020 про постачання електричної енергії споживачу.

Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в сумі 2 715,65 грн за подання позову (платіжні інструкції № 1913056/1 від 03.04.2026 на суму 2 449,41 грн та № 1684139/1 від 25.03.2026 на суму 266,24 грн; а.с. 26 - 27).

Проте з урахуванням приписів підпункту 1 пункту 2 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" щодо розміру ставки судового збору та застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належною до сплати сумою судового збору за подання позовної заяви у цій справі є 2 662,40 грн (3 328,00 х 0,8 = 2 662,40).

Відтак надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 53,25 грн (2 715,65 - 2 662,40 = 53,25).

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сплата судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, має наслідком повернення платнику за його клопотанням з державного бюджету судового збору в сумі 53,25 грн.

На час ухвалення цього рішення клопотання про повернення судового збору від його платника не надходило.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" про стягнення 10999,33 грн, з яких: 5951,89 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 2043,63 грн - заборгованість з компенсації послуг з розподілу електричної енергії, 750,48 грн - 3% річних, 2253,33 грн - інфляційні втрати - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень" (ідентифікаційний код 39712739; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Ливарна, будинок 13, офіс 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова електрична компанія" (ідентифікаційний код 36530971; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 11) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 5951,89 грн, заборгованість з компенсації послуг з розподілу електричної енергії в сумі 2043,63 грн, 3% річних у сумі 750,48 грн, інфляційні втрати в сумі 2253,33 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.07.2026.

Суддя І.І. Колісник