Рішення № 13799328, 07.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р.

Справа № 27/152-10-5002

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кисла О.І., Гордєєва М.І (представники діючі за довіреностями);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна";

до відповідача: Приватного підприємства "Інвест Агро Хім"

про стягнення 182 990,00грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Інвест Агро Хім", в якій просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 182 990,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 22/06-51 від 22.06.2009р., позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов’язання, між тим відповідач проводив розрахунки несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв’язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 07.02.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень, яке наявне у матеріалах справи, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях, а також в силу вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22 червня 2009 року між Сільськогосподарським виробничимом кооператив "Україна" (надалі –продавець) та Приватним підприємством "Інвест Агро Хім" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №22/06-51 (надалі - договір), згідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити ячмінь (надалі –товар) в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кількість товару складає 400 (чотириста) тон.

Відповідно до положень п. 1.3 договору, вартість однієї тони товару становить 800 (вісімсот) грн. у тому числі ПДВ.

У п. 2.2 договору встановлено, що поставка здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2000).

Згідно до умов п. 2.4 договору, відвантаження здійснюється на підставі довіреності покупця на отримання ТМЦ.

Положеннями п. 3.2 та п. 3.3 договору визначено, що платежі за поставлений товар здійснюються в гривні України прямим платежом на розрахунковий рахунок продавця. Оплата здійснюється частинами по факту отримання товару.

У п. 5.2 встановлено, що даний договір укладений з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами всіх зобов’язань за цим договором

На виконання умов зазначеного договору, 28.06.2009 року СВК "Україна" поставило, а повноважним представником ПП "Інвест Агро Хім" отримано товар на загальну суму 320000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № 665 від 28.06.2009р. (а.с. 9) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯНП №712785 від 26.06.2009р. (а.с. 10), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, періодичними платежами, а також шляхом внесення готівки у касу позивача протягом періоду з 02.07.2009р. по 12.11.2009р. ПП "Інвест Агро Хім" фактично сплатило на рахунок ПП "Інвест Агро Хім" грошові кошти у розмірі 137 010,00 грн. (а.с. 30-40).

При цьому, відповідач суму основної заборгованості станом на 30.09.2009р. у розмірі 189 990,00 грн. визнав у повному обсязі, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2009р.

З урахуванням здійснених відповідачем проплат та обсягу фактично здійсненої позивачем поставки товару, відповідно до накладної № 665 від 28.06.2009р. на момент звернення з позовом за ПП "Інвест Агро Хім" рахується заборгованість перед СВК "Україна" у розмірі 182 990,00 грн. за договором купівлі-продажу №22/06-51 від 22.06.2009р.

Отже, в порушення вимог договору, відповідач частково розрахувався за фактично отриманий товар та перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти лише у розмірі 137 010,00 грн., інших проплат відповідачем не здійснено.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов’язань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором купівлі-продажу №22/06-51 від 22.06.2009р.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Із вищезазначених обставин справи вбачається, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №22/06-51 від 22.06.2009р., а саме несвоєчасно та не в повному обсязі розрахувався за фактично отриманий товар.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги СВК "Україна" щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 182 990,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 1829,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інвест Агро Хім" (65031, м. Одеса, Шосе Ленінградське, буд. 1/3, кім. 201, ід. Код 36109413) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" (67733, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с.Козацьке, вул. Радянська 45, р/р 26006330953001 в Южне ГРУ «Приватбанку»м. Одеса, код ЄДРПОУ 03768799) 182990/сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот дев’яносто/грн.00 коп. боргу, 1829/одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять/грн. 00 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 11.02.2011р.