Рішення № 137993028, 02.07.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2810/26

2/703/2133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128», третя особа - Перша черкаська державна нотаріальна контора, про скасування обтяження нерухомого майна,

установив:

06.05.2026 позивач через представника, адвоката Геріх Н.А., з використанням системи «Електронний суд» звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаним позовом, просить скасувати обтяження нерухомого майна житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого чоловіка, ОСОБА_2 та 20.05.2025 отримала свідоцтво про право на спадщину.

Під час оформлення спадкових прав із відомостей єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізналася про арешт всього нерухомого майна, що за життя належало ОСОБА_2 .

Вказане обтяження виникло 29.12.1981, його об`єктом є будинок за адресою АДРЕСА_1 ; зареєстроване 25.05.2007, підставою накладення вказане повідомлення, що не має номера, від імені Смілянського АТП-32522. Надалі відомості про зареєстроване обтяження поновлені на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.05.2025, що прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Тернівської сільської ради.

З метою з`ясування обставин щодо обтяження зверталася до Смілянського АТП-17128, за повідомленням якого останнє в результаті перейменувань та реорганізацій з 18.05.1981 до 03.07.1986 діяло як Смілянське АТП-32522. Відповідно до відомостей бухгалтерського обліку підприємства, заборгованість ОСОБА_2 перед підприємством відсутня.

За інформацією Черкаського обласного нотаріального архіву, повідомлення Смілянського АТП-32522, що зазначене підставою обтяження нерухомого майна, не віднайдене.

04.06.2026 на адресу суду надійшла письмова заява за підписом директора ПрАТ «Смілянське АТП-17128», за змістом якої, за відсутності будь-яких зобов`язань ОСОБА_2 перед підприємством, проти задоволення позову не заперечує.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, однак її представником, адвокатом Геріх Н.А. подане письмове клопотання про проведення судового розгляду без позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач представника в судове засідання не направив, звернувся із письмовою заявою про проведення судового розгляду за відсутності представника підприємства.

Третя особа, Перша черкаська державна нотаріальна контора представника в судове засідання не направив, із заявами по суті справи не звертався, подавши клопотання про проведення судового розгляду за відсутності представника.

За ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанови Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №520/5386/15-ц, від 24.10.2024 в справі №752/8103/13-ц).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 24.04.1971 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Пастирської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане повторно 21.01.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сміла помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , що видане 20.12.2022.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2025, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина, ОСОБА_1 . Спадщина складається із житлового будинку із господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо будинку за адресою АДРЕСА_1 , судом встановлено існування архівного запису про заборону реєстраційний номер 5022896, що зареєстрований 25.05.2007 державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори на підставі повідомлення без номеру Смілянського АТП-32522, власником нерухомого майна був ОСОБА_2 . Дата виникнення заборони 29.12.1981. Архівний запис перенесений до Державного реєстру 13.05.2025.

З довідки №18 від 25.02.2026 судом встановлено, що Смілянське АТП-32522 внаслідок перейменувань та зміни організаційно-правової форми із 05.05.2016 діє як ПрАТ «Смілянське АТП-17128».

За довідкою того ж підприємства від 23.02.2026 №15, станом на 23.02.2026 відсутня заборгованість ОСОБА_2 перед підприємством.

Відповідно до повідомлення Черкаського обласного державного нотаріального архіву від 15.04.2026, Смілянська державна нотаріальна контора не вела та не передавала до архіву документів про обтяження, зокрема за 1981 рік, відтак надати повідомлення Смілянського АТП-32522, що стало підставою для накладення заборони, неможливо.

Відомостей про звернення позивача до нотаріуса із клопотанням про зняття заборони матеріали справи не містять.

Статтею 41 Конституції України закріплені гарантії захисту права власності, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.

Відповідно до статті 54 Закону Української РСР «Про державний нотаріат» від 25.12.1974 №3377-VIII, зі змінами, державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем знаходження жилого будинку накладає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників:

1) за повідомленням установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт і купівлю жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників;

2) при посвідченні договору довічного утримання або договору про заставу жилого будинку (частини будинку), квартири в будинку житлово-будівельного колективу;

3) в усіх інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 55 цього Закону, одержавши повідомлення установи банку, госпрозрахункового підприємства, організації про погашення позички, повідомлення про припинення договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, державний нотаріус або службова особа виконавчого комітету міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії, знімає заборону відчуження жилого будинку (частини будинку) або квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону Української РСР «Про державний нотаріат» від 25.12.1974 №3377-ІII, всі нотаріальні дії, вчинені державними нотаріусами і службовими особами виконавчих комітетів міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, реєструються в реєстрах нотаріальних дій.

Як встановлено судом, обтяження виникло 29.12.1981 та відповідний архівний запис перенесений до Державного реєстру речових прав 13.05.2025.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, врегульовані положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з п. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», державній реєстрації підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, зокрема, заборона відчуження та/або користування, арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Вчинення нотаріальної дії «зняття заборони» регулюється статтею 74 Закону України «Про нотаріат», главою 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року «Накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації», Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України №3253/5 від 22 грудня 2010 року.

Стаття 74 Закону України «Про нотаріат» встановлює порядок зняття заборони, а саме одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, чинне обтяження зареєстроване за повідомленням Смілянського АТП-32522.

Відповідний суб`єкт звернувся до суду із заявою, яку суд розцінює як визнання позову, що підписана від імені директора підприємства Даценка П.І., а також підтвердив відсутність невиконаних зобов`язань ОСОБА_2 перед підприємством.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З матеріалів справи не вбачається існування будь-яких обставин, які б спростовували добровільність визнання сторонами позовних вимог чи перешкоджали вчинити відповідний правочин іншим чином, в тому числі обмеження повноважень представника.

Вказане визнання не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, відтак позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За п. 1 ч. 2 ст. 27 того ж Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили, у тому числі постанови господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання боржника банкрутом - щодо припинення всіх обтяжень прав на майно боржника (крім тих, які застосовано у кримінальному провадженні).

Оскільки реєстрація заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу, яка в передбачений законом спосіб набула прав власності на нерухоме майно, вільно володіти та розпоряджатися власним майном, створені в такий спосіб перешкоди підлягають усуненню судом шляхом припинення вказаної заборони.

Позовна заява містить клопотання позивача про віднесення судових витрат на її рахунок, відтак підстави для розподілу судових витрат, що складаються із судового збору, що сплачений позивачкою 06.05.2026, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265- 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Зняти заборону на нерухоме майно, будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 5022896; тип обтяження: заборона (архівний запис); зареєстрована 25.05.2007 державним реєстратором Першої черкаської державної нотаріальної контори; підстава виникнення обтяження: повідомлення б\н, Смілянське АТП-32522, додаткові дані: архівний номер 560806СНЕRKASY1, архівна дата: 16.01.1999, дата виникнення: 29.12.1981, № реєстра: 16424-182, внутр. №0В01В63122F05В2С2Е58, коментар: стор. 23*, все майно.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128», місцезнаходження юридичної особи: м. Сміла Черкаського району Черкаської області, вул. Віри Гордієнко, 108, код ЄДРПОУ 03115436.

Третя особа: Перша черкаська державна нотаріальна контора, місцезнаходження юридичної особи: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, код ЄДРПОУ 02901374.

Повне судове рішення складене 02.07.2026.

Суддя І.В. Овсієнко