Рішення № 137992515, 07.07.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/279/26

номер провадження 2/546/447/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/279/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

23.03.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

- Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» заборгованість за Кредитним договором № 11886079 від 20.11.2021 року у розмірі 14910 грн.;

- У порядку розподілу судових витрат стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2662.40 грн.;

- Стягнути із Відповідача на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500.00 грн.;

- Розглянути дану цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних доказів та матеріалів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 11886079.

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 11886079 від 20.11.2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4200 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» (ЄДРПОУ: 42427514) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1.

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 11886079 від 20.11.2021 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 14910 грн., із яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 4200 грн;

- заборгованість за відсотками становить 10710 грн;

- заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 23.03.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 25.03.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 31.03.2026.

Ухвалою судді від 03.04.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання.

У судове засідання 07.07.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, 27.04.2026 через електронний кабінет Електронного суду подала до суду заяву у якій просила провести розгляд справи без присутності представника позивача, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 58).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлена завчасно та належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за зареєстрованим місцем проживання, конверти з повістками на 04.06.2026 та 07.07.2026 повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.60, 65).

Клопотання про розгляд справи за її відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористалася, про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 07.07.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.11.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 11886079, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 4200,00 грн строком на 90 днів (а.с.18-23).

За цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 4200 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору (пункт 3.1. договору).

Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.

При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:

- Пільговий період 30 календарних днів з 20.11.2021 по 20.12.2021, пільгова процентна ставка (знижка) -2.5%;

- Стандартний період 60 календарних днів з 21.12.2021 по 18.02.2022, стандартна процента ставка - 3% (пункт 3.2. договору).

Мета кредитування - задоволення власних потреб Клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю (пункт 3.4. договору).

Сторони погодили, що Товариство має право стягувати комісію за надання та/або перерахування, зарахування кредитних коштів за Договором, що враховуються до сукупної вартості Кредиту (пункт 3.6. договору).

Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки (пункт 4.1. договору).

Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 18.02.2022 року (далі за текстом - «строк кредитування») шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства (пункт 4.2. договору).

При надходженні від Клієнта на поточний рахунок Товариства коштів для погашення заборгованості за цим Договором, кошти спрямовуються на погашення заборгованості у наступній послідовності:

- у першу чергу - на погашення заборгованості за процентами за Кредитом;

- у другу - на погашення заборгованості за сумою Кредиту (пункт 4.7. договору).

За цим Договором може бути стягнута комісія в розмірі 0 від суми наданого та або зарахованого кредиту та/або грошових коштів за Кредитом (пункт 5.3.1. договору).

Товариство має право: передати/переуступити/відступити свої права/права вимоги за цим Договором іншій особі у будь-який час без згоди/попередньої згоди Клієнта на це (пункт 7.3.6. договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 18.02.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання Клієнтом зобов`язань за цим Договором (пункт 11.1. договору).

Цей Договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу (пункт 13.1. договору).

Цей Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію" (пункт 13.2. договору).

Укладаючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що: 13.9.1. ознайомився та погоджується з усіма умовами Правил та Договору (пункт 13.9. договору).

Додаток №1 до цього Договору є невід`ємною частиною цього Договору та укладається разом із Договором (пункт 13.14. договору).

Даний договір містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 314706 ОСОБА_1 (а.с.18-23).

Додатком №1 до даного договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якого строк кредиту визначено 18.02.2022, загальна вартість кредиту -14910 грн. Даний додаток містить реквізити сторін та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 314706 ОСОБА_1 (а.с.23 оборот).

Підписавши 20.11.2021 договір про надання споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Також судом встановлено, що ТОВ «ФК «ІРБІС» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало їй кредит в розмірі 4200,00 грн 20.11.2021, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується копією довідки № 3152_251024113350 від 24.10.2025виданої ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с.30).

Згідно витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 14910 грн, з яких 4200,00 - заборгованість за тіло кредиту, 10710 грн - заборгованість за відсотками (а.с.12).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» станом на 01.09.2025 загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 14910 грн, що складалася з 4200,00 грн - сума боргу за тіло кредиту, 10710 грн - сума боргу за нараховані відсотки за користування кредитом. Відповідно до даного розрахунку заборгованості нарахування відтоків здійснювалося у період з 20.11.2021 по 18.02.2022 в межах строку кредитування. Відповідачем не здійснювалася сплата заборгованості. Відсоткова ставка, що застосовувалася у період з 20.11.2021 по 20.12.2021 -2.5% , з 21.12.2021 по 18.02.2022 - 3% (а.с. 34-35).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «ФК «ІРБІС» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

Договір про надання фінансового кредиту № 11886079 від 20.11.2021 підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 314706. Вказані в договорі особисті данні відповідачки, а саме РНОКПП, зареєстрована адреса проживання, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, а саме відповідають наявній у наданій відповіді на запит суду.

Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно з пп. 7.3.63 кредитного договору, ТОВ «ФК «ІРБІС» має право передати/переуступити/відступити свої права/права вимоги за цим Договором іншій особі у будь-який час без згоди/попередньої згоди Клієнта на це.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом також встановлено, що договором факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «ІРБІС» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги , визначені в реєстрі прав вимоги (а.с.24-28).

Згідно витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 14910 грн, з яких 4200,00 - заборгованість за тіло кредиту, 10710 грн - заборгованість за відсотками (а.с.12).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» станом на 01.09.2025 загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 14910 грн, що складалася з 4200,00 грн - сума боргу за тіло кредиту, 10710 грн - сума боргу за нараховані відсотки за користування кредитом. Відповідно до даного розрахунку заборгованості нарахування відтоків здійснювалося у період з 20.11.2021 по 18.02.2022 в межах строку кредитування. Відповідачем не здійснювалася сплата заборгованості. Відсоткова ставка, що застосовувалася у період з 20.11.2021 по 20.12.2021 -2.5% , з 21.12.2021 по 18.02.2022 - 3% (а.с. 34-35).

Відповідно до ст. ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «ФК «ІРБІС» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за Договір про надання фінансового кредиту № 11886079 від 20.11.2021 ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 14910 грн, з яких 4200,00 - заборгованість за тіло кредиту, 10710 грн - заборгованість за відсотками (а.с.12).

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненому первісним кредитором ТОВ «ФК «ІРБІС» станом на 01.09.2025 загальна сума боргу ОСОБА_1 становить 14910 грн, що складалася з 4200,00 грн - сума боргу за тіло кредиту, 10710 грн - сума боргу за нараховані відсотки за користування кредитом. Відповідно до даного розрахунку заборгованості нарахування відтоків здійснювалося у період з 20.11.2021 по 18.02.2022 в межах строку кредитування. Відповідачем не здійснювалася сплата заборгованості. Відсоткова ставка, що застосовувалася у період з 20.11.2021 по 20.12.2021 -2.5% , з 21.12.2021 по 18.02.2022 - 3% (а.с. 34-35).

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору про надання фінансового кредиту № 11886079 від 20.11.2021 , суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, станом на 18.02.2022 (строк кредитування), у загальному розмірі 14910,00 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн, та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 10710,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 11886079 від 03.03.2026 (а.с. 1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 48).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА», судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в сумі 2662,40 грн на користь позивача.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановахКГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 5500,00 грн, що підтверджується: копією акту надання послуг № 11886079 на підтвердження надання факту правової допомоги від 16.02.2026 (а.с.10); детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.13); копією договору № 39493634 про надання правової допомоги від 02.01.2026 (а.с.15-17); копією додаткової угоди № 11886079 від 16.02.2026 до договору № 39493634 про надання правової допомоги від 02.01.2026 (а.с.29).

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є справедливим і співмірним.

Оскільки, вимоги позивача задоволено повністю то судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 512, 514, 526, 530, 549, 610-612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 11886079 від 20.11.2021, станом на 18.02.2022 (строк кредитування), у загальному розмірі 14910,00 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот десять гривень 00 копійок), яка складається із:

- 4200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-10710,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 07 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», ЄДРПОУ 39493634 , адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київського району Київської області, 07406, ел.пошта: ppr@fkpozyka.com.ua, телефон: +38(067)120-70-75, наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - Міньковська Анастасія Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари Київського району Київської області, 07406, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_2 , наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_4 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко