Постанова № 137991683, 09.09.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1360/25

Провадження № 1-кп/362/422/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2025 року м. Васильків

Колегія суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000553 від 22 липня 2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Васильків Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Васильків Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110000553 від 22 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що після затримання його незаконно тримали в готелі, де він проживав в одному номері із свідком ОСОБА_10 . Такий контроль з боку правоохоронних органів тривав декілька днів до обрання йому запобіжного заходу.

04.09.2025 обвинуваченим ОСОБА_11 подано до суду письмову заяву, в якій він вказав, що в квартирі м. Києва, де його затримували, йому погрожувало 4 особи СбУ, його закрили в туалеті та били по обличчю поки поняті були в кімнаті, казали йому, щоб під запис він сказав те, що було написано на листку, згадували його батька, казали, щоб він похвилювався про бабусю, яка проживає в м. Васильків. Таким чином, він надав фальшиві покази під тиском.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив обставини, вказані ним в письмовій заяві від 04.09.2025, та просив розібратися цьому питанні.

Захисники просили суд в зв`язку з застосуванням до обвинувачених фізичного та психологічного тиску винести ухвалу щодо перевірки неправомірних дій правоохоронних органів.

Прокурор вказав, що зазначені обвинуваченими обставини нічим не підтверджуються, зокрема допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 заперечив перебування в готелі разом з обвинуваченим ОСОБА_7 .

Проаналізувавши вказані заяви обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , заслухавши думку захисників, прокурора, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гiднiсть, поводженню або покаранню.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обов`язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).

Відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України, у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

У даному конкретному випадку, суд, застосовуючи ч. 3 ст. 333 КПК України, виходить з того, що перевірка фактів, зазначених обвинуваченими щодо вчинення неправомірних дій з боку працівників поліції, стосується саме кримінального провадження, по якому ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, та ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, а тому така перевірка має бути проведена саме в рамках зазначеного кримінального провадження з метою підтвердження або спростування фактів, а також з метою прийняття в подальшому по справі законного рішення.

Оскільки в діях працівників правоохоронних органів можуть мати місце ознаки кримінального правопорушення, суд вважає, що показання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в цій частині підлягають ретельній перевірці, а про результати вказаної перевірки у встановлені законодавством строки необхідно повідомити суд.

Відповідно до статті 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про державне бюро розслідувань», Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

За таких обставин, враховуючи те, що перевірка заяв повинна проводитись неупередженою особою, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ «Захаркін О.М. проти України» від 24 червня 2010 року, а також те, що при наявності підстав та доказів вказані обвинуваченими діяння можуть бути розцінені як кримінально-карані, а суд в силу своїх повноважень позбавлений можливості перевірити достовірність вказаних ними обставин, тому вважає за необхідне доручити Державному бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в письмовій заяві обвинуваченого ОСОБА_6 від 04.09.2025 та усній заяві обвинуваченого ОСОБА_7 , яка була зроблена ним під час судового засідання 09.09.2025, щодо застосування до них насильства після затримання.

Керуючись частиною 6 статті 206 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Доручити Державному бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в в письмовій заяві обвинуваченого ОСОБА_6 від 04.09.2025 та усній заяві обвинуваченого ОСОБА_7 , яка була зроблена ним під час судового засідання 09.09.2025, для чого скерувати на адресу Державного бюро розслідувань копію цієї ухвали, копію письмової заяви ОСОБА_6 від 04.09.2025 та копію журналу судового засідання і його технічного запису від 09 вересня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3