Ухвала суду № 137991588, 20.03.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/12989/24

Провадження № 1-кп/359/229/2026

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2026 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду з повною відео та аудіо фіксації кримінальне провадження №12024111100002311 від 22.11.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою,

встановив:

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В обґрунтуванні клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Також прокурор зазначив, що згідно вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та виправдовують тримання особи під вартою, а саме: існує ризик того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому усвідомлюючи реальність покарання у випадку доведення його винуватості, наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений буде переховуватися від суду та органу досудового розслідування; також обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань на користь обвинуваченого та може продовжити свою злочинну діяльність у разі обрання йому запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.

На думку прокурора, дані ризи дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення ним зазначених дій.

Таким чином, єдиний запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладений на нього обов`язків та унеможливить реалізацію вищенаведених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав зазначених вище.

Захисниця заперечувала проти задоволення клопотання. Просила змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_5 також заперечував проти запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснив, що немає наміру переховуватись від суду та просив суд обрати більш м`який запобіжний захід відносно нього.

Суддя, дослідивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Як роз`яснено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Практика Європейського суду з прав людини та Конвенція про захист прав та основоположних свобод дозволяє державам застосовувати необхідні засоби для запобігання вчиненню конкретного злочину («Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v United Kingdom), 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 «Влох проти Польщі» (Wloch v Poland), 27785/95, 19 жовтня 2000. «Степуляк проти Молдови» (Stepuleac v Moldova), 8207/06, 6 листопада 2007).

Таким чином, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, даний захід забезпечення кримінального провадження виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі розгляду кримінального провадження.

З урахуванням викладеного суд вважає, що тримання під вартою в даному випадку не виходить за межі розумного строку та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, оскільки суспільний інтерес, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи. А тому, на даний час, підстав для застосування іншого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 не пов`язаного з триманням під вартою, суд не вбачає.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що обвинувачений ОСОБА_5 є засудженим до покарання у виді позбавлення волі вироком Березанського міського суду Київської області від 20.01.2026.

Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України питання які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК, має право, серед іншого, вирішити питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі у зв`язку з розглядом справи в суді.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши вирок Березанського міського суду Київської області від 26.01.2026, приймаючи до уваги те, що питання про залишення обвинуваченого в слідчому ізоляторі слід вирішити у зв`язку з розглядом даного кримінального провадження, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити.

Керуючись ст.ст.331,376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 19.05.2026 утримуючи його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України, та залишити ОСОБА_5 у слідчому ізоляторі у зв`язку з розглядом справи в суді до повного розгляду справи по суті.

Визначити розмір застави обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. та роз`яснити, що він або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Київській області; код отримувача: 26268119: р/р UA768201720355259001000018661; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до суду із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти суд про необхідність зміни свого місця проживання; заборони спілкування з потерпілими та свідками в кримінальному провадженні особисто чи через інших осіб.

У разі внесення застави обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти, обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити 60 діб з моменту звільнення його з-під варти.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1