Рішення № 137991414, 07.07.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/969/25

Номер провадження 2/289/188/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Плотнікової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕХНОКОМ Н» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати при звільненні та повернення відрахованих коштів із заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену на дату звільнення заробітну плату у розмірі 84327,26 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, відраховані кошти із заробітної плати, які мали бути сплачені ПП «ТЕХНОКОМ Н», як погашення боргу перед АТ КБ «ПриватБанк по виконавчому провадженню №57786859 (виконавчий лист №2/255/1699/2016 від 21.12.2016, виданий Дзержинським міським судом Донецької області) у розмірі 12907,57 грн та 1049,92 грн виконавчого збору, а також стягнути з відповідача на його користь судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що з липня 2016 року по 15.07.2024 працював в ПП "ТЕХНОКОМ Н" на посаді електрогазозварника 4 розряду. Відповідно до наказу №26/к від 15.07.2024 позивач звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, однак при звільненні повний розрахунок з позивачем не проведений і заборгованість по заробітній платі на дату звільнення становить у розмірі 84327,26 грн.

Ухвалою від 28.08.2025 відкрито провадження у цій справі та відповідно до положень ст. 279 ЦПК України ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак, позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 84).

Враховуючи зареєстроване місцезнаходження відповідача на тимчасово окупованій території, де відділення поштового зв`язку не функціонують, у зв`язку із чим доставка поштової кореспонденції не здійснюється.

Пунктом 19 Перехідних положень ЦПК України визначено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Положеннями ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначено, що якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Судом здійснено виклик, повідомлення відповідача шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України, а отже відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу від 15.07.2024 № 26-к, 15 липня 2024 року звільнений з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Згідно п. 2 вищевказаного наказу відповідач повинен був провести розрахункові виплати (а.с. 8).

З розрахункового листа за червень 2024 року борг на кінець місяця за підприємством ПП «ТЕХНОКОМ Н» становить 84 327,26 грн (а.с. 13 ).

З листа Торецького відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області від 03.06.2025 №57786859 встановлено, що 29.10.2019 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача та направлено за адресою підприємства ПП «ТЕХНОКОМ Н». Заборгованість підприємства складає 12907,57 грн відрахувань та виплат з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» та 1049,92 грн виконавчого збору на користь Торецького відділу ДВС у Бахмутському районі Донецької області. Вказані суми заборгованості повністю сплачено позивачем ОСОБА_1 (а.с. 15-19, 20)

21.05.2025 року постановою заступника начальника Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Торецького відділу державної виконавчої служби у Бахмутському, районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства закінчено виконавче провадження за виконавчим листом 2/255/1699/2016 від 21.12.2016. (а.с. 23)

Беручи до уваги, що відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача щодо не виплати заробітної плати та на доведення відсутності заборгованості перед позивачем не надав, самоусунувся від участі в судовому процесі, відзив із запереченнями проти позову суду не надав, суд, у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 47, 116 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу, згідно якої при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до норм статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша ст. 21 КЗпП України), обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати, у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд, на підставі ст. 117 КЗпП України, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини.

Таке ж роз`яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Згідно пункту 5 розділу ІV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача обчислюється наступним чином: 16 000 грн. (заробітна плата за травень-червень 2024 року згідно довідки (а.с. 12) : 43 (робочі дні за цей період) = 372,09 грн (середньоденна заробітна плата).

Середньомісячне число робочих днів становить 21,5 днів (43 робочих днів за цей період (два останні календарні місяці) : 2 = 21,5).

Середній заробіток за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді: 372,09 х 21,5 = 7999,93 грн (за один календарний місяць).

З моменту звільнення ОСОБА_1 15.07.2024 до ухвалення судом рішення за його позовом - 07.07.2026, минуло 2 роки в, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню за 6 місяців на користь позивача та становить 47999,61 грн (7999,93 грн. х 6 міс.).

При цьому суд керується положеннями статей 116, 117 КЗпП України, які регулюють строки та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, і виходить саме із стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що в ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачу пропонувалось надати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням його доводів, проте, відповідач не надав суду ані відзиву, ані доказів сплати боргу.

Таким чином, вина відповідача в порушенні вимог КЗпП України знайшла своє підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, таким чином рішення суду в стягнення заробітної плати в межах місячної заробітної плати необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 13, 17, 18, 76-82, 141, 263-265, 274, 275, 279, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕХНОКОМ Н» (місцезнаходження: вул. Маяковського, буд. 4А, м. Торецьк, Донецька обл., 85200, код ЄДРПОУ 40444136) про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати при звільненні та повернення відрахованих коштів із заробітної плати задовольнити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕХНОКОМ Н» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену на дату звільнення заробітну плату у розмірі 84327,26 грн.?

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕХНОКОМ Н» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку у розмірі 47999,61 грн.?

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕХНОКОМ Н» на користь ОСОБА_1 відраховані кошти із заробітної плати, які мали бути сплачені ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ТЕХНОКОМ Н», як погашення боргу перед АТ КБ «ПриватБанк» по виконавчому провадженні №57786859 (виконавчий лист №2/255/1699/2016 від 21.12.2016, виданий Дзержинським міським судом Донецької області) у розмірі 12907,57 грн та 1049,92 грн виконавчого збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕХНОКОМ Н» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО