Ухвала суду № 137991352, 07.07.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1775/24

Провадження № 1-кс/282/115/26

У Х В А Л А

Іменем України

07 липня 2026 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024060430000132 від 12.06.2024 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_3 звернувся із письмовою заявою про відвід судді ОСОБА_4 , обґрунтовуючи її тим, що інший співучасник інкримінованого кримінального правопорушення - ОСОБА_6 , який відповідно до обвинувального акта діяв спільно з ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, вже був засуджений вироком Любарського районного суду Житомирської області, ухваленим головуючим суддею ОСОБА_4 №282/760/24 від 21.10.2024.

У поданій заяві прокурор вказує, що суддя вже розглянув кримінальне провадження щодо співучасника ОСОБА_6 та висловив свою правову позицію щодо фактичних обставин злочину, може викликати у сторони обвинувачення та інших учасників провадження обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості під час подальшого розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 .

На думку прокурора, зазначені обставини викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 , що є підставою для його відводу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подану ним заяву.

Суддя Любарського районного суду ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився надав суду заяву, в якій просив суд проводити розгляд заяви прокурора без його участі.

У судове засідання інші учасники справи не з`явились, хоча про час та дату розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню заяви про відвід судді, а тому суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію прокурора, суд дійшов до наступного висновку.

Виходячи з положень частин першої та другої статті 80 КПК України, з підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

За приписами частини четвертої статті 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Однак КПК України чітко розмежовує обставини, які об`єктивно виключають участь судді, та обставини, які суб`єктивно сприймаються стороною як сумнів у неупередженості. Для задоволення заяви про відвід недостатньо лише наявності таких сумнівів - вони повинні бути об`єктивно обґрунтованими, а не ґрунтуватися на припущеннях чи аналогіях.

У цьому випадку розгляд суддею ОСОБА_4 кримінальної справи №282/760/24 щодо іншої особи ОСОБА_6 , не є участю в тому самому кримінальному провадженні, в якому обвинувачення пред`явлено ОСОБА_5 .

Відповідно до статті 76 КПК України, не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні, зокрема після скасування вироку або ухвали, або у випадках, коли суддя вже здійснював розгляд цього ж провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

У п.п. 49, 50, 52, 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33942/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06 жовтня 2011 року, п.п. 126, 127; "Газета «Україна - Центр» проти України" (заява № 16695/04) від 15 липня 2010 року, п.п. 28-32; "Олександр Волков проти України" (заява № 21722/11) від 09 січня 2013 року, п.п. 104-107; «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року, п. 66.

Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а, з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Аналізуючи викладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що доведення факту наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, шляхом подання суду відповідних належних та допустимих доказів, є обов`язком учасника провадження, яким заявлено відвід, у даному випадку - прокурором.

Слід наголосити, що неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази.

Наведений аналіз положень закону, а також критерії оцінки поняття «безсторонність» (неупередженість), дає підстави суду зробити висновки, що упередженість має місце лише тоді, коли наведені у заяві про відвід пояснення підтверджуються певними фактами.

У цій ситуації, як убачається з матеріалів, провадження щодо ОСОБА_6 було виділено в окреме провадження, йому присвоєно інший номер ЄРДР, і воно розглядалося як самостійне. Таким чином, участь судді у цьому окремому провадженні не є порушенням вимог статті 76 КПК України, оскільки не йдеться про повторну участь у тому самому кримінальному провадженні, або у провадженні, поверненому на новий розгляд.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2023 року (справа № 1-7/12, провадження № 13-538023) суд дійшов висновку, що вирішення суддею процедурних питань раніше, які не належать до оцінки обставин справи - не підстава відводу.

Так у вказаній ухвалі зазначено наступне «За практикою ЄСПЛ питань про недостатню безсторонність суду не виникає і тоді, коли суддя вже постановляв суто формальні і процедурні рішення на інших стадіях провадження; натомість така проблема може виникнути тоді, коли на інших стадіях провадження цей же суддя висловлювався щодо вини обвинуваченого («Гомес де Ліано й Ботелла проти Іспанії» (Gomez de Liano y Botella v. Spain), §§ 67-72)).

Сам по собі факт ухвалення суддею вироку щодо іншої особи, навіть у межах пов`язаного кримінального провадження, не свідчить про його упередженість та не є самостійною підставою для відводу. Статті 7576 КПК України не містять такої підстави для усунення судді від розгляду справи. Кожне кримінальне провадження є процесуально самостійним, а сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на конкретних об`єктивних обставинах, а не лише на факті його участі у розгляді пов`язаної справи.

Наразі прокурором не надано доказів, що дозволяють дійти висновку про особисту зацікавленість або упередженість судді ОСОБА_4 при розгляді обвинувального акту щодо ОСОБА_5 .

Такі обставини, без надання конкретних доказів зацікавленості чи упередженості, не можуть вважатися достатніми для задоволення заяви про відвід.

Отже, наразі відсутні підстави вважати, що суддя ОСОБА_4 підлягає відводу від розгляду вище указаного кримінального провадження, тому відсутні законні підстави, передбачені ст.75, 76 КПК України для відводу указаного судді та відповідно прокурор не довів наявність підстав, що визначені у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Керуючись ст.75,76,80,81,376,395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про відвід судді Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024060430000132 від 12.06.2024 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1