Рішення № 137991316, 06.07.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/611/26

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/1129/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 09.06.2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08.06.2023-100000761, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3500,00 грн., строком на 42 дні, тобто до 20.07.2023 року, зі сплатою процентної ставки у розмірі 2,1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку , на який надається кредит. Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 30.01.2026 року (на дату подачі позову) має заборгованість за кредитним договором в розмірі 6587 грн., з яких: 3500,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 3087,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якій вказала, що не пам`ятає чи укладала договір із позивачем, та зазначає, що не отримувала кошти від даної юридичної особи, також дата укладення договору та номер різниться в частині 09.06.2023 та 08.06.2023, відсутні відомості про підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, позивачем не надано доказів про перерахування коштів на на картковий рахунок відповідача, та отримання ним грошових коштів, відповідно до ЗУ "Про споживче кредитування" п.5 максимальний розмір денної процентної ставки , розрахованої відповідно до ч.4 , не може перевищувати 1 %, розмір витрат на правничу допомогу є необгрунтованим на неспівмірним зі складністю справи, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив в якому вказав, що відповідач не заперечує, що відповідний засіб зв`язку належить йому, або на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування, відповідачем не надано до суду виписки по своїх рахунках, та по рахунку, який відповідач зазначив у договорі, жодних нарахувань поза межами строку кредитування позивачем не здійснювалоь, звертає увагу на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набув чинності 23.11.2023, а кредитний договір укладений 09.06.2023 року, що свідчить про обґрунтованість застосування процентної ставки в розмірі 2,1%. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 09.06.2023 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08.06.2023-100000761, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3500,00 грн., строком на 42 дні, тобто до 20.07.2023 року, зі сплатою процентної ставки 2,1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 4.4 Договору проценти нараховуються з дня надання кредиту до дати його фактичного повернення.

Кредитний договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до заявки від 09.06.2023, що є невід`ємною частиною кредитного договору №08.06.2023-100000761 та квитанції про електронний переказ від 09.06.2023 року, ТОВ "Споживчий центр" надано відповідачці кредит у розмірі 3500, 00 грн., які отримано ним на картку № НОМЕР_1 .

До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості з якого вбачається, що станом на 20.01.2026 заборгованість відповідачки становить 6587,00 грн., з яких по тілу кредиту 3500,00 грн., по процентах 3087,00 грн..

Отже, в процесі судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 20.01.2026 року утворилась заборгованість у вказаному вище розмірі, яка на теперішній час не повернута і цим порушуються права і інтереси ТОВ "Споживчий центр".

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями,підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннямист.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо стягнення суми відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За умовами кредитного договору передбачена процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

22.11.2023р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 21.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки, кредитний договір було укладено 08.06.2023 року, а відсотки за користування кредитом нараховані до 20.07.2023 року в розмірі щоденних 2,1 %, то відповідно позивач в рамках законодавчо визначених розмірах правомірно здійснив нарахування відсотків в сумі 3087,00 грн., оскільки Закон України "Про несення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності лише 24.12.2023 року.

Крім того, без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачкою не надано (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)). Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на неотримання нею коштів за договором № 08.06.2023-100000761. Також відповідачка не надала суду виписки по рахунках в банківських установах, в тому числі по рахунку, який зазначений в договорі, як номер особистого платіжного засобу на спростування доказів, які були надані позивачем.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови договору, тому станом на 20.07.2023 (в межах погодженого строку кредитування) має заборгованість за кредитним договором в розмірі 6587,00 грн., з яких: 3500,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 3087,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачки відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 6587 (шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. заборгованості за кредитним договором №08.06.2023-100000761 від 09.06.2023, станом на 20.07.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: Невмержицька О.А.