Рішення № 137990598, 06.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 645/7366/25

Провадження № 2/644/1024/26

06.07.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.06.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9822994 на суму 5500,00 грн.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перед позичальником виконало та надало кредитні кошти, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яка вказана позичальником в заявці при укладенні кредитного договору.

Представник позивача зазначає, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів в повному обсязі не виконала, чим порушила умови договору.

20.01.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ», як первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відповідно до укладеного договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024.

Розрахунки заборгованості, підготовлені первісним кредитором ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не здійснювало жодних нарахувань за кредитним договором після отримання права вимоги до позичальника.

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 22275,00 грн., яка складається з наступного: 6325,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15950,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 01.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, якй не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 20.06.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-9822994 на суму 6325,00 грн.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «МАКС КРЕДИТ» перед позичальником виконало та надало кредитні кошти, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яка вказана позичальником в заявці при укладенні кредитного договору.

20.01.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ», як первісним кредитором та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024.

Таким чином, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відповідно до укладеного договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснює плату для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів..

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5500,00 грн підтверджується інформаційною довідкою від 06.02.2025 року відповідно до якої 20.06.2024 13:08 на картку НОМЕР_1 здійснено переказ у розмірі 5500 грн.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача перейшло від первісного кредитора ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 20012025-Мк/Ейс від 20.01.2025 року, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 20.01.2025 року до договору факторингу № 20012025-Мк/Ейс від 20.01.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ», за № 3005 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 00-9822994 від 20.06.2024 року, загальна заборгованість 22275,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 6325,00 грн, просрочені відсотки 15950,00 грн. Також 20.01.2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 20012025-Мк/Ейс.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором від 20.06.2024 року № 00-9822994, укладеним між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 627871785, вбачається заборгованість ОСОБА_1 складає 22275,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 6325,00 грн, просрочені відсотки 15950,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 22275,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн, стосовно якого суд зазначає таке.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

Відповідно до п. 3.6. договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 року, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги № 25770858791 від 11.09.2025 року, акт прийому-передачі до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року.

Із акту прийому-передачі до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року убачається, що надано наступні послуги: Складання позовної заяви ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024, кількість годин: 2, вартість послуги 5000,00 грн., Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024, кількість годин: 2, вартість послуги 1000,00 грн., Підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , кількість годин: 1, вартість послуг: 500 грн.; Підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 . кількість годин: 1, вартість послуги 500,00 грн., та всього на 7000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу за послуги щодо складання позовної заяви в сумі 5000,00 грн, витрати пов`язані із вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024, кількість годин: 2, вартість послуги 1000,00 грн., підготовкою адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , кількість годин: 1, вартість послуг: 500 грн.; підготовкою клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9822994 від 20.06.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 . кількість годин: 1, вартість послуги 500,00 грн. відшкодуванню не підлягають, оскільки не відносяться до витрат на правову допомогу з розглядом справи. Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з платіжною інструкцією № 28890 від 17 жовтня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, ст.ст. 81,89, 137, 141, 247,258-259,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, вулиця Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором № 00-9822994 від 20.06.2024, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 6325,00 грн, просроченими відсотки 15950,00 грн., а всього в розмірі 22275 (двадцять дві тисячі двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, вулиця Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. та всього в розмірі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Повний текст рішення виготовлений 06.07.2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В. Бугера