Рішення № 13799019, 08.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11                                                                                           Справа№ 17/153(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2», с. Хриплин

до відповідача: ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС - Євробуд», м. Трускавець

про: стягнення 3342,09 грн.          

                                                            Суддя У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2», с. Хриплин до відповідача ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС-Євробуд», м.Трускавець про стягнення 3342,09 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2010р. дана позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 25.01.2011р.

В судове засідання 25.01.2011р. сторони явку представників не забезпечили. 26.01.2011р. від позивача поступило Клопотання № 14 від 20.01.2011р., в якому ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2»просить провести засідання без участі представника позивача.

25.01.2011р. відповідачем в канцелярію подано Відзив на позовну заяву Б/Н від 24.01.2011р., відповідно до якого відповідач факт наявності заборгованості в сумі 3 213,74 грн. визнає, у позовних вимогах в частині стягнення інфляційних витрат за весь час прострочення заборгованості просить суд відмовити.

Як зазначається у відзиві в розрахунках заборгованості, які позивач додає до позовної заяви, останній збільшує заборгованість на розмір індексу інфляції за період з 23.10.2010р. по 31.10.2010р., а в подальшому проводить розрахунок за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р. з урахуванням суми, нарахованої за жовтень 2010р. Однак у відповідності до листа Верховного Суду України від 03.04.97р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не за кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, в даному випадку жовтня, індексується за період з урахуванням жовтня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –листопада. Відтак, на думку відповідача, позивачем помилково проведено нарахування інфляційних втрат за жовтень, а в подальшому – відповідно за листопад 2010р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 25.01.2011р. розгляд матеріалів справи відкладався.

08.02.2011р. від позивача на адресу суду поступила Телеграма № 51, відповідно до якої позивач просить суд розглядати справу без участі його представника.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

11.01.2010р. між сторонами у справі укладено Догоівр № 11 про надання послуг, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання виконати за завданням відповідача роботи ескаватором на пневмоходу ходу JSB 160W (ємкість ковша 1 м3) разом з екіпажем на об’єкті відповідача за адресою: Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Межиріччя.

У п. 2.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт є договірною і визначається відповідно до загальної кількості актів здачі-приймання робіт. При цьому вартість роботи одного ескаватора на пневмоходу ходу JSB 160W становить за один місяць 34 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання договірних зобов’язань позивачем було виконано на користь відповідача роботи на загальну суму 124 039,22 грн., що підтверджується актами надання послуг із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п. 3.2.Договору оплата за цим Договором проводиться відповідачем в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт та отримання рахунку позивача на оплату.

Як зазначає позивач у позовній заяві в порушення умов Договору відповідач виконані роботи оплатив частково –в сумі 120 825,48 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем на день подання позову становить 3 213,74 грн.

За порушення строків оплати робіт позивач, із посиланням на п. 5.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що за період з 23.10.2010р. по 31.12.2010р. становить 95,53 грн.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 14,32 грн. інфляційних втрат за період з 23.10.2010р. по 30.11.2010р.та 18,50 грн. 3% річних за період з 23.10.2010р. по 31.12.2010р.

Загальна сума позовних вимог становить 3 342,09грн.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини виникли на підставі Договору № 11 про надання послуг від 11.01.2010р., на виконання умов якого позивачем було виконано за завданням відповідача роботи ескаватором на пневмоходу ходу JSB 160W (ємкість ковша 1 м3) разом з екіпажем на об’єкті відповідача за адресою: Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Межиріччя.

За своєю правовою природою вищевказаний Договір є договором підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач виконаних позивачем робіт у повному обсязі не оплатив, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3 213,74 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 5.2. Договору № 11 про надання послуг від 11.01.2010р. передбачено, що у випадку порушення відповідачем термінів здійснення платежів за Договором, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення, здійснення таких платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи, зобов’язань щодо оплати виконаних робіт відповідач своєчасно не виконав, а відтак позивачем підставно заявлено до стягнення з ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС - Євробуд» інфляційні втрати та 3% річних.

Однак, при дослідженні розрахунку позовних вимог судом встановлено, що позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних втрат, а саме нараховано інфляційні на заборгованість із врахуванням індексу інфляції за попередній місяць. Згідно положення ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати нараховуються від простроченої суми (основного боргу). Окрім того, слід зазначити, що індекс розраховується не за кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати за 9 днів жовтня 2010р. (з 23.10.2010р. по 31.10.2010р.)

Відповідно до здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягають втрати від інфляції за період з 01.11.2010р. по 31.11.2010р. в розмірі 9,64 грн.

З% річних підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне:

Із представлених суду Актів надання послуг вбачається, що останній акт підписано сторонами 31.05.2010р.

П 3.2.Договору передбачено, що оплата за цим Договором проводиться відповідачем не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт та отримання рахунку позивача на оплату.

Таким чином, вартість виконаних робіт відповідач зобов’язаний був оплатити не пізніше 04.06.2010р.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені слід задоволити часково та стягнути з відповідача пеню за період з 23.10.2010р. по 04.12.2010р., що згідно здійсненого судом розрахунку становить 60,05 грн.

Враховуючи вищенаведене до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення 3 213,74 грн. основного боргу, 18,50 грн. 3 % річних, 9,64 грн. інфляційних втрат та 60,05 грн. пені. В решті частині вимог позов до задоволення не підлягає.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 174, 193, 216, 232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з ДП «Транспорт»ТзОВ «ТКС - Євробуд»(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54 а. Код ЄДРПОУ 33088244) на користь ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2»(76000, Івано-Франківська обл., с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 5В. Код ЄДРПОУ 33162343) 3 213,74 грн. основного боргу, 18,50 грн. 3 % річних, 9,64 грн. інфляційних втрат, 60,05 грн. пені, всього –3 301,93 грн.; 100,77 грн. державного мита та 233,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті частині вимог у задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Ділай У.І.