Рішення № 137990101, 19.06.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1034/26

Провадження №2/190/806/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 червня 2026 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 29 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» укладено кредитний договір № 50088-03/2024, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу кредит у сумі 12400 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

14 серпня 2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» уклали договір факторингу №14082024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором від 29.03.2024 року №50088-03/2024 на загальну суму 49600 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу - 12400 грн, заборгованість за відсотками - 37200 грн.

Враховуючи вищевикладене, просять стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 50088-03/2024 від 29.03.2024 року у розмірі 49600 грн. , судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Позивач ТОВ «Діджи фінанс» свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в позові просили справу розглядати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідачу ОСОБА_1 у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду. Вказана судова поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній»/а.с.22/. Також відповідач ОСОБА_1 , про розгляд справи повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив/а.с.17/.

Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання заперечень проти позову, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 50088-03/2024 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W3699». За умовами договору відповідачу шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 надано кредит в розмірі 12400,00 грн. (п.п. 1.1, 1.6 Договору), строком на 120 днів, лада погашення кредиту 26.07.2024 року (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Згідно з п. 3.1. Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який зокрема, підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, було погоджено всі істотні умови кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту містить всі істотні умови кредитування, що містяться у договорі про надання споживчого кредиту № 50088-03/2024 від 29.03.2024 року та додатку № 1 цього договору графік платежів.

Відповідно до довідки ТОВ «Аванс Кредит» про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно- телекомунікаційній системі товариства 29 березня 2024 року, 29.03. 2024 року об 16:15:10 позивальнику на номер телефону НОМЕР_3 направлено ідентифікатор «W3699» , дата підписання позичальником кредитного договору - 29.03.2024 року об 16:15:10.

14 серпня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 14082024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі боржників , а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором.

Відповідно до акту приймання - передачі реєстру Боржників до договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024 року та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 50088-03/2024 від 29.03.2024 року у розмірі 49600 грн., з яких заборгованість за основною сумою боргу - 12400 грн, заборгованість за відсотками - 37200 грн.

За правилом частини першої ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст.639 ЦК України.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис є одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частин першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої ст.11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша ст.642 ЦК України).

За таких обставин, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір процентної ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

За приписами ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Із зазначеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 здійснив усі необхідні дії, спрямовані на укладення договору про надання фінансового кредиту № 50088-03/2024 від 29.03.2024 року.

Отже, заповненням анкети-заяви на кредит від 29.03.2024 року та підписанням договору № 50088-03/2024 від 29.03.2024 року відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому заповненню анкети-заяви та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки) були використані товариством для укладення кредитних договорів від його імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій ОСОБА_1 не звертався.

Належними та допустимими доказами розміри заборгованості по тілу кредиту та відсотках, нарахованих відповідно до умов договору, відповідачем не спростовано.

Таким чином кредитний договір від 20.03.2024 року укладений між до ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» в електронній формі, відповідає вимогам Закону і доводить факт існування волевиявлення сторін на їх укладання, оскільки форма та порядок укладання договору відбулось саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).

Кредитні кошти за вказаним вище договором надавались до ОСОБА_1 в безготівковій формі на реквізити банківської карти вказаної клієнтом в особисто підписаному договорі та були отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Таким чином, судом установлено, що між відповідачем та Первісним кредитором укладено у належній формі договір кредиту, Первісним кредитором виконані умови договору кредиту належним чином, надано відповідачеві кредитні кошти. Право вимоги за договором перейшло до позивача внаслідок заміни кредитора. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення ним у повному обсязі отриманих у кредит коштів у повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як Первісному кредиторові, так і новому кредитору. З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, а тому з нього на користь позивача, як правонаступника кредитора у зобов`язанні слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 49600 грн.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026 року, Додаткову Угоду № 50088-03/2024 від 10.04.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 42649746/01 від 02.01.2026 року, акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 10.04.2026 року, детальний опис виконаних робіт, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльність серія ВЛ № 841 на ім`я Лівак І.М., у зв`язку з чим вказана сума у розмірі 6000 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн..

Керуючись ст.ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281 ЦПК, суд,

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ» - 49600 (сорок дев`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості за кредитним договором № 50088-03/2024 від 29 березня 2024 року, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 12400 грн, заборгованість за відсотками - 37200 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса