Рішення № 137989711, 06.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14954/25

Провадження № 2/201/1485/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 липня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Піняєва В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЮГАВТОТЕХНІКА», ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ФІРМИ «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д» треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ВКП «ЮГАВТОТЕХНІКА», треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Повєткіна Н. М., Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

Позовна заява мотивована тим, що 01.06.2002 року між ТОВ ВКП «Югавтотехніка» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач ТОВ ВКП «Югавтотехніка» продав, а позивач/покупець купив в жилому будинку літ. А-9, на першому поверсі нежитлове приміщення № 34, в буд. АДРЕСА_1 , наразі м.Дніпро, (яке складається з позицій 9-16, де 9 кладова, площею 4,5 кв.м.; 10 - коридор, площею 6,3 кв.м.; 11-коридор площею 3,4 кв.м.; 12-санвузол, площею 3,5 кв.м.; 13- кабінет, площею 10,3 кв.м.; 14 кабінет, площею 23,5 кв.м.; 15- кладова площею 2,5 кв.м.; 16-кабінет площею 11,1 кв.м. Загальна площа приміщення становить 65,1 кв.м. в загальному користуванні позиції 3-теплопункт; 4-електрощитова; 5,6,7- коридор; 8 тамбур, загальна площа 57,8 кв.м. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений 01.06.2002 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М. та зареєстрований в реєстрі правочинів за № 5135., з урахуванням вимог п.27,48-50,52 Наказу № 18/5 від 14.06.94 року зареєстрованого МУЮ про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України., в редакції що діяла на момент правовідносин станом на 17.10.2000 року.

У період з 2002 року по 01.01.2013 року в Україні діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року. Державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.3. Тимчасового положення). Реєстр прав власності на нерухоме майно виступав єдиною державною інформаційною системою, що містила відомості про зареєстровані права, суб`єктів прав, нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а реєстратор БТІ самостійно присвоював реєстраційний номер об`єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації (див. п. 1.8. та пп.3 п.1.13 Тимчасового положення). Тобто станом на день укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна такий правочин підлягав реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, функції яких виконувалися органами Бюро технічної інвентаризації.

Укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.06.2002 року відбувалося за супроводом представників/ріелторів агентства нерухомості, якому було сплачено позивачем кошти за підготовку, супровід, реєстрацію права власності на майно та видачу повного пакету правоустановчих документів покупцю. Пізніше, як виявилося, послуги агентства нерухомості були виконані не у повному обсязі та у зв`язку з правовою необізнаністю позивача, останній не здійснив своєчасну реєстрацію в БТІ права власності на набуте нерухоме майно.

В 2022 році позивач мав на меті отримати кредит під заставу вказаної вище нерухомості, однак йому було відмолено у нотаріальному посвідчені угоди з підстав відсутності реєстрації права власності на нерухоме майно у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно/реєстрі прав власності на нерухоме майно.

03.02.2022 року Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської міської ради на запит приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красоти Т.О було отримано відповідь вих. № 1338, відповідно до якої вбачається, що за даними БТІ нежитлове приміщення №34 в житловому будинку А-9, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі (позиції 9-16) зареєстровані за ТОВ ВКП «Югавтотехніка» на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.1997 року, посвідченого ПНДМНО Олійник С.В., за реєстр. № 4168, на підставі акту передачі від 21.10.1997 року та свідоцтва про право власності від 21.10.1997 року за № 1347, виданим представником фонду державного майна України в м. Дніпропетровську, записано в реєстрову книгу № 13ЮН за реєстровим № 617-100.

Крім того, даним листом було повідомлено, що 31.05.2002 року ТОВ ВКП «Югавтотехніка» надавалася довідка-характеристика для продажу майна та в матеріалах справи міститься ксерокопія договору купівлі-продажу майна, укладеного з ОСОБА_1 , посвідченого ПНДМНО Повєткіною Н.М., однак відсутні відомості щодо реєстрації права власності на майно. Також повідомлено, що в матеріалах інвентаризаційної справи міститься постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2002 року, відповідно до якої накладено арешт та заборону відчуження нерухомого майна - нежитлового приміщення № 34, поз.9-16, загальною площею 65,1кв.м., у загальному користуванні поз.3-8., площею 57,8 кв.м., що належить ТОВ ВКП «Югавтотехніка».

У зв`язку з необхідністю розшукових дій щодо продавця нерухомого приміщення, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 30.01.2022 року було встановлено, що в державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань записів щодо юридичної особи код 24988758 не знайдено. Відповідно до Довідки відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації Дніпровської місткої ради від 01.10.2024 року(вих.№ 01/К-15/11), отриманої при розгляді судового спору в Жовтневому районному суді м. Дніпропетровська у справі № 201/9087/24 за позовом ОСОБА_2 , вбачається що з моменту утворення Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IУ відомості щодо юридичної особи для проведення реєстрації щодо включення відомостей до Єдиного державного реєстру не подавались, відтак в реєстрі відсутні дані щодо юридичної особи ТОВ ВКП «Югавтотехніка».

Крім того, позивач в порядку вирішення досудового спору звертався до Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування запису про арешт нерухомого майна ТОВ ВКП «Югавтотехніка» код 249088758, не нежитлове приміщення № 34 літ. А-9, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 3675940, зареєстрований на підставі постанови державного виконавця ВДВС Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська Таран І.А.

22.02.2022 року державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Х. Петрова надала відповідь за вих. № 86358, відповідно до якої було повідомлено заявника, що зняття арешту № 3675940 від 01.09.2006 року, зареєстрованого згідно постанови АА 032120 від 14.08.2002 року, є неможливим з технічних причин.

31.05.2024 року рішенням державного реєстратору прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської Калініченко Т.В № 73428512 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій/ щодо реєстрації права власності майна за позивачем - підставою для якої є наявність арешту не все нерухоме майно, що належить продавцю ТОВ ВКП «Югавтотехніка», код ЄДРПОУ 24988758.

Відтак, з наведеного вбачається, що відомості про арешт майна відповідача були внесені після укладення договору купівлі-продажу та створюють перешкоди для реєстрації права власності на спірне майно за позивачем.

З наведених підстав позивач просив визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на нежитлове приміщення № 34 (яке складається з позицій 9-16, де п.9 кладова, площею 4,5 кв.м.; п.10 - коридор, площею 6,3 кв.м.; п.11 коридор площею 3,4 кв.м.; п.12-санвузол, площею 3,5 кв.м.; п.13- кабінет, площею 10,3 кв.м.; п.14 кабінет, площею 23,5 кв.м.; п.15- кладова площею 2,5 кв.м.; п. 16-кабінет площею 11,1 кв.м.. Загальна площа приміщення становить 65,1 кв.м. в загальному користування п.3-теплопункт; 4 - електрощитова; 5,6,7- коридор; 8 тамбур, загальна площа 57,8 кв.м.), розташованого на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9., за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу, укладеного 01.06.2002 року з ТОВ ВКП «Югавтотехніка», ЄДРПОУ 24988758, та посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М, р.№5135, а також зняти арешт з указаного нерухомого майна, який було накладено на підставі постанови АА 032120 державного виконавця Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська Таран І.А про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2002 року, номер обтяження 3675940.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року позовну заяву передано на розгляд судді Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О.

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О. від 03 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач ТОВ ВКП «ЮГАВТОТЕХНІКА» не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 13 січня 2026 року витребувано у КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради копію постанови ВДВС Жовтневого РУЮ м. Дніпропетровська про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2002 року, відповідно до якої накладено арешт та заборонено відчуження нерухомого майна, що належить ТОВ ВКП «Югавтотехніка», яка міститься в матеріалах інвентаризаційної справи нежитлового приміщення №34, розташованого на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9, за адресою АДРЕСА_1 ;

Витребувано у Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) інформацію про те, хто є стягувачем за виконавчим провадженням, в межах якого постановою ВДВС Жовтневого РУЮ м. Дніпропетровська № АА 032120 від 14.08.2002 року було накладено арешт (реєстраційний № обтяження 3675940) на все нерухоме майно ТОВ ВКП «Югавтотехніка».

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року залучено до участі у даній цивільній справі у якості співвідповідача ППФ «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д».

ППФ «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д» відзиву на позовну заяву не направили.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Тернова І.В. позовну заяву підтримала, позов просила задовольнити.

Представники відповідачів - ТОВ ВКП «ЮГАВТОТЕХНІКА», ППФ «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д» у судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Повєткіна Н. М у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представники третіх осіб: Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Суд, заслухавши сторону позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.06.2002 року між ТОВ ВКП «Югавтотехніка» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач продав, а позивач придбав в жилому будинку літ А-9 на першому поверсі нежитлове приміщення № 34 в буд. АДРЕСА_1 (наразі -м.Дніпро, (яке складається з позицій 9-16, де 9 - кладова, площею 4,5 кв.м.; 10 - коридор, площею 6,3 кв.м.; 11-коридор площею 3,4 кв.м.; 12-санвузол, площею 3,5 кв.м.; 13 - кабінет, площею 10,3 кв.м.; 14 кабінет, площею 23,5 кв.м.; 15- кладова площею 2,5 кв.м.; 16-кабінет площею 11,1 кв.м.; Загальна площа приміщення становить 65,1 кв.м. в загальному користуванні позиції 3-теплопункт; 4-електрощитова; 5,6,7- коридор; 8 тамбур, загальна площа 57,8 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений 01.06.2002 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М, та зареєстрований в реєстрі правочинів за № 5135.

Згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, яке діяло станом на день укладання договору купівлі- продажу від 01.06.2002 року, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснювали

комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Між тим, державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно не була проведена, позивач до відповідного бюро технічної інвентаризації (БТІ) не звертався після укладання договору купівлі-продажу.

Відповідна заява про реєстрацію права власності була подана ОСОБА_1 01 травня 2024 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Калініченко Т.В. № 73428512 від 31 травня 2024 року було відмовлено ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій. Підставою відмови була наявність арешту не все нерухоме майно, що належить продавцю -ТОВ ВКП «Югавтотехніка», код ЄДРПОУ 24988758.

Арешт накладено постановою державного виконавця ВДВС Жовтневого РУЮ м.Дніпропетровська Таран І.А. від 14.08.2002 року, що вбачається з листа КП «ДМБТІ» ДМР № 1338 від 03.02.2023 року.

Таким чином, відомості про арешт майна ТОВ ВКП «Югавтотехніка» були внесені після укладення з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 01.06.2002 року.

На виконання вимог ухвали суду від 13 січня 2026 року КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради надано копію постанови ВДВС Жовтневого РУЮ м. Дніпропетровська про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2002 року, відповідно до якої підставою накладення арешту на вищевказане нерухоме майно є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 12/169 (без зазначення стягувача).

12.03.2026 року адвокат Тернова І.В, діючи в інтересах позивача Таряника О.О., подала адвокатський запит до Господарського суду Дніпропетровської області, в якому просила повідомити на користь якої особи стягнуто 2 384,99 грн. з ТОВ ВКП «Югавтотехніки», код ЄДРПОУ 24988758 за рішенням/ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 12/169 від 24.07.2002 р.

16.03.2026 року Господарським судом Дніпропетровської області було надано відповідь ( лист №10-04/237/26 від 16.03.2026 року), відповідно до якої за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2021 року у справі № 12/169 стягнуто 3 264,99 грн. з ТОВ ВКП «Югавтотехніки» код ЄДРПОУ 24988758 на користь ПП «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д», код ЄДРПОУ 25021948.

Таким чином встановлено, що арешт придбаного позивачем нерухомого майна, яке на той час ще було зареєстровано за ТОВ ВКП «Югавтотехніка», код ЄДРПОУ 24988758, накладено в межах виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного судового рішення в рахунок погашення боргу ТОВ ВКП «Югавтотехніка» перед ПП «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д» код ЄДРПОУ 25021948., на суму 3 264,99 грн., про що в єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься архівний запис щодо обтяження № 108348 -2192 від 15.08.2002 р. № 138/02, в 1й Дніпропетровській ДНК тип обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 3675940.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації (п. 9 ч. 1 ст. 27 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) від 01.07.2004 року. До таких судових рішень належать рішення про визнання права власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону).

Внесення цих відомостей є тим юридичним фактом, з яким пов`язується момент набуття права власності на нерухомість.

Згідно норм ст.ст.182, 334 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.4, 5, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.18, 19 Порядку державній реєстрації прав підлягають в обов`язковому порядку право власності на об`єкти нерухоме майно, в тому числі житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису про право власності.

Як вбачається з пункту 3 договору купівлі- продажу від 01.06.2002 року продаж нерухомого майна вчинено за 24 000,00 грн., які покупець сплатив до підписання договору.

У відповідності до п.4 договору купівлі-продажу від 01.06.2002 року право власності на вказане приміщення у покупця виникає з моменту підписання цього договору.

На виконання вимог частини 1 статті 227 ЦК УРСР (в ред. 1963 року) вказаний договір купівлі-продажу був посвідчений 01.06.2002 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М, та зареєстрований в реєстрі правочинів за № 5135.

Отже, на підставі договору-купівлі продажу від 01.06.2002 року відбувся перехід права власності на вказане нежитлове приміщення від ТОВ ВКП «ЮГАВТОТЕХНІКА» до позивача.

Вказаним нежитловим приміщенням ОСОБА_1 користується подад 24 роки.

Отже доведеними факт правомірного набуття права власності на нежитлове приміщення № 34 (п.п.9 16), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01.06.2002 р. з ТОВ ВКП «Югавтотехніка» та посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М.

Відтак наявні правові підстави для визнання права власності на вказане нежитлове приміщення за позивачем, як за особою, яка володіє на підставі договору зазначеним нерухомим майном, що не належить боржнику - ТОВ ВКП «ЮГАВТОТЕХНІКА».

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.56 ЗУ «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 року у справі № 2/0301/806/11 виклав позицію, зазначивши, що не зняття арешту з майна боржника протягом тривалого часу за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного нежитлового приміщення.

Приймаючи до уваги те, що існування арешту нерухомого майна позивача є невиправданим втручанням у його право власності, зокрема, ОСОБА_1 не є боржником у виконавчому провадженні щодо стягнення на користь ПП «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д» грошових коштів у сумі 3 264,99 грн., суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зняття арешту з нерухомого майна - нежитлового приміщення № 34, розташованого на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9., за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови АА 032120 державного виконавця ВДВС Жовтневого РУЮ м. Дніпропетровська Таран І.А про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2002 року, номер обтяження 3675940.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЮГАВТОТЕХНІКА», ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ФІРМИ «ІБІС ТЕЛЕКОМ Д» треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нежитлове приміщення № 34 (яке складається з позицій 9-16, де п.9 кладова, площею 4,5 кв.м.; п.10 - коридор, площею 6,3 кв.м.; п.11 коридор площею 3,4 кв.м.; п.12-санвузол, площею 3,5 кв.м.; п.13- кабінет, площею 10,3 кв.м.; п.14 кабінет, площею 23,5 кв.м.; п.15- кладова площею 2,5 кв.м.; п. 16-кабінет площею 11,1 кв.м.; загальна площа приміщення становить 65,1 кв.м. в загальному користування п.3-теплопункт; 4 електрощитова; 5,6,7- коридор; 8 тамбур, загальна площа 57,8 кв.м.), розташованого на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9., за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01.06.2002 року з ТОВ ВКП «Югавтотехніка», ЄДРПОУ 24988758 та посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Повєткіною Н.М, за реєстровим № 5135.

Зняти арешт з нерухомого майна - нежитлового приміщення № 34 (яке складається з позицій 9 -16, де п.9 кладова, площею 4,5 кв.м.; п.10 - коридор, площею 6,3 кв.м.; п.11-коридор площею 3,4 кв.м.; п.12-анвузол, площею 3,5 кв.м.; п.13- кабінет, площею 10,3 кв.м.; п.14 кабінет, площею 23,5 кв.м.; п.15- кладова площею 2,5 кв.м.; п. 16-кабінет площею 11,1 кв.м.; Загальна площа приміщення становить 65,1 кв.м. в загальному користування п.3-теплопункт; 4-електрощитова; 5,6,7- коридор; 8 тамбур, загальна площа 57,8 кв.м.), розташованого на першому поверсі в житловому будинку літ. А-9., за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови серії АА 032120 державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська Таран І.А про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2002 року, номер обтяження 3675940.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.О.Куць