Ухвала суду № 137989416, 07.07.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/610/26

Єдиний унікальний № 742/3673/26

УХВАЛА

07 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42026272210000055 від 01.05.2026 р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, громадянина України, одруженого, працюючого енергетиком в КП «Добробут», офіційно не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.254 КК України -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження. Узагальнений зміст клопотання зводився до визнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення та відшкодування збитків.

Суд, заслухавши клопотання захисника, позицію обвинуваченого та думку прокурора, які також просили задовольнити клопотання, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 45 КК України, обов`язковими умовами для звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину вперше, а також комплекс дій, що складають поняття дійового каяття, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Під дійовим каяттям розуміється не лише суб`єктивне ставлення особи до вчиненого (визнання вини, жаль з цього приводу), а й активна поведінка, спрямована на ліквідацію наслідків правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, об`єктивна сторона якого полягає у безгосподарському використанні земель, що призвело до зміни рельєфу місцевості, порушення ґрунтового середовища, переміщення ґрунтових мас та фактичного припинення використання двох частин земельної ділянки у сільськогосподарському виробництві (утворення штучних водойм площами 0,2372 га та 0,0975 га).

Суд зазначає, що за змістом закону, усунення заподіяної шкоди при безгосподарському використанні земель передбачає не лише компенсацію грошового еквіваленту збитків, нарахованих експертизою, а й фактичне відновлення стану навколишнього природного середовища (рекультивацію земель, ліквідацію штучних водойм та повернення ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням).

Відповідно до ч. 2 ст. 166 Земельного кодексу України, особи, які здійснюють діяльність, що призвела до порушення ґрунтового покриву земель, зобов`язані здійснювати зняття, збереження і перенесення родючого шару ґрунту та рекультивацію порушених земель у порядку, встановленому законодавством.

Сама лише компенсація грошової суми, визначеної висновком експерта, є відшкодуванням збитків державі за факт порушення, проте вона автоматично не нівелює тривалий негативний антропогенний вплив на екологічний стан ґрунту, не ліквідує штучно створені водойми площами 0,2372 га та 0,0975 га і не повертає пошкоджені землі у сільськогосподарський оборот.

Згідно з усталеною судовою практикою звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України можливе лише за наявності кумулятивного (одночасного) виконання всіх чотирьох обов`язкових умов. При цьому «усунення заподіяної шкоди» в розумінні диспозиції екологічних правопорушень має реальний, матеріальний характер та повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами повного відновлення екосистеми до її первинного (докримінального) стану.

Проте, обвинуваченим на момент судового розгляду не надано суду беззаперечних та належних доказів фактичного проведення комплексу рекультиваційних робіт, як-от: затвердженого в установленому порядку проекту рекультивації земель, акта приймання-передачі рекультивованих земель або відповідного висновку органів Державної екологічної інспекції чи Держгеокадастру, які б засвідчували ліквідацію штучних водойм та відновлення рельєфу місцевості.

При цьому суд наголошує, що наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 постійного місця роботи, його сімейний стан та інші позитивні характеристики особи, хоча й характеризують його з позитивного боку, проте з огляду на вимоги ст. 45 КК України не мають самостійного юридичного значення для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. Наявність позитивних характеристик особи не замінює та не може компенсувати відсутність обов`язкового матеріально-правового критерію дійового каяття - а саме фактичного та повного усунення заподіяної екологічної шкоди навколишньому природному середовищу

Таким чином, поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 не містить у сукупності всіх обов`язкових ознак дійового каяття, передбачених ст. 45 КК України, оскільки заподіяну екологічну шкоду фактично не усунуто, а матеріальні наслідки безгосподарського використання земель не ліквідовано.

За таких обставин, суд вважає клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України передчасним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.284,369-372,376 КПК України, ст.45 КК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 у зв`язку з дійовим каяттям на підстав ст.45 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1