Вирок № 137989194, 06.07.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/69/26

Справа № 582/707/26

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів матеріали кримінального провадження № 12026205510000058 від 20 травня 2026 року за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, разом з угодою при визнання винуватості, укладеною 01.06.2026 між прокурором ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року у ОСОБА_4 виникла необхідність в отриманні посвідчення водія із категорією «В», для того щоб мати змогу керувати власним легковим автомобілем моделі ВАЗ марки 21063 із державним номерим знаком НОМЕР_1 .

Надалі, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС так як у 2009 році вже попередньо проходив описану вище процедуру, перед отриманням справжнього посвідчення водія із серією НОМЕР_2 у Роменському ВРЕР УДА1 УМВС України у Сумській області із категоріями «С1», «С», діючи всупереч встановленому порядку, не пройшовши встановлену процедуру отримання водійського посвідчення, затверджену постановою Кабін Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», яка передбачає: закінчення курсів водіння по підготовці водіїв для отримання водійського посвідчення, проходження медичного огляду, складання іспитів у сервісному центрі МВС та отримання водійського посвідчення, вчинив дії спрямовані на пособництво у підробленні посвідчення за наступних обставин.

У січні 2026 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія на власне ім`я, що посвідчує право керування транспортними засобами категорії «В», з метою його подальшого використання та для пред`явлення за вимогою.

Цього ж дня ОСОБА_4 , перебуваючи вдома за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з метою підроблення посвідчення водія та подальшого його використання, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення посвідчення водія, зі свого особистого мобільного телефону зайшов до мережі Інтернет, де на одному сайті із мережі Інтернет знайшов оголошення про отримання посвідчення водія онлайн, яке розмістила невстановлена особа.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що процедура отримання посвідчення водія передбачає закінчення курсів водіння по підготовці водіїв для отримання водійського посвідчення, проходження медичного огляду, складання іспитів у сервісному центрі, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з невстановленою особою, щодо виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія на власне ім`я.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на пособництво у підробленні посвідчення водія, ОСОБА_4 шляхом надсилання повідомлень через мобільний додаток «Viber», надав особі, свої анкетні дані, а саме: прізвище, ім`я та по-батькові, інформацію щодо дати та місця народження, фотозображення особистого підпису, фотознімок та зображення вже наявного у нього посвідчення водія, а також пообіцяв придбати завідомо підроблене посвідчення водія після його виготовлення, тим самим, сприяючи особі, у підробці посвідчення.

Таким чином, ОСОБА_4 виступив пособником злочинних дій невстановленої особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. Знаючи, що його паспортні дані та фотокартка будуть використані для виготовлення підробленого посвідчення на право керування транспортним засобом, які він надав через мобільний додаток «Viber», тобто надав засоби та сприяв підробленню офіційного документа.

У подальшому, вказана невстановлена особа умисно виготовила підроблене посвідчення водія, яке надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія Серії ВКХ номер 690336 від 14.01.2026, категорії «В», який за способом виготовлення та елементами захисту не відповідає зразку бланку посвідчення, що перебуває в офіційному обігу, в який внесла дані ОСОБА_4 , його фотокартку та особистий підпис.

Надалі, невстановлена особа виготовила ОСОБА_4 посвідчення водія Серії ВКХ номер 690336 від 14.01.2026, категорії «В», «С», «С1», і через відділення ТОВ «Нова пошта» (код ЄДРІЮУ 31316718) переслала підроблений документ ОСОБА_4 на відділення Нової Пошти №1, яке розташоване в с. Коровинці, на вул. Київській, 84, Роменського району, 2 Сумської області, для використання та за який, ОСОБА_4 здійснив готівковий розрахунок на вказаному відділенні Нової Пошти, невстановленій особі у сумі 12500 грн.

Надалі, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_3 , є підробленим та яке отримано ним в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме п.16, згідно якого посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, почав зберігати його при собі з моменту отримання у відділенні ТОВ «Нова пошта» в с. Коровинці, на вул. Київська 84, Роменського району Сумської області та зберігав до 20.05.2026, з метою використовувати його, як документ який надає йому право керувати транспортними засобами категорій «В», «С1», «С».

20.05.2025 близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_4 рухався по автодорозі по вулиці Соборній, що в с. Коровинці, Роменського району Сумської області, керуючи власним легковим автомобілем моделі ВАЗ марки 21063 із державним номерним знаком НОМЕР_1 . та був зупинений працівником СРПП відділення поліції №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області.

Після зупинки, на вимогу працівника поліції відділення поліції №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 надати для перевірки посвідчення водія, ОСОБА_4 діючи умисно, достовірно знаючи про те, що посвідчення водія підроблене, оскільки отримане всупереч порядку, установленого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993, надав поліцейському посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ТСЦ 8041 із датою видачі 14.01.2026.

Таким чином, ОСОБА_4 пред`явив підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ТСЦ 8041 із датою видачі 14.01.2026 на його ім`я, тобто використав завідомо підроблений офіційний документ.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/119-26/8300-ДД від 29.05.2026 за результатами проведення судової технічної експертизи документів, встановлено, що наданий на дослідження бланк посвідчення водія серійний номер НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ТСЦ 8041, дата видачі 14.01.2026, не відповідає аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території країни-виробника - України.

Відповідно до інформації наданої територіальним сервісним центром МВС № 5944, було встановлено, що згідно облікових даних Єдиного державного реєстру МВС, посвідчення водія серії НОМЕР_3 , від 14.01.2026 на громадянина ОСОБА_4 , не видавалося.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні офіційного документа, та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України, 01.06.2026 між прокурором та підозрюваним у присутності захисника досягнуто угоди про визнання винуватості, яку сторони просили розглянути та затвердити, відповідно якої ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Згідно угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 , як підозрюваний, його захисник, в силу вимог п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України участь якого є обов`язковою, та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп, та за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп, враховуючи, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання правдивих показань, тяжких наслідків від вчиненого правопорушення не настало, збитки відсутні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та підтвердив, що скоїв кримінальне правопорушення за викладених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений, у присутності захисника, та прокурор досягли угоди про визнання винуватості, підписали її, при чому обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення підозрюваному покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст. 468 - 475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які згідно ст. 12 КК України є кримінальними проступками.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду заявив, що він повністю розуміє наслідки укладення угоди про визнання винуватості і згоден із призначеним покаранням.

З`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом (ч. 5 ст. 474 КПК України).

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (прокурором, підозрюваним та його захисником), вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, умови даної угоди не суперечать вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, щиро покаявся у вчиненому, надавав допомогу органам досудового розслідування у з`ясуванні всіх обставин справи та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання правдивих показань, як на досудовому слідстві, так і в суді, тяжких наслідків від вчинених кримінальних правопорушень не настало, збитки відсутні.

Таким чином, на виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосовано, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним у присутності захисника, належить затвердити, а ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124, 126 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати у справі на проведення експертизи в сумі 3850,88 грн відшкодувати за рахунок ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Недригайлівського районного суду Сумської області від 22.05.2026.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370-373, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 01 червня 2026 року між прокурором Недригайлівського відділу Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у присутності його захисника, ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026205510000058 від 20 травня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, затвердити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання:

- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді від 22.05.2026 на посвідчення водія серії НОМЕР_4 виданого 14.01.2026, ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Речові докази: посвідчення водія серії НОМЕР_4 виданого 14.01.2026, ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1