Ухвала суду № 137988991, 03.07.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6915/26

Провадження №1-кс/751/2443/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові клопотання старшого слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у межах 150 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026270340001473 від 01.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 307 КК України. 01.07.2026 ОСОБА_6 затримано та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих правопорушень підтверджується зібраними доказами. Ураховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити, з підстав, викладених у ньому. Зазначили, що пред`явлена підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є доцільним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри, просили застосувати до запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім того, у разі обрання запобіжного заходжу просили зменшити розмір застави до мінімального рівня.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №12026270340001473 від 01.07.2026 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

01.07.2026 о 14 год 39 хв ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

02.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та підозра підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом затримання, висновком експерта, показаннями свідків, речовими доказами.

Оцінюючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що остаточна оцінка доказів та кваліфікація дій здійснюється судом під час судового розгляду справи. Повідомлення про підозру у сукупності з наданими слідчим матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст.307 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, визначених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення покарання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; матиме можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; матиме можливість впливу на свідків з метою зміни їх показань; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та характеристики особи підозрюваного, що обумовлено, в першу чергу, загрозою можливого призначення покарання, а відтак свідчить про обґрунтованість цього ризику. Наслідки ризику втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і його процедура виконання покарання.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що наразі досудовим розслідуванням не встановлено всі місця можливого зберігання підозрюваним наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також доходів, отриманих ним та/або його спільниками від злочинної діяльності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: отримання показань на стадії досудового розслідування та безпосередній допит свідків вже на стадії судового розгляду.

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При встановленні наявності ризику вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 не працює, не має сталих соціальних зв`язків, вказує на систематичність та налагодженість ним діяльності з незаконного збуту заборонених до обігу речовин, при чому, існування місць їх зберігання, відомих виключно підозрюваному, а відтак можливість подальшого збуту таких речовин як ОСОБА_6 , так і його спільниками, не виключається.

Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я підозрюваного, останній неодружений, утриманців немає, раніше не судимий.

Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, норма ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави.

Виходячи з наведених норм, враховуючи обставини та мотиви кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у яких підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпеку вчиненого злочину, враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.

Слідчий суддя вважає, що застава саме в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірним для підозрюваного з урахуванням викладеного вище.

Надалі, з огляду на тривалість досудового розслідування та встановлення органом досудового розслідування обставин, що підлягають доказуванню в даній категорії справ, сторона захисту не позбавлена процесуальної можливості заявити клопотання про зменшення розміру застави.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначене вище, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст. 176-178, 184, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 29 серпня 2026 року, з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_6 проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 29 серпня 2026 року, у межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 06.07.2026 о 14.50 год.

Слідчий cуддя ОСОБА_1