Рішення № 137988779, 29.05.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5696/25

Провадження № 2/650/876/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Хомик І.І.,

за участі секретаря Дорошенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача Цимбалюк Ірини Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Цимбалюк І.М. звернулася до суду з позовною заявою в інтересах ТОВ «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 07.07.2020 року між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 006/01647/07/20.

30.06.2021 р. між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОР П» укладено договір факторингу № 23-ФП-СК-202106, відповідно до якого ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» відступив Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі за Кредитним договором № 006/01647/07/20 від 07.07.2020 року.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 006/01647/07/20 від 07.07.2020 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.07.2025 р. становить 22 215,98 грн., яка складається з:- залишок суми кредиту 9 036,45 грн.; - залишок процентів за користування кредитом 13 179,53 грн. грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «ФАКТОР П», зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник ТОВ «ФАКТОР П» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приймає до уваги наступне.

Судом встановлено, що 07.07.2020 року між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 006/01647/07/20.

30.06.2021 р. між ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОР П» укладено договір факторингу № 23-ФП-СК-202106, відповідно до якого ТОВ «СЕНС КРЕДИТ» відступив Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, в тому числі за Кредитним договором № 006/01647/07/20 від 07.07.2020 року.

Згідно розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 006/01647/07/20 від 07.07.2020 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.07.2025 р. становить 22 215,98 грн., яка складається з:- залишок суми кредиту 9 036,45 грн.; - залишок процентів за користування кредитом 13 179,53 грн. грн.

Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту позичальник погоджується, що кредитор має право передати персональні дані клієнта третім особам для захисту своїх законних прав та інтересів, стягнення заборгованості за договором, договірної неустойки, збитків та інших засобів правового захисту.

Договір про надання фінансового кредиту № 006/01647/07/20 від 07.07.2020 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Шляхом введення коду підтвердження позичальник підписав та прийняв пропозицію та підтвердив укладення договору.

Тобто даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Проаналізувавши надані матеріали, суд вважає що відображена у ньому інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) відповідає критерію розумності, обґрунтованості та реальності.

Таким чином, встановленні судом обставини дають підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7, 8,12, 13, 141, 258-259 ЦПК України, в силу ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Умовами та Правилами надання банківських послуг,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги представника позивача Цимбалюк Ірини Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» (код ЄДРПОУ 41921531) заборгованість за кредитним договором № 006/01647/07/20 від 07.07.2020 року у загальному розмірі 22 215,98 грн., яка складається з:- залишок суми кредиту 9 036,45 грн.; - залишок процентів за користування кредитом 13 179,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР П» 2422,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК