Ухвала суду № 137988266, 07.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/24066/23

1-кп/522/10/26

УХВАЛА

06 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022160000000279 від 29.08.2022 року за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. ч. 2, 3 ст.146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 146, ч. 5 ст.185, ч. 4 ст.189, ч. ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 163, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України,

установив:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження № 42022160000000279 від 29.08.2022 року за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч. ч. 2, 3 ст.146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27 ч. ч. 2, 3 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 146, ч. 5 ст.185, ч. 4 ст.189, ч. ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 163, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України.

Представником ОСОБА_10 - адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження в частині скасування арешту на транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN, 3VV2B7AX6LM110187, білого кольору, д/н НОМЕР_1 , інвойс на тра-непортний засіб марки VOLKSWAGEN-TIGUAN» на 2-х аркушах, копія ідентифікіцайного коду на імя ОСОБА_10 , копія цивільного паспорту гр. ОСОБА_11 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор заперечив проти цього клопотання, вказавши на те, що майно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та визнано речовим доказом у справі.

Захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання, вважав його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації;

- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає особливості розгляду та коло питань, які мають враховуватися судом.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, який накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, суд має враховувати (ч. 5 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК України):

- правову підставу для арешту майна;

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

- наявність достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для обвинуваченого, третіх осіб.

Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Так, згідно з ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

П. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, визначено, що суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання що належить вчинити з майном на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Відповідно до частини 4 статті 374 КПК України рішення щодо речових доказів і документів зазначається у резолютивній частині вироку.

Із урахуванням телеологічного принципу тлумачення норм законодавства, суд дійшов висновку, що питання про скасування арешту майна суд зобов`язаний вирішити під час ухвалення вироку, проте це не обмежує суд у розгляді відповідного клопотання на інших стадіях судового розгляду.

Водночас для вирішення питання щодо скасування арешту майна не під час ухвалення вироку у справі повинні бути наведені вагомі правові підстави для цього.

Станом на 06.07.2026 речові докази у кримінальному провадженні повністю не досліджені.

Суд зазначає, що стороною захисту не наведено належних та допустимих доказів, які б об`єктивно свідчили про те, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно, змінилися або відпали, а також про відсутність подальшої необхідності у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, обов`язок доведення наявності підстав для скасування арешту майна покладається на особу, яка звернулася з відповідним клопотанням. Разом з тим, захисником не надано жодних нових доказів чи обґрунтованих доводів, які б свідчили про необґрунтованість подальшого застосування арешту або про відсутність ризиків, для запобігання яким такий захід був застосований.

Крім того, суд бере до уваги, що питання щодо скасування арешту зазначеного майна вже було предметом судового розгляду та вирішено ухвалою суду від 05.12.2025 року. Під час розгляду цього клопотання стороною захисту не наведено нових фактичних обставин, які не були предметом оцінки суду під час постановлення вказаної ухвали та які могли б вплинути на висновок суду щодо необхідності подальшого застосування арешту майна.

Отже, підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна відсутні, у зв`язку з чим воно задоволенню не підлягає.

За таких обставин, клопотання захисника про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 201, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах ОСОБА_10 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1