Ухвала суду № 137988134, 06.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/5849/26

Номер провадження 2-н/462/1138/26

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

(заява подана з порушеннями вимог щодо форми і змісту)

06 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали заяви Львівського комунального підприємства «Сигнівка» (далі ЛКП «Сигнівка»), код ЄДРПОУ: 20826452, електронна пошта: sugnivka@ukr.net, адреса: 79040, м. Львів, вул. Дозвільна, 1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

встановив:

І. Рух справи

Представник ЛКП «Сигнівка», в особі директора Роман О. Т., 03.07.2026 року (вх. № 17541) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованості за утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2025 року по 31.05.2026 року у розмірі 3 749 грн. 45 коп. та 332 грн. 80 коп. судового збору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 7 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру № 2983888 від 06.07.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи боржника у справі.

II. Позиція суду щодо можливості видачі судового наказу

Перевіривши матеріали заяви, суд констатує, що наказне провадження є особливим спрощеним видом цивільного судочинства, ефективність якого імперативно залежить від дотримання заявником вимог щодо форми та змісту заяви, а також надання суду належних доказів.

Стаття 163 ЦПК України встановлює імперативні вимоги до заяви, невиконання яких унеможливлює розгляд вимог у наказному порядку.

Під час вивчення матеріалів заяви встановлено, що заявником не дотримано вимог процесуального законодавства щодо обов`язкового підтвердження реквізитів банківських рахунків, зазначених у заяві, що є обов`язковим для встановлення відповідності вимог заявника критеріям наказного провадження та є самостійною підставою для відмови у його видачі.

ІІІ. Щодо рахунку заявника в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг

Наказне провадження це особливий спрощений вид цивільного судочинства, передбачений для розгляду справ, які не потребують повної та детальної процедури розгляду, спрямований на спрощений та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.

Реалізація завдань цього провадження у сучасних умовах передбачає впровадження механізмів цифровізації, що закріплено Законом України від 07.04.2026 року № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».

Відповідно до Розділу II «Прикінцеві положення» зазначеного Закону № 4833-IX, цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих структурних частин, зокрема п. 1, 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Оскільки вказаний Закон було опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 23.04.2026 року № 78, відповідні зміни набрали чинності 24.04.2026 року, що зумовило оновлення положень ст. 163 ЦПК України в частині запровадження додаткових імперативних вимог до змісту заяви про видачу судового наказу.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 163 ЦПК України, якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. Якщо заявником є фізична особа або фізична особа - підприємець, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про відсутність такого рахунку. За відсутності рахунку заявник зазначає у заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення заяви.

Згідно з ч. 7 ст. 163 ЦПК України у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявник ЛКП «Сигнівка» є юридичною особою, а тому в силу вимог ч. 6 ст. 163 ЦПК України обов`язок зазначити реквізити рахунку в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг має для нього імперативний характер.

Проте, всупереч наведеним процесуальним нормам, заявником у тексті заяви не зазначено реквізитів рахунку в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг для отримання грошових коштів у разі задоволення заяви, не вказано інформації про відсутність такого рахунку та бажаного способу отримання грошових коштів.

Жодних документів, що підтверджують наявність відповідного рахунку, до матеріалів заяви також не долучено.

Відповідно, матеріали заяви не дають можливості встановити належний спосіб перерахування стягнутих грошових коштів у разі видачі судового наказу про стягнення заборгованості за утримання будинків та прибудинкових територій.

ІV. Щодо переліку доказів, якими заявник обґрунтовує свої вимоги

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки наказне провадження за своєю правовою природою є провадженням, що здійснюється на підставі виключно письмових доказів, та не передбачає стадії їх дослідження у повному обсязі за участю сторін, обов`язок надання суду вичерпних та безспірних матеріалів покладається на заявника безпосередньо при поданні заяви.

Недотримання імперативних приписів ч. 7 ст. 163 ЦПК України в частині ненадання документа, що підтверджує наявність рахунку в банку чи небанківському надавачі платіжних послуг, свідчить про неповноту переліку доказів.

Це позбавляє суд процесуальної можливості перевірити безспірність заявлених вимог на етапі розгляду заяви, а також унеможливлює верифікацію реквізитів для належного формування судового наказу як виконавчого документа.

V. Підсумки

Оскільки заяву про видачу судового наказу подано з порушенням імперативних вимог ст. 163 ЦПК України, зокрема щодо обов`язку зазначення реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надання документа, що підтверджує наявність такого рахунку (ч. 6, 7 ст. 163 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -

постановив:

1. У видачі судового наказу за заявою Львівського комунального підприємства «Сигнівка» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території відмовити.

2. Роз`яснення суду

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

3. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко