Ухвала суду № 137987890, 02.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3359/26 2/335/3849/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьмич Ю.В.,

представника позивача Демченко Н.М.,

представника відповідача Сугири В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_1 про визнання права власності до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення даної ухвали, встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідача 5 днів з дня отримання відзиву.

17.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.05.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

01.07.2026 на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_1 про визнання права власності, в якій ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» просить суд визнати за ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» право власності на приміщення магазину «Будинок взуття», розташований за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 3.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив прийняти зустрічний позов ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» до ОСОБА_1 про визнання права власності до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» про усунення перешкод у користуванні власністю.

Представник позивача за первісним позовом проти прийняття зустрічного позову заперечував.

Суд, вислухавши думку учасників справи, вчившивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 910/12042/22).

Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».

Від позивача за зустрічним позовом клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову до суду не надходило.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановивши, що відповідач за первісним позовом пропустив строк на звернення до суду із зустрічним позовом, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви заявнику.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє права пред`явити позов у загальному порядку.

Враховуючи наведене, суд не вважає застосування наслідків, передбачених ЦПК України щодо зустрічної позовної заяви, поданої з пропуском встановленого строку та без доведення непереборності підстав, що стало причиною пропуску такого строку, проявом надмірного формалізма.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 122, 127, 193, 194, 258-261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» зустрічну позовну заяву від 01.07.2026 разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено 07.07.2026.

Суддя Ю.В.Геєць