Рішення № 137987352, 02.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/4354/25

Провадження № 2/505/2113/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Білоуса В.М.

секретаря судового засідання Негрескул Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами у загальному розмірі 60530,19 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №45625-03/2025. 02 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №100442688. 12 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №27459-04/2025. 12 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1016896. 28 липня 2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №100442688 від 02 квітня 2025 року. 29 липня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №45625-03/2025 від 21 березня 2025 року та за договором №27459-04/2025 від 12 квітня 2025 року. 27 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №27082025 від 27.08.2025 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором №1016896 від 12 квітня 2025 року. Просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованіссть за кредитними договорами у загальному розмірі 60530,19 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить розгляд справи провести без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином. Відзив на позов не надала, а тому виходячи з вимог статті 280 ЦПК України суд визнає причину неявки позивача поважною та знаходить можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував позивач.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №45625-03/2025, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.4., 1.4.1. Договору №45625-03/2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 6000,00 грн., строком на 120 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, процентна ставка (базова)/день складає 0,90 % і є фіксованою.

Кредитний договір №45625-03/2025 від 21 березня 2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y352».

ТОВ «Стар Файненс Груп», свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку Позичальник вказав при оформленні, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 15.10.2025 Вих. №3426_251015151937.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 20640,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість за відсотками 4860,00 грн., заборгованість за штрафом 9780,00 грн.

29 липня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, за умовами якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором, в тому числі за договором №45625-03/2025 від 21 березня 2025 року.

Згідно із з реєстру боржників до договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 20640,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість за відсотками 4860,00 грн., заборгованість за штрафом 9780,00 грн.

02 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №100442688, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.3., 1.5., 1.5.3., 1.5.4. Договору №8593548 ТОВ «Мілоан» зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 6000,00 грн., строком на 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, денна процентна ставка складає 0,87 %.

Кредитний договір №100442688 від 02 квітня 2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «648695».

ТОВ «Мілоан», свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку Позичальник вказав при оформленні, що підтверджується платіжним дорученням №102209486 від 02.04.2025 року.

28 липня 2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, 29 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, за умовами якої Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором, в тому числі за договором №100442688 від 02 квітня 2025 року.

Згідно із з реєстру боржників №3 згідно Додаткової угоди №1 від 29.07.2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 17684,19 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6000,00 грн., заборгованість за відсотками - 3012,30 грн., заборгованість за комісією - 2520,00 грн., заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) - 6151,89 грн.

12 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №27459-04/2025, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.4., 1.4.1. Договору №27459-04/2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 4000,00 грн., строком на 120 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, процентна ставка (базова)/день складає 0,90 % і є фіксованою.

Кредитний договір №27459-04/2025 від 12 квітня 2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y197».

ТОВ «Стар Файненс Груп», свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку Позичальник вказав при оформленні, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 05.11.2025 Вих. №3426_251105150809.

29 липня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, за умовами якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором, в тому числі за договором №27459-04/2025 від 12 квітня 2025 року.

Згідно із з реєстру боржників до договору факторингу №29072025 від 29.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 9926,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 4000,00 грн., заборгованість за відсотками 1924,00 грн., заборгованість за штрафом 3621,00 грн., заборгованість за комісією 381,00 грн.

12 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1016896, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.3., 1.5., 1.5.3., 1.5.4. Договору №1016896 ТОВ «ФК» Незалежні Фінанси» зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 3000,00 грн., строком на 345 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, денна процентна ставка складає 0,97 %.

Кредитний договір №1016896 від 12 квітня 2025 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «367337».

ТОВ «ФК» Незалежні Фінанси», свої зобов`язання за Договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, яку Позичальник вказав при оформленні, що підтверджується платіжним дорученням №42226790 від 12.04.2025 року.

27 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №27082025 від 27.08.2025 року, за умовами якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором, в тому числі за договором №1016896 від 12 квітня 2025 року.

Згідно із з реєстру боржників до договору факторингу №27082025 від 27.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 12280,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3000,00 грн., заборгованість за комісією - 3780,00 грн., заборгованість за неустойкою - 5500,00 грн.

Всупереч умовам кредитних договорів відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом/пенею за договором №45625-03/2025 від 21.03.2025 року у розмірі 9780,00 грн., за договором №27459-04/2025 від 12.04.2025 року у розмірі 3621,00 грн., за договором №100442688 від 02.04.2025 року у розмірі 6151,89 грн., за договором №1016896 від 12.04.2025 року у розмірі 5500,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.

Однак, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Даний стан неодноразово продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення штрафу/пені за договором №45625-03/2025 від 21.03.2025 року у розмірі 9780,00 грн., за договором №27459-04/2025 від 12.04.2025 року у розмірі 3621,00 грн., за договором №100442688 від 02.04.2025 року у розмірі 6151,89 грн., за договором №1016896 від 12.04.2025 року у розмірі 5500,00 грн., задоволенню не підлягають.

Стосовно стягнення комісії за договором №27459-04/2025 від 12.04.2025 року у розмірі 381,00 грн., за договором №100442688 від 02.04.2025 року у розмірі 2520,00 грн.,за договором №1016896 від 12.04.2025 року у розмірі 3780,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст.11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги в частині стягнення комісії з відповідача за договором №27459-04/2025 від 12.04.2025 року у розмірі 381,00 грн., за договором №100442688 від 02.04.2025 року у розмірі 2520,00 грн., за договором №1016896 від 12.04.2025 року у розмірі 3780,00 грн., задоволенню не підлягають.

Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оскільки, відповідачем не вживаються заходи щодо добровільного погашення суми кредитної заборгованості відповідно до кредитних договорів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача:

- за Договором про надання фінансового кредиту №45625-03/2025 від 21 березня 2025 року: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість за відсотками 4860,00 грн.;

- за Договором про споживчий кредит №100442688 від 02 квітня 2025 року: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість за відсотками 3012,30 грн.;

- за Договором про надання фінансового кредиту №27459-04/2025 від 12 квітня 2025 року: заборгованість по тілу кредиту 4000,00 грн., заборгованість за відсотками 1924,00 грн.;

- за Договором про споживчий кредит №1016896 від 12 квітня 2025 року: заборгованість по тілу кредиту 3000,00 грн..

Загальна сума заборгованості становить 28796,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1453,44 грн. (3028,00 грн.*48%)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, яке знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, суму кредитної заборгованості у розмірі 28796 (двадцять вісім тисяч сімсот дев`яносто шість) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, яке знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, судовий збір у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривень 44 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, зареєстроване місце знаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року.

Суддя В.М. Білоус