Рішення № 137986471, 07.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4381/26

Провадження № 2-о/487/130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого-судді: Лагоди А.А.

секретаря: Мамчур К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Матвієнко Наталії Василівни, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту спільного проживання на час смерті чоловіка та перебування дружини на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 представник заявника звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт спільного проживання дружини ОСОБА_1 та чоловіка ОСОБА_2 , на момент смерті чоловіка, та перебування ОСОБА_1 на утриманні у свого чоловіка ОСОБА_2 , з дня реєстрації їхнього шлюбу, з 06.11.1984 по день смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що заявниця перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 заявниця звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою для оформлення пенсії за втратою годувальника, однак їй було відмовлено через те, що вона з чоловіком зареєстровані за різними адресами, заявниця у АДРЕСА_1 , а чоловік у АДРЕСА_2 , та відповідно нема доказів того, що вони спільно проживали на момент смерті чоловіка та те, що вона перебувала на його утриманні. Різна прописка не значить, що подружжя проживало окремо. ОСОБА_1 зареєструвалася в іншій квартирі, належній їхній сім`ї, так як житло не могло бути без прописаних в ньому мешканців, тому в травні 2003 заявниця змінила адресу реєстрації, без зміни місця проживання, на адресу: АДРЕСА_1 , продовжуючи проживати разом з чоловіком однією сім`єю, що підтверджується Актом про проживання особи без реєстрації місця проживання від 30.04.2026. Подружжя проживало весь час разом, і ніколи не розлучалися. Навіть, коли вони тимчасово виїжджали в інше місто, як ВПО все одно виїжджали разом, і проживали за однією адресою, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30 травня 2022 р. № 4810-7001242602 та № 4810-7001242597. Квартира, в якій мешкало подружжя - приватизована, в тому числі і на заявницю (а також на чоловіка та доньку). Оскільки заявниця і її чоловік були зареєстровані за різними адресами, а також у зв`язку з тим, що чоловік заявниці помер, у заявниці відсутня можливість надати довідку або інші документи про склад сім`ї, тому вона звертається для суду для встановлення цього факту для можливості перейти на пенсію по втраті годувальника. Також зазначає, що заявниця перебувала на утриманні свого чоловіка, бо її сума пенсії становить 3038грн., а чоловіка 10498,53грн., а тому просить суд встановити факт її перебування на утриманні померлого чоловіка, а також встановити факт перебування заявниці на утриманні чоловіка, з моменту реєстрації їхнього шлюбу з 06.11.1984 по день його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адже його доходи весь час значно перевищували доходи дружини. Чоловік заявниці здійснював всі значні покупки додому. Однією із таких, по якій збереглася квитанція, - було встановлення вікна за 20000,00 грн., яке чоловік повністю оплатив зі своєї пенсії. Крім того, ОСОБА_2 купував продукти, розраховуючись банківською картою, а також сплачував за комунальні послуги, що підтверджується квитанціями про оплату. Це все мало постійний характер. До того як обоє стали пенсіонерами, подружжя все одно проживало в основному з доходів чоловіка, заробітна плата якого весь час була значно вищою, ніж заробітна плата жінки.

Ухвалою від 08.06.2026 відкрито провадження по справі.

10.06.2026 до суду від заінтересованої особи надійшли пояснення. В них зазначено, що відповідно до ч.1, 3 ст.30 Закону №2262 право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Відповідно до ст. 31 Закону №2262 члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. Відповідно до ст. 40 Закону №2262 пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", - довічно. Відповідно до розділу І постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі Порядок №3-1) заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку №3-1 за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника. Для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України від 05.11.2021 №1871-IX Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні (далі Закон №1871). Законом №1871 передбачено внесення інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що: за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були а його утриманні (ст.37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)); для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, що утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст. 531 Цивільного Кодексу України (ЦК) (1540-06)) не менше одного року; для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником (статті 456, 457, 461 ЦК). 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан на території України, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє по теперішній час. З огляду на викладене та небезпеку для життя та здоров`я людини у воєнний час, представник Головного управління не зможе взяти участь під час розгляду даної справи. На цій підставі просить прийняти до розгляду пояснення ГУ ПФУ в Миколаївській області та долучити до матеріалів справи.

Заявниця у судове засідання не з`явилась, подала заяву згідно якої просила здійснити розгляд її заяви в порядку письмового провадження, заяву просила задовольнити.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області в судове засідання не з`явився, просив здійснити розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи невідкладний розгляд заяви, згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України, суд вважає що неявка учасників справи не є перешкодою для її розгляду.

Згідно з ч.3 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За змістом ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до положень ст.ст. 30, 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю. Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Зі змісту вказаних норм матеріального права вбачається, що дійсно право на пенсію в разі втрати годувальника має, зокрема, дружина померлого пенсіонера з числа військовослужбовців, якщо вона досягла пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та перебувала на утриманні свого чоловіка.

Чинним законодавством України визначено певний порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Так, відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, за документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються:

1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт;

2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.

У даній справі відсутність документів, які підтверджують факт перебування заявниці на утриманні чоловіка, є підставою для звернення до суду з заявою про встановлення вказаного факту, що має юридичне значення.

Судом об`єктивно встановлено, що заявниця та ОСОБА_2 06.11.1984 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 06.11.1984.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.12.2011 власником трикімнатної квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , форма власності приватна спільна сумісна, що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 20.12.2011 №32584334.

Відповідно до паспорту заявниці ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 з 22.05.2003.

За даними довідки від 30.05.2022 №4810-7001242602 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_4 .

За даними довідки від 30.05.2022 №4810-7001242597 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої у АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.04.2026.

17.04.2026 заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколавській області з заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, на що отримала відповідь від 27.04.2026 з рішенням управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг ГУ ПФУ в Житомирській області від 23.04.2026 №948030158195 про відмову у перерахунку пенсії. Рішення вмотивоване тим, що необхідно надати документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документ про реєстрацію місця проживання з годувальником за однією адресою, або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органів місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. Розглянувши надані до заяви документи, виявлено, що заявниця та померлий годувальник зареєстровані за різними адресами. Підтверджуючі документи про спільне проживання разом з годувальником відсутні. Таким чином, для призначення пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 за померлого годувальника ОСОБА_2 правових підстав немає.

Відповідно до довідки про доходи №7047 2308 5103 2037 пенсіонера ОСОБА_1 сума щомісячної пенсії за віком з квітня 2025 по квітень 2026 складає 3038грн.

Згідно довідки від 12.05.2026 ОСОБА_2 в період з 29.05.2012 по 31.03.2026 перебував на обліку в ПФУ в Миколаївській області, розмір пенсії щомісячно склала 10498,53грн.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо одержання заявницею інших доходів на час смерті свого чоловіка.

Разом з тим, згідно з актом про проживання особи без реєстрації місця проживання за даною адресою (на основі письмових свідчень сусідів), завіреного головою правління ОСББ «Лазурна 36-Б», свідки ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_7 ), які мешкають за адресою АДРЕСА_8 , підтвердили, що в кв. АДРЕСА_9 проживає ОСОБА_1 з 28.11.1989 по теперішній час та те, що ОСОБА_2 проживав також по 31.03.2026 день смерті.

Із наведеного вбачається, що пенсія ОСОБА_2 була значно більшою за пенсію заявниці, що разом з іншими доказами по справі вказує на те, що його дружина ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого чоловіка, пенсія останнього була основним джерелом доходу їх сім`ї, саме за рахунок його пенсії проводилась оплата комунальних послуг, продуктів харчування та інших необхідних для їх постійного проживання витрат.

Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, реєстрація місця проживання заявниці і її чоловіка за різними адресами не свідчить про те, що вони перебуваючи у шлюбі не проживали однією сім`єю, що підтверджено їх тимчасовою реєстрацією в статусі ВПО.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Пленум Верховного Суду України в п. 8 своєї Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1 у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин)), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).

Отже, Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки надає право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З боку заінтересованої особи не надійшли заперечення по суті заяви, а наголошено про правові норми, що підлягають врахуванню при розгляді справи.

Таким чином, враховуючи, що в даній справі спір про право відсутній, а факт перебування заявниці на утриманні чоловіка на момент його смерті знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і іншим чином довести зазначений факт вона не має можливості, суд прийшов до висновку, що заява представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Матвієнко Н.В. підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявниці ОСОБА_1 адвоката Матвієнко Наталії Василівни, заінтересована особа Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, про встановлення факту спільного проживання на час смерті чоловіка та перебування дружини на утриманні задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебування на його утриманні до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ: 13844159, адреса: м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1.

Суддя А.А. Лагода