Рішення № 137986434, 29.06.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 484/338/26

Провадження № 2/474/296/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

29.06.26 с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

23.01.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 05.01.2025-100002263 від 05.01.2025р. у розмірі 9 030 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.01.2025р. Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (оферта) № 05.01.2025-100002263, шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), заявки на отримання кредиту, відповідно до умов якого йому було надано кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. на картку № НОМЕР_1 , строком на 155 днів.

Процентна ставка Стандарт - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом.

Процентна ставка Економ - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка Стандарт.

Денна процентна ставка 0,97% в день.

Комісія за надання кредиту - 9% від суми кредиту (270 грн.).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, яка нараховується в перший день кожного з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Неустойка - 45 грн., що нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконаного кожного окремого зобов`язання, та розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України - 547,5% річних.

ТОВ Споживчий центр свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

Відповідачка зобов`язання за Договором належним чином не виконала, а тому, станом на 22.01.2026р. за нею рахується заборгованість у розмірі 9 030 грн. 00 коп., з яких 3 000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 3 720 грн. 00 коп. - проценти, 270 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту, 540 грн. 00 коп. - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1 500 грн. 00 коп. - неустойка, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Щодо вимоги про стягнення неустойки, послався на наступне. Відповідно до пункту 6.1 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ Про споживче кредитування у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит він звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Даний пункт виключено відповідно до Закону України № 3498-ІХ від 22.11.2023р. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, та на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024р., кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Кредитний договір з відповідачем був укладений після набуття чинності змін до Законом України Про споживче кредитування, а тому вимога позивача про стягнення неустойки є правомірною, з огляду також на те, що нормами ЦК України врегульовано загальне питання про звільнення від сплати неустойки позичальників при отримані кредиту (позики), в той час як ЗУ Про споживче кредитування є спеціальною нормою, яка регулює питання щодо загальних правових та організаційних засад споживчого кредитування.

Представник позивача ОСОБА_2 в судові засідання 30.04.2026р. та 29.06.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за відсутності представника позивача, дав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судові засідання 30.04.2026р. та 29.06.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим зв`язком за адресою реєстрації місця проживання, та через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Вона ж про причини неявки суд не повідомила, а також не подала до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за її відсутності чи відкладення розгляду справи.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

29.06.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

В інформації отриманій з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача на запит абонента-надавача послуг ТОВ Споживчий Центр зазначені наступні дані: банк АТ ПУМБ, дата 05.01.2025р., позичальник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідно до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) (далі по тексту - Оферта), ТОВ Споживчий центр пропонує укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію, який не є ні договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розмінні ст. 633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою) - 05.01.2025р.; дата та час укладення - 05.01.2025р. 21:23.

Відповідно до п. 1.13 розділу 1 Оферти підписання споживачем даної пропозиції передбачає надання його згоди на зазначені у ній умови надання споживчого кредиту.

У розділі 2 Оферти зазначено, що електронний кредитний договір, частиною якого є дана Оферта укладається кредитодавцем та позичальником у порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію. Електронний договір складається з наступних документів, які містять основні його умови: 1) даної пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена на сайті Кредитодавця; 2) заявки сформованої на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; 3) відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті Кредитодавця, та підписаної Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

У цій же Оферті (розділ 3 Предмет договору) визначено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг), для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, його тип, строк на який він надається, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною цієї оферти та кредитного договору.

У розділі 4 даної Оферти зазначено, що кредит надається шляхом перерахування на рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_3 . Проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати їх фактичного повернення, щоденно. Комісія нараховується у порядку встановленому договором.

Відповідно до п. 6.1 розд. 6 Оферти позичальник зобов`язався забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок останнього. Повернення кредиту, сплата процентів та комісії повинно бути вчинено у строки вказані у заявці, а неустойки - негайно з моменту пред`явлення вимоги кредитодавцем.

Пунктами 7.6 розд. 7, 9.1 розд. 9 Оферти сторони погодили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитодавець має право нарахувати неустойку, розмір якої встановлено у заявці. У випадку несвоєчасного повернення суми кредиту, несплати нарахованих процентів, комісій, кредитодавець має право нарахувати неустойку, згідно п.7.6 договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці.

Договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем в інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) підписаної одноразовим ідентифікатором отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Договір діє протягом одного року. Позичальник має право відмовитися від договору протягом 14 календарних днів з дня його укладення, в зв`язку з чим повернути кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до їх повернення (розділ 10 Оферти).

Позичальник в. п. 13.12 розділу 13 Оферти підтвердив, що йому надані та він отримав Інформацію зазначену у ч.ч. 1, 5 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії, паспорт споживчого кредиту, та примірник договору.

У розділі 14 Оферти, п. 14.2, зазначено, що реквізити позичальника встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.

Згідно з Заявкою (розд. 1-13) кредитного договору № 05.01.2025-100002263 (кредитної лінії) позичальника ОСОБА_1 від 05.01.2025р., яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладання кредитного договору (оферти) з якою вона ознайомилася, та відповідно до умов договору № 05.01.2025-100002263, позичальниці надається кредит у сумі 3 000 грн. 00 коп. строком на 155 днів з дати його надання, з датою повернення кредиту - 08.06.2025р. Процентна ставка Стандарт - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3-х чергових періодів користування кредитом. Процентна ставка Економ - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка Стандарт. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,97% = (4530/3000)/155*100%. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку у відповідному періоді. Комісія за надання кредиту - 9% від суми кредиту (270 грн.). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 270 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом та сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит

У розділі 14 Заявки кредитного договору № 05.01.2025-100002263 (кредитної лінії) позичальника ОСОБА_1 наведено графік платежів, у якому міститься інформацію про кількість платежів зі сплати процентів (в останній день чергового періоду), кількість чергових періодів (5), комісії за надання кредиту (в останній день першого чергового періоду), комісії за обслуговування кредиту (в останній день другого та третього чергових періодів), сума кредиту - в останній день останнього чергового періоду.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3209,43% та орієнтовна загальна вартість кредиту - 7 530 грн. 00 коп., загальні витрати за кредитом - 4 530 грн. 00 коп. Неустойка - 45 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України - 547,5% річних (п.п. 16-18 Заявки позичальника).

Спосіб ідентифікації та верифікації споживача отримання ідентифікаційних даних через систему BankID НБУ (п. 20 Заявки позичальника).

У п. 22 цієї ж Заявки позичальника ОСОБА_1 підтвердила, що їй надані та вона отримала Інформацію зазначену у ч.ч. 1, 5 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та фінансові компанії, Про споживче кредитування, Паспорт споживчого кредиту, примірник Договору.

Також у Заявці позичальника ОСОБА_1 зазначила реквізити належного їй електронного платіжного засобу для перерахування коштів за даним договором - НОМЕР_3 .

Умови надання кредиту викладені у Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 05.01.2025-100002263 аналогічні умовам наведеним вище в Оферті та Заявці.

Відповідачка підтвердила укладення електронного кредитного договору між нею та позивачем, підписавши Оферту, Заявку, Акцепт, одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення) відправленим на фінансовий номер позичальника 0986302502, а саме як Е387.

Відповідно до договору про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024р. між ТОВ Універсальні платіжні рішення та позивачем, а також листа ТОВ Універсальні платіжні рішення (сервіс онлайн платежів IPAY.UA) за вих. № 186-1901 від 19.01.2026р. - 05.01.2025р. о 21:23:54 год. мала місце операція з переказу коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_3 у сумі 3 000 грн. 00 коп., номер транзакції у системі IPAY.UA 616155724, призначення платежу - кредитний договір № 05.01.2025-100002263.

Відповідно Розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05.01.2025-100002263 заборгованість відповідачки перед позивачем складає 9 030 грн. 00 коп., з яких 3 000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 3 720 грн. 00 коп. - проценти, 270 грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту, 540 грн. 00 коп. - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1 500 грн. 00 коп. - неустойка (штрафи). Проценти нараховані за період з 05.01.2025р. до 07.04.2025р. (93 дні), тобто протягом перших трьох чергових періодів за процентною ставкою стандарт 1% в день, а починаючи з 08.04.2025р. до 08.06.2025р. (62 дні), тобто протягом двох чергових періодів наступних за черговими періодами в яких було застосовано процентну ставку «стандарт» 0,5% в день. Комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредиту нараховано у сумах та у порядку визначеному п. п. 8, 9 Заявки. Неустойка нарахована з 05.02.2025р. до 10.03.2025р. у сумах та у порядку визначеному п.п. 7.6, 9.1 Оферти та п. 17 Заявки. Платежі на погашення боргу відповідачкою не вчинялися.

Доказів які б спростовували наданий позивачем розрахунок та доводили б повне виконання кредитних зобов`язань за вказаними кредитними договорами відповідачкою суду не надано.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію № 675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За такого, суд вважає доведеними обставини укладення між відповідачкою та ТОВ «Споживчий центр» кредитного договору № 05.01.2025-100002263, перерахування їй кредитних коштів згідно його умов, а також невиконання відповідачкою свого обов`язку щодо погашення заборгованості та процентів за ним у повному обсязі, а тому позов у частині стягнення вказаних складових заборгованості - підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту та за обслуговування кредиту, то слід зазначити наступне.

Так, 10.06.2017р. набув чинності Закон України Про споживче кредитування № 1734-VІІІ, у зв`язку із чим у Законі України Про захист прав споживачів текст ст. 11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів з набуттям чинності Закону України Про споживче кредитування залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про споживче кредитування загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючипроценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України Про споживче кредитування передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України Про споживче кредитування щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України Про споживче кредитування.

Аналізуючи умови кредитного договору № 05.01.2025-100002263 суд доходить висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту 270 грн., оскільки укладеним між позивачем та відповідачкою кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).

Така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Договір був підписаний сторонами, ними не оскаржувався, а отже є обов`язковим до виконання.

Так, комісія за надання кредиту в розмірі 270 грн. визначена одноразово в момент видачі кредиту.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 270 грн, а також подальша вимога стягнення нарахованої комісії позивачем з відповідачки, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

В той же час, суд вважає, що вимоги щодо стягнення додаткової комісії, сукупно в розмірі 540 грн., за обслуговування кредитної заборгованості у двох чергових періодах, наступних за черговими періодами в яких застосовувалася процентна ставка «стандарт», не підлягають задоволенню, оскільки це буде суперечити Закону України Про споживче кредитування. Зокрема, з матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги товариства, що пов`язані з обслуговуванням кредиту. Товариство, заявляючи вимоги про стягнення комісії, не зазначило переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що реально були надані відповідачу та за які ним встановлена комісія за обслуговування кредиту, як і докази надання таких послуг, в тому числі більше одного разу на місяць.

Щодо вимоги про стягнення неустойки у розмірі 1 500 грн. 00 коп., то слід зазначити наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки розрахованої за кредитним договором укладеним з нею у січні 2025р. (під час дії воєнного стану) задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене не заслуговують на увагу посилання представника позивача у позовній заяві про правомірність нарахування відповідачці неустойки з посиланням ним на п. 6.1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про споживче кредитування, який передбачав можливість звільнення від такого виду відповідальності на період воєнного стану, однак був виключений відповідно до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023р. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, після чого на думку позивача, у нього виникло право на нарахування неустойки.

Тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3 000 грн. 00 коп. основного боргу, 3 720 грн. 00 коп. - процентів, та 270 грн. 00 коп. - комісії за надання кредиту, з огляду на що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 060 грн. 96 коп. (77,41%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр заборгованість за кредитним договором № 05.01.2025-100002263 від 05.01.2025р., станом на 22.01.2026р., в сумі 6 990 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 00 коп., з яких: 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. - тіло кредиту; 3 720 (три тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. - проценти; 270 (двісті сімдесят) грн. 00 коп. - комісія за надання кредиту.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр заборгованості за кредитним договором № 05.01.2025-100002263 від 05.01.2025р., станом на 22.01.2026р., в сумі 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп., з них: 540 (п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. - неустойка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр судовий збір в сумі 2 060 (дві тисячі шістдесят) грн. 96 коп.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 601 (шістсот одна) 44 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр.

Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Споживчий центр (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А).

Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 07 липня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол