Рішення № 137986357, 07.07.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"07" липня 2026 р.Єдиний унікальний номер судової справи: 138/934/26

Номер провадження: 2/150/285/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» посилається на те, що 18.02.2022 між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 49292321. Згідно вказаного договору відповідачеві було надано кредит в сумі 6 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,6% упродовж пільгового періоду з 18.02.2022 по 20.03.2022, та у розмірі 3% у стандартний період з 21.03.2022 по 19.05.2022 (п.п. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 договору). Договір та додатки до нього відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора електронного підпису 927566.

Відповідач взятого на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим за останнім рахується заборгованість у загальному розмірі 23 270 грн., яка складається із наступного: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 500,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 16 770,00 грн..

01.09.2025 між ТОВ "ФК "ПОЗИКА" та ТОВ "ФК "ІРБІС" було укладено договір факторингу № 01092025/01.

Відповідно до п. 2.1 договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної у додатку №1 до договору.

На виконання умов договору факторингу 01.09.2025 сторонами було підписано акт приймання-передачі реєстру прав вимог, а також ТОВ "ФК "ПОЗИКА" здійснено оплату за відступлення прав вимоги, про що свідчить платіжна інструкція № 6054383 від 02.09.2025.

Таким чином, набувши права вимоги до відповідача за заборгованістю згідно кредитного договору, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити. Також просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5 500,00 грн. У разі неявки відповідача, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом публікації оголошення про виклик до суду на вебпорталі судової влади України, втім в судові засідання за невідомих суду причин не з`являється. Відзив на позовну заяву чи заява про визнання позову до суду теж не надходили.

Тому, судом постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні при ній докази, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Так, судом встановлено, що 18.02.2022 між ТОВ "ФК "ІРБІС" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 49292321. Згідно вказаного договору відповідачеві було надано кредит в сумі 6 500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,6% упродовж пільгового періоду з 18.02.2022 по 20.03.2022, та у розмірі 3% у стандартний період з 21.03.2022 по 19.05.2022 (п.п. 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 договору). Договір та додатки до нього відповідач підписав за допомогою одноразового ідентифікатора електронного підпису 927566.

Виконання кредитодавцем взятого на себе зобов`язання із надання суми кредитних коштів підтверджується листом ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" від 21.10.2025 №3152_251021114821, яким підтверджено успішність переказу коштів 18.02.2022 на суму 6 500,00 грн., маска картки 5355-28ХХ-ХХХХ-9616, номер транзакції в системі iPay.ua - 138787919.

Відповідно до ст. 629 ЦК, України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом /ст. 525 ЦК України/.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. /ч. 2 ст. 615 ЦК України/.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач взятого на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим за останнім рахується заборгованість у загальному розмірі 23 270 грн., яка складається із наступного: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6 500,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 16 770,00 грн..

01.09.2025 між ТОВ "ФК "ПОЗИКА" та ТОВ "ФК "ІРБІС" було укладено договір факторингу № 01092025/01.

Відповідно до п. 2.1 договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі наведеної у додатку №1 до договору.

На виконання умов договору факторингу 01.09.2025 сторонами було підписано акт приймання-передачі реєстру прав вимог, а також ТОВ "ФК "ПОЗИКА" здійснено оплату за відступлення прав вимоги, про що свідчить платіжна інструкція № 6054383 від 02.09.2025.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Ст. 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Ст. 1082 ЦК України зобов`язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що відповідно до умов договору факторингу про відступлення прав грошової вимоги за кредитним договором, новий кредитор позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

Аналіз досліджених та оцінених судом доказів, що надано позивачем свідчить про те, що між відповідачем та позивачем склалися кредитні правовідносини, в яких позивач є кредитором, а відповідач боржником. Позивач умови договору виконав, відповідач взятих на себе зобов`язань за договором про споживчий кредит щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом не виконує, в результаті чого у нього утворилась заборгованість по кредиту, яка становить 23 270,00 грн.

За наведених обставин, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 23 270,00 грн.

Відповідно до ст. 137 та ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Матеріали справи містять платіжну інструкцію №154277 від 17.03.2026, що підтверджує понесення позивачем судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2 662,40 грн., що підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Крім цього, матеріали справи містять підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн., а саме копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, копію акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026, копію детального опису робіт, виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої допомоги від 16.02.2026, копію договору №39493634/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, копію додаткової угоди №49292321 від 16.02.2026 до договору про надання правової допомоги.

А тому за відсутності заперечень відповідача щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, вказані кошти підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.10, 11, 81, 141, 259, 263 - 265, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область) заборгованість за кредитним договором від 18.02.2022 №49292321 у розмірі 23 270,00 (двадцять три тисячі двісті сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область) судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів від дня його винесення до Вінницького апеляційного суду. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН