Вирок № 137986110, 06.07.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8171/26

Провадження № 1-кп/686/1181/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243000003579 від 02.12.2025 року щодо,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Маків, Дунаєвецького району, Хмельницької області, з вищою освітою, працюючої офіс менеджером у ТОВ «СУНП 2К», одруженої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 , 02.12.2025 року, близько 17 год. 08 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Rapid» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись у лівій смузі руху, проїзної частини вул. Князя Святослава Хороброго зі сторони Львівського шосе, в напрямку вул. Кам?янецької, м. Хмельницького, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, в порушення вимог п. 2.3. (б), п. 18.4. Правил дорожнього руху затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), діючи у вигляді кримінально протиправної недбалості, не передбачила можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була та могла їх передбачити, не звернула увагу на те, що автомобіль «Ford Escape» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався попереду у правій сусідній смузі руху в попутному напрямку по проїзній частині вул. Князя Святослава Хороброго зі сторони Львівського шосе, в напрямку вул. Кам?янецької та зменшує швидкість, щоб пропустити пішохода, не переконалася, що на нерегульованому пішохідному переході, до якого вона наближалася немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, не зменшила швидкості руху та не зупинила керований нею транспортний засіб, при цьому проявивши неуважність продовжила рух, в результаті чого допустила наїзд передньою правою частиною автомобіля «Skoda Rapid» р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину вул. Князя Святослава Хороброго по нерегульованому пішохідному переході із права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, яким керувала ОСОБА_8 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди та порушення вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_8 , потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:

- закритий уламковий перелом акроміального кінця правої ключиці зі зміщенням уламків, з підвивихом в правому акроміально-ключичному з?єднанні, закриті переломи 1-5-го ребра справа зі зміщенням уламків 3-го ребра та без зміщення уламків інших ребер, закритий перелом правої половини рукоятки грудини без зміщення уламків, закритий компресійний перелом тіла 1-го грудного хребця без звуження спино-мозкового каналу, закриті переломи правих поперечних паростків 1-3-го грудних хребців без зміщення уламків, закритий перелом голівки проксимального кінця лівої малогомілкової кістки без зміщення уламків, розрив зовнішнього меніску лівого колінного суглобу за своїм характером (як кожен із них окремо, так і всі вони в сукупності) відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, бо спричиняють тривалий розлад здоров?я з відсутністю небезпеки для життя, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»;

- рана м`яких тканин голови та гематома під апоневроз черепа в проекції правої половини голови в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров?я.

Своїми діями ОСОБА_8 порушила вимоги п. 2.3 (б), п. 18.4 Правил дорожнього руху, зміст якого полягає у наступному:

- п. 2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 18.4. Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухається по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Вищевказані порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_8 знаходяться у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_8 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, щиро розкаялась та показала, що дійсно 02.12.2025 року у вищевказаний час вона, керуючи автомобілем «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю близько 30 км/год. у лівій смузі вул. Князя Святослава Хороброго, зі сторони Львівського шосе, в напрямку вул. Кам`янецької м. Хмельницького. Попереду в правій смузі рухався автомобіль «Ford Escape». Проявивши неуважність та не зорієнтувавшись в дорожній обстановці, вона не помітила, що вказаний автомобіль «Ford Escape» зменшує швидкість перед пішохідним переходом, як наслідок допустила наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході із права на ліво відносно напрямку руху її автомобіля. Після наїзду на пішохода вона залишалась на місці до приїзду поліції та швидкої медичної допомоги. Надалі, після оформлення ДТП вона поїхала в лікарню, де заплатила 19000 грн. за набір імплантів необхідних для лікування потерпілої, передала 1000 грн. чоловікові потерпілої, а також передала лікарям 10000 грн. на лікування потерпілої. В подальшому також цікавилась станом здоров`я потерпілої, спілкувалась з лікуючими лікарями.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченої, яка повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене підсудній обвинувачення.

Таким чином дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачена на момент вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждала, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає її осудною та відповідальною за скоєне.

При обранні обвинуваченій виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має сім`ю, має двох неповнолітніх дітей, на її утриманні перебувають батьки похилого віку, які потребують догляду, при цьому батько є інвалідом першої групи, а мати має захворювання. ОСОБА_8 вчинила необережне кримінальне правопорушення, в стані сп`яніння не перебувала, після ДТП залишилась на місці події, висловила жаль щодо спричинених наслідків, при цьому добровільно здійснила перерахунок коштів на потреби Збройних Сил України.

ОСОБА_8 повністю визнала свою вину, щиро розкаялась, частково відшкодувала заподіяну потерпілій моральну шкоду, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу винної, позицію прокурора, висновок органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі, позицію потерпілої, наслідки кримінального правопорушення, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі передбаченому санкцією ч.1 ст.286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Потерпілою заявлено цивільний позов (із збільшеним розміром позовних вимог):

-до Моторно (транспортного) страхового Бюро України про стягнення: шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 32000 грн. 40 коп.; шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 283914 грн. 28 коп.; шкоду, пов`язану зі знищенням майна потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 820 грн.; моральну шкоду в розмірі 30260 грн. 78 коп., а всього 346995 грн. 46 коп.;

-до обвинуваченої ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 296252 грн. 05 коп. та процесуальних витрат, що пов`язані з розглядом справи.

Даний цивільний позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, у зв`язку з чим понесла витрати на лікування в сумі 14922 грн. 66 коп. та продовжувала лікування, що підтверджується її показаннями, даними виписки із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Хмельницька обласна лікарня» (на стаціонарному лікуванні з 02.12.2026 по 04.12.2026), відомостей про лікування в КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» (планова консультація 05.12.2025, амбулаторне лікування з 08.12.2025 року по 11.06.2026, на стаціонарному лікуванні з 29.03.2026 по 02.04.2026), відомостей щодо відвідування медичних закладів Медичний центр «Ультрадіагностика», «Клініку сучасної хірургії та ортопедії», «Центр медичної реабілітації та спортивної медицини», товарних чеків, актів надання медичних послуг, чеків щодо витрат пов`язаних із переїздом до медичних закладів. Необхідність в придбанні препаратів для лікування підтверджено вказаними закладами охорони здоров`я.

Згідно ч.1 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова (регламентна) виплата у зв`язку з лікуванням потерпілої фізичної особи здійснюється страховиком, а у випадках, передбачених частиною першою і пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у розмірі витрат, пов`язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої фізичної особи у відповідному закладі охорони здоров`я, включаючи витрати на спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та придбання лікарських засобів (лікарських препаратів). Необхідність здійснення таких витрат документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров`я, а розмір витрат - розрахунковим документом.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону, якщо страховику (МТСБУ) не надано документи на підтвердження розміру витрат, зазначених у частині першій цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим за мінімальний розмір, визначений відповідно до частини третьої цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює страхову (регламентну) виплату в розмірі, передбаченому частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч.3 цієї статті мінімальний розмір страхової (регламентної) виплати у зв`язку з лікуванням потерпілої фізичної особи становить 1/30 розміру мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування (тимчасової непрацездатності), але не більше ніж за 120 днів.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 02.12.2025 (на дату настання страхового випадку) становив 8000 грн. відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2015 рік» №4059-ІХ від 19.11.2024 року. Відповідно 1/30 розміру мінімальної заробітної плати на дату настання страхового випадку складатиме 266,66 грн.

Враховуючи, що підтверджений потерпілим розмір понесених ним витрат на оплату ліків, лікувальних засобів та допоміжних матеріалів є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до ч.3 ст.21 Закону, МТСБУ зобов`язане відшкодувати останньому шкоду, пов`язану з лікуванням, у розмірі 32000 грн., що вираховується як: 8000 грн. (мінімальна заробітна плата на дату настання страхового випадку) : 30 (кількість днів у місяці) х 120 (кількість днів обмеження згідно з ч.3 ст. 21 Закону).

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.04.2022 у справі № 184/1461/20-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 554/858/19.

Разом з тим, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала обвинувачена ОСОБА_8 , застрахованою не була, заподіяна потерпілій ОСОБА_5 шкода, відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону повинна бути відшкодована МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

При цьому, суд відхиляє заперечення цивільного відповідача про відсутність доказів на підтвердження тривалості лікування впродовж 120 днів, оскільки з наданих цивільним позивачем медичних документів вбачається тривалість лікування потерпілої ОСОБА_5 у строк понад 120 днів.

Згідно ст.22 Закону, страхова (регламентна) виплата у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою здійснюється страховиком, а у випадках, передбачених частиною першою і пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, у розмірі суми втрачених (неотриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я період втрати працездатності.

Втрачені (неотримані) доходи потерпілої фізичної особи оцінюються у розмірі: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за період втрати працездатності, зазначений у листку непрацездатності, яка визначається відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором (п.1 ч.2 ст.22 Закону).

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_5 була тимчасово непрацездатною (з 02.12.2025 до 19.06.2026).

Частиною першою статті 1197 ЦК України визначено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Враховуючи приписи ч.1 ст.1197 ЦК України, розмір таких матеріальних втрат становить 265533 грн. 60 коп. за наступним розрахунком:

за грудень 2025 року (5(ставка по ст.1197 ЦК України) х 8000 (мінімальна заробітна плата) / 23 дні (робочі дні у місяці) х 22 (дні тимчасової непрацездатності) = 38260 грн. 87 коп.;

за січень 2026 року (тимчасова непрацездатність тривала повний місяць) 40000 грн.;

за лютий 2026 року (тимчасова непрацездатність тривала повний місяць) 40000 грн.;

за березень 2026 року (тимчасова непрацездатність тривала повний місяць) 40000 грн.;

за квітень 2026 року (тимчасова непрацездатність тривала повний місяць) 40000 грн.;

за травень 2026 року (тимчасова непрацездатність тривала повний місяць) 40000 грн.;

за червень 2026 року (5(ставка по ст.1197 ЦК України) х 8000 (мінімальна заробітна плата) / 22 (робочі дні у місяці) х 15 (дні тимчасової непрацездатності (01-19)) = 27272 грн. 73 коп.

З приводу вказаних розрахунків, суд погоджується з правовою позицією викладеною представником цивільного відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що законодавством не передбачено, що в разі якщо в періоди тимчасової втрати працездатності змінюється розмір мінімальної заробітної плати, то і відшкодування підлягає перерахунку.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного суду від 05.10.2022 у справі №906/1318/19, положення ч. 1 ст. 1195 ЦК України пов`язують обов`язок здійснити відшкодування саме із фактом втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, не встановлюючи при цьому часових меж стосовно початку обчислення розміру такого відшкодування. Отже, момент, із яким пов`язується виникнення в позивача права на відшкодування, це момент заподіяння шкоди. Оскільки між заподіянням шкоди та ДТП встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок, то момент ДТП є одночасно і моментом набуття позивачем права на відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.24 Закону Страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону.

Внаслідок дорожнього-транспортної пригоди потерпілій спричинено моральної шкоди, оскільки ОСОБА_5 зазнала ушкодження здоров`я, зазнала фізичного болю та страждань внаслідок ушкодження здоров`я, продовжує зазнавати таких і на теперішній час, позаяк продовжує лікування.

Таким чином, з МТСБУ підлягає стягненню на користь потерпілої моральна шкода в сумі 29326 грн. 69 коп. ((27733 грн. 33 коп. + 265533 грн. 60 коп.) х 10%)

Окрім цього, відповідно до позовної заяви, потерпіла просить стягнути з МТСБУ шкоду, пов`язану зі знищенням майна в розмірі 820 грн., тобто вартість головного убору, який було знищено внаслідок ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону, у разі пошкодження чи знищення дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна, ніж транспортний засіб, страхова (регламентна) виплата визначається в розмірі матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначеному страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 31 цього Закону, - потерпілої особи або за домовленістю між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою.

Разом з цим, зазначені потерпілою вимоги не підтверджуються належними доказами, суду не надано звіт дослідження або висновок експерта щодо визначення розміру заподіяної шкоди, а тому дані позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог до обвинуваченої ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди та процесуальних витрат, що пов`язані з розглядом справи, то суд приходить до наспаних висновків.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода зокрема полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди 02.12.2025 року потерпіла отримала значну кількість тілесних ушкоджень середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Суд вважає, що спричиненими тілесними ушкодженнями та завданням фізичного болю потерпілій ОСОБА_5 завдано і моральної шкоди, оскільки остання перенесла фізичний біль і душевні страждання, сильний стрес, що також змінило звичний спосіб її життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Потерпіла тривалий час лікувалась, переживала за своє здоров`я, не могла вести повноцінний спосіб життя, не могла працювати та заробляти кошти, відчувала дискомфорт і незручності, через що вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачала власний час в зв`язку із зверненням за медичною допомогою. Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, потерпіла змушена була звертатись до лікаря-психіатра лікувального закладу. На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинуваченої, наслідків, що настали, понесених потерпілою моральних страждань, суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 100000 грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром є адекватною спричиненій шкоді і компенсує понесені моральні втрати.

Потерпіла ОСОБА_5 не заперечує факту отримання її чоловіком ОСОБА_10 від ОСОБА_8 1000 грн. в ХОЛ, а також здійснення останньою проплати 19000 грн. за набір імплантів необхідних для лікування потерпілої. Зазначені кошти (всього 20000 грн.) позивач враховує в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

При цьому, доказів передачі лікарям грошових коштів в сумі 10000 грн. на лікування потерпілої, про що вказала у своїх показах обвинувачена, матеріали справи не містять.

Таким чином, в силу ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 129 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягає стягненню 50573 грн. 31 коп. моральної шкоди (100000 грн. 20000 грн. 29326 грн. 69 коп. (які підлягають стягненню з МТСБУ) = 50573 грн. 31 коп.

Окрім цього, потерпіла ОСОБА_5 понесла процесуальні витрати пов`язані із розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.

Витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження (ч.2 ст.120 КПК України).

У відповідності до ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Так, факт понесення потерпілою витрат на правову допомогу в сумі 42000 грн. підтверджується: розрахунком судових витрат понесених позивачем; довідкою від 02.01.2026 про отримання гонорару в готівковій формі в сумі 21000; довідкою від 27.03.2026 про отримання гонорару в готівковій формі в сумі 21000.

Також, потерпілою витрачено 418 грн. 43 коп. на придбання палива для автомобіля для з`явлення за викликом слідчого для участі в проведенні слідчих дій, що підтверджується відповідним чеком та розрахунком судових витрат понесених позивачем.

Таким чином, з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 підлягають стягненню процесуальні витрати пов`язаних із розглядом справи в сумі 42418 грн. 43 коп.

Разом з цим, вимога представника цивільного відповідача висловлена у відзиві на позовну заяву про стягнення з обвинуваченої на користь МТСБУ процесуальних витрат в сумі 2000 грн. не підтверджена належними доказами, не регламентована, а тому не підлягає до задоволення.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а саме автомобіль марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 слід залишити їй за належністю.

Арешт накладений під час досудового розслідування на автомобіль марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 в порядку ст.174 КПК України скасовано (ухвала слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 19.10.2025 року).

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в сумі 5348 грн. 40 коп. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з Моторно (транспортного) страхового Бюро України (02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8 ЄДРПОУ 21647131) на користь потерпілої ОСОБА_5 (РНКПП НОМЕР_3 ):

-шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 32 000 грн.;

-шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 265 533 грн. 60 коп.;

-моральну шкоду в розмірі 29 326 грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 :

-моральну шкоду в сумі 50 573 грн. 31 коп.;

-процесуальні витрати, що пов`язані з розглядом справи в розмірі 42 418 грн. 43 коп.

В задоволенні решти позовних вимог потерпілої відмовити.

Речові докази: автомобіль марки «Skoda Rapid» д.н.з. НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_8 залишити їй за належністю.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 5 348 грн. 40 коп. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: