Постанова № 137985711, 30.06.2026, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/71/26

Провадження № 2-а/444/11/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючий суддя Мікула В. Є.,

секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , електронний кабінет відсутній, тел.: НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ: 40479801, адреса: вул. Тадеуша Костюшка, 8, Львів, Львівська область, 79000, тел.(0322)2603170, електронна пошта: 131300@dasu.gov.ua) про скасування постанови №13/0237/2025пн від 02 січня 2026 року про накладення адміністративного стягнення, подана в порядку ст. 286 КАС України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 подав до Жовківського районного суд Львівської області позовну заяву до Західного офісу Держаудитслужби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 13/0237/2025пн від 02 січня 2026 року, справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП закрити. Стягнути з Західного офісу Держаудитслужби на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 покликається на те, що відповідачем Західним офісом Держаудислужби винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 13/0237/2025пн за порушення законодавства про публічні закупівлі, внаслідок складання тендерної документації не у відповідності вимогам закону, чим порушено вимоги частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення», абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178 здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМ України № 1178 від 12.10.2022 (далі Особливості № 1178), період вчинення правопорушення з 04.09.2025 по 03.11.2025. Оскаржуваною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з таких підстав. Наказ начальника Західного офісу Держаудитслужби Романа Кроляка від 14.10.2025 № 233 про початок моніторингу процедури закупівлі ID: UA-2025-09-04-012481-a є недійсним, оскільки непідписаний начальником Західного офісу Держаудитслужби Романом Кроляком шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг, відтак проведений моніторинг закупівлі є незаконним, що є окремою підставою скасування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-09-04-012481-a та оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення №13/0237/2025пн від 02 січня 2026 року. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.11.2025 року № UA-2025-09-04-012481-a (далі -Висновок) є незаконним та не відповідає вимогам розділу ІІ, III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, а саме: в пункті 2 не зазначено назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником, а також його очікувану вартість; в пункті 3 не зазначено унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на веб порталі уповноваженого органу; в пункті 4 не зазначено, яку з визначених частиною 1 статті 13 Закону України Про публічні закупівлі процедур закупівель застосовано замовником. Відповідач зазначив - відкриті торги з особливостями, однак такої процедури закупівлі частиною 1 статті 13 Закону України Про публічні закупівлі не передбачено, а тому приймаючи оскаржуваний висновок, діяв протиправно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення. Згідно Висновку виявлено правопорушення, а саме під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів Замовником не зазначено коду товару, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 14 Порядку №1082 та, відповідно, пунктів 3 та 24 Особливостей №1178, однак Західний офіс Держаудитслужби в пункті 2 Констатуючої частини цього Висновку визнав правильність визначення Замовником предмета закупівлі та заповнення документів, що оприлюднюються, зазначивши «За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі та правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178 порушень не встановлено». Таким чином, Висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-09-04-012481-a від 03-11-2025 року затверджений першим заступником начальника Воїнськийм В.І. є суперечливим, необґрунтованим та немає правової визначеності, «хаотичний» набір слів. Відомості оскаржуваної постанови № 13/0237/2025пн проте, що позивачем порушено вимоги частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення», абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктів 3 та 28 Особливостей № 1178, тобто Замовником включено в проект Договору (пп. 10.4.2 п. 10.4) умову, яка не відповідає чинним (станом на 04.09.2025) нормам пункту 19 Особливостей №1178 є необґрунтованими, оскільки під час складення та затвердження позивачем тендерної документації існувала правова невизначеність, яка унеможливила внесення до проекту Договору переліку випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю поза розумним сумнівом. В даному випадку правова невизначеність полягає у нечіткості та суперечливості правових норм та непослідовності юридичної практики, зокрема, пунктом 3 Постанови № 1178 передбачено, що замовники, зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922-VIII, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Згідно пункту 28 Постанови № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922-VIII з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов. Положеннями статті 41 Закону № 922-VIII визначено основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Пунктом 17 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471 передбачено що, Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Пунктом 19 постанови КМУ № 1178 передбачено істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону) цих особливостей, які не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім зазначених випадків в цьому пункті. Однак, Господарський кодекс України 28.08.2025 року втратив чинність на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025, відтак, на час вказаних спірних правовідносин, норми статті 41 Законом України Про публічні закупівлі та пункту 17 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178, які були застосовані відповідачем під час моніторингу та притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідали вимогам чинного законодавства України, тому не підлягали до застосування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2025 р. № 1067 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» внесено зміни до підпункту 2 пункту 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та викладено в такій редакції: 2) узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю які вступили в дію з 04.09.2025 року. Однак, підпункт 2 пункту 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 в редакції постанови КМУ від 1.09.2025 р. № 1067 не підлягає до застосуванню з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України зобов`язаний на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видавати обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Таким чином, підпункт 2 пункту 3 Зміни, що вносяться до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2025 р. № 1067 не відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та ч. 1 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», тобто виданий Кабінетом Міністрів України акт не на підставі та не в межах повноважень і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанови Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону. При цьому, вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Такий правовий висновок викладений у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20), що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021. Таким чином, враховуючи, невідповідність статті 41 Закону № 922-VIII, пункту 17 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178, підпункту 2 пункту 19 постанови КМУ № 1178 в редакції постанови КМУ від 1.09.2025 р. № 1067 вимогам Конституції та законів України, зважаючи на чинність частини 1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» наявна правова невизначеність, що унеможливлює внесення до проекту Договору переліку випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю поза розумним сумнівом. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. В даному випадку правова невизначеність суперечить принципу верховенства права, оскільки порушує передбачуваність та зрозумілість правових приписів, які мають забезпечувати реалізацію прав і свобод людини, що є неприйнятним. "Поза розумним сумнівом" це стандарт доведення, який означає, що для визнання особи винною в суді необхідно, щоб сукупність фактів виключала будь-яке інше розумне пояснення, окрім того, що правопорушення було вчинено обвинуваченим. Верховний Суд України застосовує цей стандарт, ґрунтуючись на вимогах Конституції та рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), для забезпечення справедливості судочинства та дотримання презумпції невинуватості. Це означає, що обвинувачення має довести провину поза будь-якими розумними сумнівами, а всі сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого. Згідно Конституції України «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи». Верховний суд в постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16 зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Відповідач не врахував, що положення пп. 2 п. 19 постанови КМУ № 1178 у редакції постанови КМУ від 1.09.2025 р. № 1067 не може бути застосовано в ході публічної закупівлі UA-2025-09-04-012481-a, оскільки електронна система публічних закупівель «Prozorro» розділ «Тип причин додання змін до договору» не передбачає такої норми внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, а також умови тендерної документації і договору про закупівлю унеможливлюють його застосування. Таким чином, пп. 10.4.2 п. 10.4 проекту Договору про закупівлю є формальним і немає ніякого значення для процедури закупівлі UA-2025-09-04-012481-a, дана обставина не вплинула на проведення процедури закупівлі, складення тендерної документації чи на права учасників процедури закупівлі, не нанесло збитків замовнику, тобто не має негативних наслідків для залучених в торгах учасників та замовника. Поряд із цим, проведення фінансового контролю публічних закупівель не має на меті здійснення формалізованої перевірки дотримання всіх істотних та неістотних умов проведення такої процедури. Орган, який здійснює фінансовий контроль має переслідувати мету забезпечення дотримання законодавчих норм у процедурі закупівлі насамперед щодо реального захисту інтересів держави та недопущення їх порушення з боку учасників закупівлі. Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено головні завдання органу державного фінансового контролю: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади. Досягнення вказаної мети має забезпечуватись комплексним підходом до аналізу ситуації, яка склалась, зокрема, аналізу того, чи відбувається реальне порушення державного інтересу тією чи іншою обставиною у процедурі закупівлею, та вірно констатували, про те, що наведені обставини не викликають незаконність процедури закупівлі. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 17 грудня 2024 року по справі № 620/5597/23.

Окрім того, всупереч вимогам ст.ст. 268, 277-2, 278 КУпАП та Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України №168 від 01.12.2016 року відповідач не повідомив його про дату, час та місце складення протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду вказаної справи.

Також позивач вказує, що оскаржувану постанову винесено всупереч вимогам ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 274 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, у вказаному випадку початок відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Згідно висновків Верховного Суду, висвітлених у постановах від 11.12.2018 у справі № 242/924/17, від 06.09.2024 у справі № 560/2798/19, від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, Восьмого апеляційного адміністративного суду висвітлених у постановах від 29 січня 2025 року справа № 569/7596/24, від 19 листопада 2025 року справа № 458/467/25 правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164-14 КУпАП не може вважатися триваючим.

Враховуючи положення п. 54 Особливостей № 1178 законодавець встановив чіткі часові рамки, яких повинен дотримуватися суб`єкт вказаного правопорушення при виконанні своїх обов`язків.

У зазначених правовідносинах датою оприлюднення інформації про процедуру закупівлі є 04.09.2025, кінцевим строком подання тендерних пропозицій визначено 13.09.2025, оскільки внесення змін до тендерної документації можливе за 4 календарні дні до завершення прийому тендерних пропозицій, кінцевим терміном можливості внесення змін до неї є 09.09.2025. Дата та час розкриття тендерної пропозиції 15.09.2025. 22,09.2025 року було опубліковане повідомлення про намір укласти договір, а 14.11.2025 року між Комунальним підприємством «Благоустрій-Янів» та ТОВ «Баско» укладено договір за результатами закупівлі, тому з часу розкриття тендерних пропозицій 15.09.2025 внести зміни до тендерної документації стало неможливо.

Наголошує, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-14 КУпАП вважається вчиненим з моменту завершення уповноваженою особою дій щодо складення тендерної документації, однак оскаржувана постанова винесена 02.01.2026.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 13.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 14.04.2026 відкладено судове засідання у справі на 30 червня 2026 року о 10:15 год.

31.03.2026 Західний офіс Держаудитслужби скерував до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що за результатами моніторингу процедур закупівель, зокрема закупівлі за ID: UA-2025-09-04-012481-a (Труба профільна 80x80x3; Труба профільна 80x80x2; Труба профільна 40x80x3; Труба профільна 40x20x2; Швелер № 14; Арматура д.12 мм.), проведеної Комунальним підприємством "Благоустрій-Янів" (далі Замовник), складено та оприлюднено Висновок, згідно п. 2 якого встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку №1082, пунктів 3 та 24 Особливостей №1178, за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення норм пунктів 3 та 28 Особливостей №1178 та абзацу першого частини третьої статті 22 Закону» позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП. Моніторингом встановлено, що у підпункті 10.4.2 пункту 10.4 проекту Договору, який міститься у додатку №3 до тендерної документації, визначено наступний випадок, коли істотні умови договору можуть змінюватися після підписання договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі: «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не 6 повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення». Водночас, у підпункті 2 пункту 19 Особливостей №1178 (у чинній на дату оголошення досліджуваної закупівлі редакції) визначено, зокрема, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, можуть змінюватися у випадку: узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. При цьому, у підпункті 2 пункту 19 Особливостей №1178 визначено, що такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії), а також що змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 відсотків ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю. З врахуванням вищенаведеного, до тендерної документації (Додаток №3) затвердженої рішенням уповноваженої особи Замовника Гайдучка Романа Федоровича від 04.09.2025 включено умову, яка не відповідає чинним нормам пункту 19 Особливостей №1178, чим порушено норми пунктів 3 та 28 Особливостей №1178 та абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Уповноваженою особою Замовника затверджено тендерну документацію та оприлюднено в електронній системі закупівель (оголощено) процедуру закупівлі UA-2025-09-04- 012481-a - 04.09.2025 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 01.09.2025 №1067, якою внесено зміни до підпункту 2 пункту 19 постанови КМУ № 1178 у редакції постанови КМУ від 15.08.2025р. № 992 набрала чинності також 04.09.2025 року. Щодо невідповідності окремих положень постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 Закону України «Про публічні закупівлі», а також те, що постанова КМУ є підзаконним нормативно-правовим актом, зазначає, що Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст.21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміна «законодавство», яке потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Також відповідно до норм частини 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Таким чином, в самому Законі України «Про публічні закупівлі» є вказівка, що врахування Особливостей, затверджених постановою КМУ, є обов`язковим. Твердження про те, що даний нормативно-правовий акт виданий не на підставі та не в межах повноважень і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає дійсності. Зазначає, що Західним офісом Держаудитслужби було оприлюдненно в електронній системі закупівель не наказ, а повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі з накладеним кваліфікованим електронним підписом першого заступника начальника Офісу, а сам наказ та додаток до нього підписані начальником Офісу, проте, вони не підлягають оприлюдненню як окремі документи. Щодо невідповідності Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.11.2025 року № UA-2025-09-04-012481-a вимогам розділу ІІ, III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 повідомляє, що відповідно до п. 8 розділу II Порядку вступна частина форми Висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично, таким чином, Офіс не має технічної можливості редагувати жоден з пунктів вступної частини форми висновку. Щодо унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, то номер 31478f89f7df4c42b4786da467ce513a, зазначений у Висновку, і є присвоєним електронною системою закупівель номером. Він є релевантний номеру процедури UA-2025-09-04-012481-a, і за ним можна відкрити сторінку відповідної закупівлі у електронній системі.

Відповідач листом від 02.12.2025 №131317-14/7701-2025 надіслав запит Замовнику - КП «Благоустрій-Янів» щодо надання до 15.12.2025 відповідних персональних даних про посадову (службову) особу, відповідальну за проведення вищевказаної процедури закупівлі, а також запрошення відповідальним посадовим особам Замовника з`явитись 16.12.2025 (на 11:00 год) до відповідача. КП «Благоустрій-Янів» надав відповідь (лист від 11.12.2025 №313, який надійшов на адресу офісу 15.12.2025), у якій зазначив про неможливість надання даних для складання протоколу, а також повідомлено про те, що уповноважена особа Замовника не може з`явитись до органу державного фінансового контролю. Західний офіс Держаудитслужби лист від 03.12.2025 №131317-14/7753-2025 звернувся до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про надання персональних даних ОСОБА_1 листом ЗМУ ДМС від 04.12.2025 №4601.6.2-9629/46.2-25 надано запитувану інформацію, а саме персональні дані ОСОБА_1 . Листом від 18.12.2025 №131317-14/8200-2025 відповідачем на адресу КП «Благоустрій-Янів» надіслано запрошення Гайдучку Р. Ф. (як уповноваженій особі Замовника) з`явитись 23.12.2025 (на 15:00 год) до органу державного фінансового контролю для складання протоколу про адмінправопорушення за статтею 164-14 КУпАП, також вищезазначений лист надіслано на електронну пошту КП «Благоустрій-Янів». Окремо відповідачем рекомендованим листом від 18.12.2025 №131317-16/8201-2025 з повідомленням про вручення надіслано запрошення з`явитись на 15:00 год 23.12.2025 до органу державного фінансового контролю Роману Гайдучку на адресу, зазначену у відповіді Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, та на електронну адресу ОСОБА_1 , вказану в електронній системі закупівель (у публічному доступі в ІТС «Prozorro»). Даний лист прийнятий поштовим відділенням Укрпошти 19.12.2025 (список №19.12.2025, № відправлення R067063396653), однак отриманий ОСОБА_1 особисто 07.01.2026. Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 №168 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за №1674/29804 (далі Порядок №168) у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі державного фінансового контролю, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується у визначений час до органу державного фінансового контролю для складання та підписання протоколу. При цьому, у пункті 8 Порядку №168 визначено, що запрошення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку. 22.12.2025 ОСОБА_1 надіслано заяву (отримано Західним офісом Держаудитслужби 23.12.2025 вх.№Г-131300-71-25), в якій зазначено, зокрема, що зі слів сторонніх осіб, йому стало відомо про можливе, на думку відповідача, порушення в його діях законодавства про публічні закупівлі, що належить до адміністративних правопорушень, не може з`явитись до органу державного фінансового контролю в термін до 05.01.2026 року у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, а також повідомлено, що в період з 18:00 год 22.12.2025 по 05.01.2026 він у м. Жовква проживати не буде у зв`язку з перебуванням на лікуванні, а електронною поштою не користується у зв`язку із зламом вхідного паролю та несанкціонованим доступом до неї сторонніх осіб. Разом з тим відповідач вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце складання протоколу та розгляд справи, а також вказує, що чинне законодавство не передбачає можливість перенесення розгляду справи, навіть у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю особи, що притягується до адміністративної відповідальності. У зв`язку з неявкою особи, щодо якої вирішується питання щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, до органу державного фінансового контролю 23.12.2025 було складено акт про неявку ( ОСОБА_1 ) №50 та головним державним аудитором Вдовичем Д.О. складено протокол серії ДАСУ №13/0237/2025пр. Примірник протоколу листом від 24.12.2025 №131317-16/8308-2025 (рекомендований з повідомленням про вручення) було направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). 24.12.2025 за вих.№131313-14/8307-2025 на поштову та електронну адресу КП «Благоустрій-Янів» було скеровано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 02.01.2026 о 11.00 год. Листом від 30.12.2025 №323, Замовником - КП «Благоустрій-Янів» відповідачу було надано листки про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 (13.11.2025-21.11.2025, 24.11.2025-28.11.2025, 29.11.2025-12.12.2025, 13.12.2025- 19.12.2025, 22.12.2025-02.01.2026). 01.01.2026 від ОСОБА_1 до відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності та відсутності належного повідомлення про розгляд справи. 2.01.2026 було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення без присутності ОСОБА_1 та прийнято оскаржувану постанову №13/0237/2025пн. Також відповідач зазначає, що допущене позивачем правопорушення є триваючим, тому перебіг строку притягнення до відповідальності є момент виявлення правопорушення, тобто з 03.11.2025.

У відповіді на відзив, скерованої до суду 06.04.2026 позивач зазначив, що за результатами проведеної процедури відкритих торгів (з особливостями) UA-2025-09-04-012481-a та розгляду тендерних пропозицій учасників визначено переможцем ТОВ "БАСКО" на підставі комерційної пропозиції із найбільш економічно вигідною ціновою пропозицією (309 999 грн., з ПДВ грн.). Таким чином, в процедурі проведення закупівлі досягнуто важливу мету максимальну економію та раціональне використання бюджетних коштів, а також відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, запобігання корупційним діям і зловживанням та прийнято рішення про намір укласти договір у відповідності до чинного законодавства. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та доведення його вини "поза розумним сумнівом". Зазначає, що склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164-14 КУпАП передбачає складення тендерної документації не у відповідності із вимогами закону. Однак, оскаржувана постанова передбачає притягнення позивача до адміністративної відповідальності за включення до проекту Договору умови (підпункт 10.4.2), яка не відповідає чинним нормам пп. 2 п. 19 постанови КМУ № 1178, а не Закону. Відтак відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, оскільки постанова КМУ не є Законом, а Закон України «Про публічні закупівлі» розрізняє тендерну документацію та договір про закупівлю, зокрема пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII визначено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару, а згідно п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII тендерна документація це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Таким чином, в розумінні КУпАП порушення постанови не є порушенням закону, а внесення у підпункт 10.4.2 проекту Договору норми яка втратила чинність не є складенням тендерної документації не у відповідності із вимогами закону. Відтак, в даній справі відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 164-14 КУпАП. Вказує, що твердження відповідача проте, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце складання протоколу та оскаржуваної постанови не відповідає дійсності. Відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку № 168, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується у визначений час до органу державного фінансового контролю для складання та підписання протоколу. Запрошення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку. Відповідно до п. 2 розділу ІІI Порядку № 168 Орган державного фінансового контролю (уповноважена посадова особа) повідомляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду порушеної стосовно неї справи про адміністративне правопорушення. Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 4) оформляється листом на бланку органу державного фінансового контролю, підписується уповноваженою посадовою особою та надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. Західним офісом Держаудитслужби всі вищевказані вимоги недотримані. Відповідачем було надіслано запрошення для складання та підписання протоколу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 з трек-номером R067063396653, що підтверджується конвертом, запрошенням та трекінгом (докази знаходяться в матеріалах справи). Згідно даних з офіційного сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/, вищевказане рекомендоване відправлення прибуло до поштового Відділення м. Жовкви 23.12.2025, тобто в день складення протоколу, а вручено позивачу - 07.01.2025 року, тобто після складення протоколу та оскаржуваної постанови. Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем позивачу не надсилалося. Відповідач не надав підтвердження того, що позивача ознайомлено із вказаним запрошенням (повідомленням) під підпис або своєчасно направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а. Крім того, відповідно до пп. 7 п. 7 розділу ІІI Порядку № 168 уповноважена посадова особа закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення, якщо встановить наявність закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, оскільки строк накладення адміністративного стягнення у даній справі сплив 03.11.2025 року, тому перший заступник начальника Західного офісу Держаудитслужби Воїнський В.І. був зобов`язаний закрити провадження у цій справі про адміністративне правопорушення, та з 04.11.2025 року не мав законних підстав вчиняти дії спрямовані на збір та обробку персональних даних позивача. Уся зібрана відповідачем інформація у даній справі в незаконний спосіб не може бути належним доказом у суді. Вважає хибним твердження відповідача проте, що правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164-14 КУпАП (складання тендерної документації не у відповідності до вимог закону) є триваючим. Також зазначив про обставини щодо пропуску строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, наведені у позовній заяві

10.04.2026 відповідач скерував до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що наказ Західного офісу Держаудитслужби, чи Висновок не є предметом спору у даній справі. Замовником правомірність проведення моніторингу і Висновку не оскаржувались. Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідач не має обов`язку оприлюднювати оригінал наказу у електронній системі закупівель, а повинен оприлюднити лише повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі. Водночас наказ від 14.10.2025 №233 міститься на ст.6-7 Адміністративної справи №13/0237/2025, сканкопія якої долучена до відзиву на позовну заяву. Щодо «…в розумінні КУпАП порушення постанови не є порушенням закону, а внесення у підпункт 10.4.2 проекту договору норми яка втратила чинність не є складенням тендерної документації не у відповідності із вимогами закону» зазначає, що в самому Законі про закупівлі є вказівка щодо обов`язковості застосування Особливостей, затверджених постановою КМУ, а також Конституційним Судом України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст.21 КЗпП України від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98) було дано офіційне тлумачення терміну «законодавство». Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство» потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Також зазначив про обставини щодо запрошення (повідомлення) позивача з`явитись до органу державного фінансового контролю, наведені у відзиві на позовну заяву. 02.01.2026 було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення. Вказує, що в КУпАП не зазначено, чи є порушення, відповідальність, за яке передбачена ст. 164-14 КУпАП триваючим. Проте, з огляду на правові позиції Верховного Суду, наведені у відзиві на позовну заяву, лист Міністерства юстиції України № 6802-0-4-13/11, можна зробити висновок, що дане правопорушення є триваючим. Тендерна документація є дійсною протягом проведення всієї процедури закупівлі, відповідно до неї подавались тендерні пропозиції, відбувалось визначення переможця торгів. Таким чином, тендерна документація не втрачає чинності після оприлюднення, а отже, якщо вона складена з порушеннями, має місце безперервне порушення вимоги законодавства. Отже, строк притягнення до відповідальності слід обчислювати з дня виявлення правопорушення.

13.04.2026 позивач скерував до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 164-14 КУпАП за включення умови (підпункт 10.4.2) до проекту Договору до тендерної документації, яка не відповідає чинним нормам пункту 19 Особливостей №1178 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вказані обставини виникли не з вини позивача, а у зв`язку із правовою невизначеністю під час складення та затвердження тендерної документації позивачем (04.09.2025), яка полягає у негативному явищі, що виникло через нечіткі та суперечливі правові норми та непослідовну юридичну практику на час спірних правовідносин, статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положеннями пунктів 17, 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178, що не спростовано відповідачем. Додатково звернув увагу, що пункт 17 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 було змінено лише 30.01.2026 пунктом 6 Постанови КМУ від 30.01.2026 № 112 «Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», внесено зміни в абзац перший пункту 17 слова Цивільного і Господарського кодексів України замінено словами Цивільного кодексу України, зміни набули чинності 31.01.2026 року, тобто після складання тендерної документації та проекту договору 04.09.2025 року. Також зазначив про обставини, правової невизначеності, наведені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву. Наголосив, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, зокрема у зв`язку із не доведенням відповідачем вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП поза розумним сумнівом. Доводи відповідача щодо належного повідомлення позивача про час і місце складання протоколу та розгляду адміністративної справи не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами та не відповідають дійсності. Більше того, такі доводи відповідача спростовуються даними з офіційного сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/, рекомендоване відправлення з трек-номером R067063396653 (запрошення для складання та підписання протоколу) відправлено з м. Львова 19.12.2025, прибуло до поштового Відділення м. Жовкви лише 23.12.2025, тобто в день складення протоколу, а вручено позивачу 07.01.2025 року, тобто після складення протоколу, що не може бути належним повідомлення. Даний факт підтверджується повідомленням Укрпошти наданим відповідачем у матеріалах справи стор. 73, а також трекінгом Укрпошти R067063396653. Зазначив про хибність твердження відповідача, що порушення передбачене ст. 164-14 КУпАП є триваючим, та таке повністю спростовано відомостями позовної заяви та відповіді на відзив. Накладення стягнення на позивача, яке застосоване 02.01.2026 року відбулося поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП, а отже така постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - закриттю.

30.04.2026 відповідач скерував до суду відповідь на додаткові пояснення, в якій зазначив, аналогічні пояснення обставин справи, що у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

28.06.2026 позивач скерував до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений Держаудитслужбою в установлений строк та в передбаченому п. 8 Розділу ІІ, п. 2 Розділу ІІІ Порядку №168 та ст. 277-2 КУпАП про складення протоколу та розгляд справи про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи також вбачається, що повідомлення (запрошення) для складання протоколу та розгляд справи було відправлено позивачу за адресою: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1, в той час як згідно листа Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 04.12.2025 року №4601.6.2-9629/46.2-25 та як зазначає сам позивач вбачається, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, відповідачу було відомо, що позивач з 13.11.2025 року перебуває на лікарняному у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, тому фізично не міг знаходитись за адресою: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1, що підтверджується електронними лікарняними листками, листами КП «Благоустрій-Янів» та позивача, які знаходяться в матеріалах справи. Крім того, відповідачу було відомо, що позивач згідно наказу КП «Благоустрій-Янів» від 20.02.2024 № 19 «Про прийняття на роботу Романа ГАЙДУЧКА» працює дистанційно та самостійно визначає своє робоче місце, тобто адреса: 81070, Львівська область, Яворівський район, смт. Івано-Франкове, пл. Ринок, 1 не є його робочим місцем, тому надсилання вказаних повідомлень відповідачем на адресу: 81070, Львівська область, Яворівський район, селище Івано-Франкове, пл. Ринок, 1 є безпідставним та необґрунтованим і не може вважатися належним повідомленням позивача. Доводи відповідача, що повідомлення (лист від 18.12.2025 №131317-16/8201-2025 Західного офісу Держаудитслужби) було направлено 18.12.2025 і на електронну пошту позивача ОСОБА_1 вказану в електронній системі закупівель «Рrozorro» позивачем не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання вказаного листа позивачем. Крім того, листом ОСОБА_1 від 22.12.2025 року було повідомлено відповідача про те, що позивач не користується електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із зламом вхідного паролю та несанкціонованого доступу до вказаної електронної пошти сторонніх осіб. (лист знаходиться в матеріалах справи). Крім того, Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення затверджений наказом ДАСУ № 168 від 01.12.2016 року не передбачає надсилання Запрошення для складення протоколу чи Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на електронну пошту особі, яка притягається до адміністративної відповідальності або Замовнику, це свавільні дії відповідача в порушення ст. 19 Конституції України. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 28.06.2026 скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання представник Західного офісу Держаудитслужби не з`явився, 29.06.2026 скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини другої статті 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на вебпорталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 269 КАС України копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету, а за його відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому за вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що Комунальним підприємством «Благоустрій-Янів» проведено відкриті торги (з особливостями) на закупівлю товару: Труби профільні в асортименті, швелер 14, арматура 12 (код згідно ДК 021:2015 44330000-2 Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі). Очікувана вартість предмета закупівлі 357 000 грн. Номер оголошення про проведення відкритих торгів: UA UA-2025-09-04-012481-a. (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-09-04-012481-a)

Уповноваженою особою Комунального підприємства «Благоустрій-Янів» є ОСОБА_1 .

За результатами проведеної процедури відкритих торгів (з особливостями) та розгляду тендерної пропозиції учасника визначено переможцем ТОВ "БАСКО" та прийнято рішення про намір укласти договір.

14.11.2025 укладено Договір про закупівлю.

14.10.2025 Західним офісом Держаудитслужби прийнято рішення про початок моніторингу процедури закупівлі ID: UA-2025-09-04-012481-a (Труби профільні в асортименті, швелер 14, арматура 12), проведеної Комунальним підприємством «Благоустрій-Янів».

03.11.2025 відповідачем складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-09-04-012481-a, у п. 2 констатуючої частини якого зазначено, що за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 14 Порядку №1082, пунктів 3 та 24 Особливостей №1178. За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення норм пунктів 3 та 28 Особливостей №1178 та абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII, (далі - Закон № 922-VIII)

Відповідно до норм п. 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі Постанова № 1178), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон № 922-VIII), проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Згідно пункту 28 Постанови № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922-VIII з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема: проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Положеннями статті 41 Закону № 922-VIII визначено основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пунктом 17 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471 передбачено що, Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.

Пунктом 19 постанови КМУ № 1178 передбачено істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону) цих особливостей, які не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім зазначених випадків в цьому пункті.

У підпункт 10.4.2 пункту 10.4 проекту Договору (додаток3 до тендерної документації закупівлі UA-2025-09-04-012481-a) уповноваженою особою Замовника включено умову коли істотні умови договору можуть змінюватися після підписання договору до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі: «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення»

23.12.2025 за наслідками моніторингу було складено протокол про адміністративне правопорушення № 13/0237/2025пр від 23.12.2025, на підставі якого Західним офісом Держаудитслужби винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 13/0237/2025пн від 02.01.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП та накладено на мене штраф у розмірі 1700 грн.

Суд зазначає, що Господарський кодекс України 28.08.2025 року втратив чинність на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025, відтак, на час вказаних спірних правовідносин, норми статті 41 Законом України Про публічні закупівлі та пункту 17 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 не відповідали вимогам чинного законодавства України.

Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 03.11.2025 року № UA-2025-09-04-012481-a не відповідає вимогам розділу ІІ, III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, а саме: в пункті 2 не зазначено назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником, а також його очікувану вартість; в пункті 3 не зазначено унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на веб порталі уповноваженого органу; в пункті 4 не вказано, яку з визначених ч. 1 ст. 13 Закону України Про публічні закупівлі процедур закупівель застосовано замовником, вказано - відкриті торги з особливостями, однак такої процедури закупівлі ч. 1 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено.

Відповідачем вчинялися заходи щодо повідомлення та запрошення уповноваженої особи для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи про адміністративне правопорушення, шляхом скерування відповідних листів до Комунального підприємства «Благоустрій-Янів» за адресою: 81070, Львівська область, Яворівський район, селище Івано-Франкове, пл. Ринок, 1. Однак, згідно листа Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 04.12.2025 року №4601.6.2-9629/46.2-25 та як зазначає сам позивач вбачається, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Водночас, запрошення для складання та підписання протоколу надіслане позивачу відповідачем по Укрпошті з м. Львова 19.12.2025 (рекомендоване відправлення з трек-номером R067063396653) прибуло до поштового відділення м. Жовкви 23.12.2025, тобто в день складення протоколу, а вручено позивачу 07.01.2025 року, тобто після складення оскаржуваної постанови (02.01.2026). Даний факт підтверджується повідомленням Укрпошти наданим відповідачем у матеріалах справи стор. 73, а також трекінгом Укрпошти R067063396653. Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 2 Розділу ІІІ Порядку №168 відповідачем позивачу не надсилалось та не надано жодного доказу своєчасного повідомлення позивача про розгляд справи. Також, в матеріалах справи відсутні докази своєчасного отримання запрошення для складання протоколу та повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем в.т.ч. надісланих на його електронну пошту.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абз. 2 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ(далі -Закон № 2939-ХІІ) орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 2 Закону №2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У своєму відзиві на позовну заяву та під час судового розгляду відповідач посилається на те, що правопорушення вчинене позивачем є триваючим і відповідачем стягнення накладено в межах строку, що передбачений ст. 38 КУпАП.

Частиною 1 ст. 164-14 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції, що тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення полягає у складанні та оприлюдненні тендерної документації не у відповідності із вимогами закону.

З азначені дії мають разовий характер, оскільки об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні конкретної дії, затвердженні та оприлюдненні тендерної документації, яка завершується в момент її розміщення в електронній системі публічних закупівель.

Тендерна документація була оприлюднена 04 вересня 2025 року, що підтверджується ідентифікатором закупівлі UA-2025-09-04-012481-a, відомостями висновку про результати моніторингу закупівлі та оскаржуваної постанови.

Таким чином, згідно положень ст. 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення (04.09.2025), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень. КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Визначення цього терміну також надає і Верховний Суд у постановах від 11.12.2018 у справі № 242/924/17, від 06.09.2024 у справі № 560/2798/19. Так, відповідно до позиції Верховного Суду «триваюче» правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Також, Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Аналізуючи склад правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності (частина 1статті 164-14 КУпАП) суд вважає, що таке правопорушення не може вважатися триваючим, у розумінні наведених правових норм та позиції Верховного Суду.

Відповідно до п. 54 Особливостей № 1178 замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. У разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме - в оголошенні про проведення відкритих торгів таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що законодавець встановив чіткі часові рамки, які повинні дотримуватися суб`єктом вказаного правопорушення при виконанні своїх обов`язків і порушення цих часових обмежень тягне за собою відповідальність з моменту вчинення або невчинення відповідних дій. Водночас накладення стягнення поза таких часових рамок виключає можливість застосування до особи заходів відповідальності, оскільки такі [заходи] безпосередньо лежать в площині як темпорального встановленого факту вчинення правопорушення так і темпорального, з дотриманням строків, застосування заходів відповідальності до правопорушника.

Як встановлено судом датою оприлюднення інформації про процедуру закупівлі (UA-2025-09-04-012481-a) є 04 вересня 2025 року, кінцевим строком подання тендерних пропозицій визначено 13 вересня 2025 року, оскільки внесення змін до тендерної документації можливе за 4 календарні дні до завершення прийому тендерних пропозицій, кінцевим терміном можливості внесення змін до неї є 09 вересня 2025 року 00:00 год. Дата та час розкриття тендерної пропозицій 15 вересня 2025 року о 15:36 год. 22 вересня 2025 року о 16:12 год опубліковане повідомлення про намір укласти договір, 14 листопада 2025 року між Комунальним підприємством «Благоустрій-Янів» та ТОВ «Баско» укладено договір за результатами закупівлі.

Враховуючи, що адміністративне стягнення на позивача може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, застосування його 02.01.2026 року відбулося поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 38 КУпАП, тому суд критично оцінює позицію відповідача про те, що відсутність механізму усунення порушень не є обставиною, що звільняє від відповідальності.

Таким чином, у першого заступника начальника Західного офісу Держаудитслужби Воїнського Володимира Івановича, 02.01.2026 року були відсутні правові підстави виносити оскаржувану постанова про накладення адміністративного стягнення № 13/0237/2025пн від 02.01.2026, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП (тендерна документація (UA-2025-09-04-012481-a) складена не у відповідності із вимогами закону) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700,00 грн

Отже, встановивши при розгляді справи факт закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, уповноважений орган (посадова особи) зобов`язані закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення. В такій ситуації встановлення вини особи у вчиненні проступку шляхом дослідження та аналізу доказів, не здійснюється.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на вищенаведене, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова № 13/0237/2025пн від 02.01.2026, скасуванню, із закриттям провадження у справі, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення № 13/0237/2025пн від 02.01.2026, прийняту першим заступником начальника Західного офісу Держаудитслужби Воїнським В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 164-14 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-14 КУпАП, - закрити.

Стягнути із Західного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479801) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складене 30.06.2026.

Суддя В. Є. Мікула