Ухвала суду № 137985473, 22.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/4593/26

Номер провадження 1-кс/333/1584/26

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 за участю:секретаря судового засідання особи, яка подала скаргуОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) щодо бездіяльності слідчого, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2026 року, в порядку автоматизованого розподілу, в провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 надійшла дана скарга, подана в порядку ст. 303-306 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань такого змісту: «Відповідно до ст.ст. 303-306 КПК України хочу оскаржити невиконання ст.214 КПК України ТУ ДБР. Прошу витребувати мою заяву про яку йдеться мова в додатку (долучаю) та зобов`язати внести її в ЄРДР. В заяві я вказую про скоєний відносно мене злочин ОП ЗРУП. В мене на руках є факти та докази злочину який повинна бути надана оцінка лише в досудовому слідстві. Співробітники ДБР не мають повноважень надавати оцінку без досудового розслідування. Якщо термін оскарження сплив, прошу поновити».

До своєї скарги ОСОБА_3 долучив лист на своє ім`я від імені керівника першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ОСОБА_4 , в якому останній повідомляє, що звернення ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року щодо неправомірних дій працівників Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження № 12024082050001556, а також про вчинення ними кримінального правопорушення, розглянуто. За результатами вивчення фактичних обставин, викладених у зверненні є поверховими та об`єктивними відомостями не підтверджені, що вказує на відсутність події кримінального правопорушення.

Усудовому засідання ОСОБА_3 підтримав свою скаргу та просив її задовольнити, з підстав зазначених в ній.

Представник ТУ ДБР у м. Мелітополі у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги ОСОБА_3 . До суду керівник першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ОСОБА_4 направив лист, в якому вказав, що за результатами розгляду вказаних звернень було прийнято рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, надано роз`яснення щодо обґрунтування вказаного рішення та порядку його оскарження. Викладені у вказаних зверненнях доводи є поверхневими, не конкретизованими, ґрунтуються на припущеннях та, відповідно, не містять фактичних даних чи посилання на обставини, які б свідчили про неправомірні окремих слідчих СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024082050001556. Обставини, викладені у зверненнях, пов`язані виключно з незгодою ОСОБА_3 з проведеними слідчим та процесуальними діями, прийнятими процесуальними рішеннями під час досудового розслідування кримінального провадження в якому він був обвинувачуваним, підстави і судовий порядок оскарження яких визначений кримінальним процесуальним законодавством України. Вказане зокрема підтверджується інформацією, що міститься у офіційному порталі «Єдиний реєстр судових рішень», а саме відповідно до вироку Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2026 (справа № 334/8800/24; провадження № 1-кп/334/229/26), питання щодо допустимості отриманих під час досудового розслідування доказів, повноти досудового розслідування, законності прийнятих у ньому рішень, а також твердження ОСОБА_3 про можливу фальсифікацію матеріалів досудового розслідування, досліджувались та перевірялись колегією суддів Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, всі зауваження ОСОБА_3 з даного приводу розглянуті судом та належним чином оцінені. Висновки про наявність ознак фальсифікації органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, в т.ч. доказів, у наведеному вироку не викладено.

Вислухавши доводи ОСОБА_3 , вивчивши скаргу та долучені до неї, а також отримані від ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі матеріали, слідчий суддя дійшов до такого.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР у м. Мелітополі із заявою від 04.03.2026 року про вчинений злочин, в якій останній просив внести до ЄРДР відомості про злочинні (на його думку) щодо можливих протиправних дій окремих слідчих СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12024082050001556.

02 квітня 2026 року керівник першого слідчого відділу ОСОБА_4 надав відповідь ОСОБА_3 , що його звернення щодо неправомірних дій слідчих СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. розглянуто. Викладені у ньому факти не знайшли свого об`єктивного підтвердження, у зв`язку з чим було прийнято рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системний аналіз змісту норми частини 1 статті 214 КПК України свідчить про те, що бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка є предметом оскарження в порядку статті 303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).

Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).

Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

Водночас, в даному випадку вважаю, що скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.

Частина 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.

Вважаю, що наведені відомості ОСОБА_3 у своїй заяві не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.

На думку слідчого судді, на підтвердження доводів про вчинення злочинів у заяві останнього не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Зазначення самих лише припущень про можливе вчинення злочинів, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов`язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об`єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.

Таким чином, вважаю, що у заяві ОСОБА_3 від 04 березня 2026 року відсутні наявні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки кримінальних правопорушень у діях слідчих СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини).

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ознак бездіяльності у діях уповноважених осіб ТУ ДБР, розташоване у м. Мелітополі в частині невнесення відомостей, зазначених у заяві ОСОБА_3 від 04.03.2026 року до ЄРДР, а тому не вбачаю підстав для задоволення скарги останнього.

Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Водночас, положення вказаної частини статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р (ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18).

Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) щодо бездіяльності слідчого залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 23 червня 2026 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя ОСОБА_1