Рішення № 137984736, 06.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9822/25

2/296/2090/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді - Пилипюк Л. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява сформована в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» та підписана представником позивача Хлопковою М. С.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 745826363 (далі по тексту рішення - Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням одноразового персонального ідентифікатора. Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 15 травня 2021 року перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 10 000 гривень.

Представник позивача зазначає, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на дату звернення до суду становить 15 458,52 гривень, до складу якої входить 8 349,15 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 7 109,37 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод до цього договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 148 від 25 серпня 2021 року, на підставі якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов договору факторингу № 05/0820-01 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали реєстр прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року. Таким чином, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого та на підставі підписаного 04 червня 2025 року Реєстру боржників позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в розмірі 15 458,52 гривень.

На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 15 458,52 гривень та понесені судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М. від 18 вересня 2025 року справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Установлено, що станом на дату розгляду справи від відповідача ОСОБА_1 до Корольовського районного суду міста Житомира відзив на позовну заяву не надійшов.

Судом вжито належних заходів, спрямованих на сповіщення відповідача про відкриття провадження у цій справі. Зокрема, відповідачу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію ухвали про відкриття провадження на адресу зареєстрованого місця проживання, однак вказаний лист повернувся неврученим з відміткою «адресат відсутній».

Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексу рішення - ЦПК України) при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 15 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної ліні № 745826363 (Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 10 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV4C5X8.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 84 дні.

Строк дії договору обчислюється з моменту його укладання сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.1.3 Кредитного договору).

З пунктів 1.4, 1.5 Кредитного договору вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 237,25 % річних, що становить 0,65 % в день від суми кредиту за час користування ним (Дисконтна процентна ставка). На умовах, викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 % річних, що становить 1,30 % в день від суми Кредиту за час користування ним (Базова процентна ставка).

Відповідно до п.1.6 Кредитного договору, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про застосування правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.

Проценти за користування Кредитом, в розмірі передбаченому договором, нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з першого дня користування Кредитом, відповідно до суми кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у позичальника (п. 1.9 Кредитного договору).

У відповідності до наявного в матеріалах справи додатку №1 до Кредитного договору ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 погодили графік платежів.

Окрім Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 також підписав Паспорт споживчого кредиту продукту «Комфорт» до Кредитного договору від 15 травня 2021 року, відповідно до якого визначено такі умови кредитування: кредит виданий на споживчі цілі, тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту становить 10 000 гривень, строк кредиту 84 дні. Процентна ставка, відсотків річних 237,25 % річних. Тип процентної ставки - фіксована.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало своє зобов`язання за Кредитним договором та здійснило переказ грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , яка була вказана позичальником у заявці на кредит. Позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської карти), на яку він бажає отримати кредит, а кредитор здійснює перевірку її дійсності. Перевірка дійсності платіжної карти та верифікація держателя платіжної карти, вказаної позичальником в заявці на кредит, проводиться відповідно до міжнародних стандартів верифікації платіжних інструментів.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 18 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 . Номер телефону НОМЕР_3 є в анкетних даних ОСОБА_1 . Банк також підтверджує, що 15 травня 2021 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти в розмірі 10 000 гривень.

Наведене свідчить про факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Кредитного договору у електронній формі та виконання кредитором своїх обов`язків за цим договором щодо видачі кредиту.

28 листопада 2018 року між фактором - ТОВ «Таліон Плюс» та клієнтом - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 4.1. якого визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.

В укладених між тОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»: додатковій угоді № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, визначено, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року; додатковій угоді № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, викладено текст договору факторингу № 28/1118-01 у новій редакції та визначено, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2021 року; додатковій угоді № 27 від 21.12.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначено, що строк дії цього договору продовжено до 31 грудня 2022 року включно; додатковій угоді № 31 від 21.12.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначено, що строк дії цього договору продовжено до 31 грудня 2023 року включно; додатковій угоді № 32 від 21.12.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначено, що строк дії цього договору продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 148 від 25 серпня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали реєстр прав вимоги, на підставі якого ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

05 серпня 2020 року між фактором ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та клієнтом ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п.4.1. якого право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Додатковою угодою № 2 від 03.08.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеною між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року включно.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2022 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеною між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», строк дії договору продовжено до 30 грудня 2024 року включно.

Згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року фактор - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та клієнт - ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року підписали реєстр прав вимоги та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором.

04 червня 2025 року між фактором ТОВ «Юніт Капітал» та клієнтом ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до п.1.1. якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, який укладений між фактором - ТОВ «Юніт Капітал» та клієнтом - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників - позичальників на умовах передбачених договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року згідно з наступним Реєстром боржників: ОСОБА_1 , кредитний договір № 745826363 від 15 травня 2021 року, основний борг 8 349,15 гривень, заборгованість по відсотках 7 109,37 гривень, всього 15 458,52 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує таке.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Досліджені судом договори факторингу з додатковими угодами до них, витяги з реєстрів боржників, платіжні документи про сплату суми фінансування за договорами факторингу свідчать про наявність у позивача права грошової вимоги до ОСОБА_1 у спірних правовідносинах.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Щодо розміру заборгованості та її складових суд зазначає таке.

Суд установив, що ОСОБА_1 на підставі укладеного нею Кредитного договору 15 травня 2021 року отримав кредит в розмірі 10 000 гривень строком на 84 днів, тобто до 07 серпня 2021 року, дисконтна процентна ставка 0,65 % в день, базова процентна ставка 1,30 % в день.

З представленого позивачем розрахунку заборгованості, який здійснений первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», встановлено, що 24 травня 2021 року на виконання Кредитного договору ОСОБА_1 сплатив 1 650,85 гривень тіла кредиту та 585,00 гривень відсотків за користування кредитом. Розмір заборгованості за відсотками за період з 15 травня 2021 року по 07 серпня 2021 року становить 7 109,37 гривень, що відповідає умовам Кредитного договору (строку кредитування (84 дні), розміру процентних ставок у відповідні періоди).

Здійснений первісним кредитором розрахунок заборгованості та визначений розмір заборгованості відповідач не заперечив та не спростував.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ТзОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 15 458,52 гривень, з яких 8 349,15 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 7 109,37 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень сплаченого судового збору.

Крім того, позивач заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень, які складаються з таких сум: вивчення матеріалів справи: 2 год 1000,00 гривень; складання позовної заяви: 2 год 5000,00 гривень; підготовка адвокатського запиту: 1 год 500,00 гривень; підготовка та подача клопотань : 1 год 500,00 гривень. На підтвердження цих витрат позивач надав договір правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; додаткову угоду № 25770506737 від 05.06.2025 до Договору правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги.

В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й необхідності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, в тому числі ціну позову, суд дійшов переконання, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - позовної заяви в справі, яка є нескладною, спірні правовідносини (стягнення кредитної заборгованості) є типовими. Обсяг наданих адвокатом послуг не є великим. В зв`язку з таким суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст. ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634,638,1046,1049,1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 15 458 (п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 52 копійки заборгованості за кредитним договором № 745826363 від 15 травня 2021 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01024, місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, код в ЄДРПОУ 43541163);

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК