Рішення № 137984575, 06.07.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/898/26

Провадження № 2/188/2002/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

позивачі

ОСОБА_1

ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

третя особа: Миколаївська Сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області

про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку .

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що під час шлюбу Позивачкою СмєхньовОЮ с.м. та ОСОБА_4 розпочато будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 , будівництво якого до даного часу фактично завершено, але декларацію про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта не подано у зв?язку з тим, що сторони не визнали за собою право власності на земельну ділянку, на якій фактично розміщений вказаний житловий будинок, який не введений в експлуатацію.

Згідно з рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2014 р., по цивільній справі №188/267/14-ц суд вирішив визнати незакінчений будівництвом будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 .

27.07.2015 р., Позивачка 1 зареєструвала право власності на 1/2 частку незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.03.2017 р., Позивачка 1 уклала шлюб та у зв?язку з цим змінила прізвище на ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2025 р., що зареєстроване в реєстрі за №450, а також постановами нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р.

Після смерті спадкодавця була заведена спадкова справа №20/2025.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) від 27.02.2025 р., №80275786 інформація щодо посвідченого заповіту від імені спадкодавця відсутня. Вказана інформація зазначена в постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р.

Відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р., спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 прийняли протягом строку на прийняття спадщини шляхом подання заяв про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області - Смолової Аліни Олександрівни.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі №20/2025 ОСОБА_2 успадкувала за законом 1/4 частку незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позивачки та Відповідачка з метою введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 звернулися до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області - Смолової Аліни Олександрівни з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку.

Але нотаріус згідно з постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р., відмовив Позивачкам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у зв?язку з тим, що дружина спадкодавця за життя спадкодавця не визначила у встановленому законом порядку її частку у праві спільної сумісної власності на вказаний об?єкт нерухомого майна.

На підставі викладеного, позивачі прохають суд визнати за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку та за ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) право власності на 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:0241 площею 0,2197 га., з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Витрати по сплаті судового збору позивачі прохають залишити за ними.

Позивачі подали до суду заяви про розгляд позову за їх відсутності, прохають позов задовольнити, судові витрати не стягувати з відповідача.

Відповідач про дату, час та місце судових засідань повідомлена належним чином. Жодних заяв чи клопотань від Відповідача до суду не надходило.

Від Миколаївської сільської ради надійшла заява з проханням розглянути справу за відсутності третьої особи в судовому засіданні, проти задоволення позову не заперечує.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

16.10.1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області актовий запис №24 від 16.10.1996 р., про що було видане свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 . Від даного шлюбу позивачка 1 та ОСОБА_4 мають двох доньок:

- ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_5 , яка є позивачкою і на даний час змінила прізвище на ОСОБА_8 у зв?язку з укладенням шлюбу.

- ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_6 , яка є відповідачкою і на даний час змінила прізвище на ОСОБА_10 у зв?язку з укладенням шлюбу.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25.02.2011 р., по цивільній справі №2-176/2011р., шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано та залишено за позивачкою прізвище ОСОБА_11 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України вказані обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі №2-176/2011р, яке 07.03.2011 р., набрало законної сили, а отже не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_4 набув у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2197 га., з кадастровим номером 122388200:06:001:0241 за адресою АДРЕСА_1 у результаті чого на його ім?я було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №383452 від 07.04.2009 р. Зазначений державний акт виданий на підставі рішення XIV сесії V скликання Миколаївської сільської ради №2911-XIV/V від 12.12.2007 р.

Під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпочато будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 , будівництво якого до даного часу фактично завершено, але декларацію про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта не подано у зв?язку з тим, що сторони не визнали за собою право власності на земельну ділянку, на якій фактично розміщений вказаний житловий будинок, який не введений в експлуатацію.

Згідно з рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2014 р., по цивільній справі №188/267/14-ц суд вирішив визнати незакінчений будівництвом будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 .

27.07.2015 р., ОСОБА_1 зареєструвала право власності на 1/2 частку незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.03.2017 р., ОСОБА_1 уклала шлюб та у зв?язку з цим змінила прізвище.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2025 р., що зареєстроване в реєстрі за №450, а також постановами нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р.

Після смерті спадкодавця була заведена спадкова справа №20/2025.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) від 27.02.2025 р., №80275786 інформація щодо посвідченого заповіту від імені спадкодавця відсутня. Вказана інформація зазначена в постанові нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р.

Відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р., спадкоємцями майна ОСОБА_4 є його доньки - ОСОБА_1 та відповідачка.

ОСОБА_2 та відповідачка спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 прийняли протягом строку на прийняття спадщини шляхом подання заяв про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області - Смолової Аліни Олександрівни.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі №20/2025 ОСОБА_2 успадкувала за законом 1/4 частку незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позивачки та відповідачка з метою введення в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 звернулися до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області - Смолової Аліни Олександрівни з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва та обслуговування вказаного житлового будинку.

Але нотаріус згідно з постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.07.2025 р., відмовив позивачкам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку у зв?язку з тим, що дружина спадкодавця за життя спадкодавця не визначила у встановленому законом порядку її частку у праві спільної сумісної власності на вказаний об?єкт нерухомого майна.

Таким чином, на даний час у позивачів відсутня змога набути право власності на 1/2 та 1/4 частини спірної земельної ділянки, що на даний час не дає можливості ввести в експлуатацію розташований на ній незавершений будівництвом житловий будинок, що порушує їх право розпоряджатися спірним будинком, оскільки для цього необхідно оформити право власності на земельну ділянку.

Згідно положень ч. 1 ст. 120 ЗК України в редакції, яка діяла на час відкриття спадщини, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Як роз`яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" З 1 січня 2010 р. до особи, яка

набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 05.11.2009 р., №1702-VI - з 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК .

Як свідчить правова позиція Верховного Суду України у справі №6-2цс15 при відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, слід враховувати наступне.

Аналіз змісту норм ст. 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Відповідно до Державного акту від 07.04.2009 року, серія ВЖ №383452 земельна ділянка кадастровий номер 1223882500:06:001:0241 площею 0,2197 га. розташована за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та має цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Отже, відсутність у позивачів права власності на спірні частки земельної ділянки не дає їм змоги володіти та розпоряджатися власним житловим будинком.

Статтею 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідачем по даній справі визначено третього спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 та який є співвласником недобудованого житлового будинку.

Ринкова вартість спірної земельної ділянки складає 16834,26 грн., згідно з довідкою про оціночну вартість об?єкта нерухомості №201-20260315-0011339235 від 15.03.2026 р.

Ринкова вартість 1/2 частки спірної земельної ділянки, на яку претендує позивачка 1, складає 8413,30 грн., згідно з довідкою про оціночну вартість об?єкта нерухомості №201-20260315-0011339240 від 15.03.2026 р.

Ринкова вартість 1/4 частки спірної земельної ділянки, на яку претендує позивачка 2, складає 4206,65 грн., згідно з довідкою про оціночну вартість об?єкта нерухомості № 201-20260315-0011339243 від 15.03.2026 р.

По даній справі позивачами фактично сплачено судовий збір у загальному розмірі 1331,20 грн., що підтверджується платіжними інструкціями АТ КБ "Приватбанк".

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши докази, надані позивачами, а також витребувані судом докази - матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання судових витрат, суд за заявами позивачів залишає судові витрати за ними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 120 ЗК України, ст.ст. 377, 1225 ЦК України ст.ст. 328, 377, 1216, 1217, 1218, 1225, 1241, 1268, 1270, 1272-1274 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 141, 258, 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, Миколаївська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:0241 площею 0,2197 га., з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_3 ) право власності на 1/4 частку земельної ділянки кадастровий номер 1223882500:06:001:0241 площею 0,2197 га., з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна