Рішення № 137984284, 06.07.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7544/26

2-а/212/42/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2025 року до суду поданий адміністративний позов. Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 10 травня 2026 року поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області рядовим поліції Мамашем Олександром Миколайовичем була винесена постанова серії ЕНА №7173499 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вважає, що працівник поліції, який зупинив транспортний засіб 10 травня 2026 року, здійснив це безпідставно, адже правові підстави для зупинки транспортного засобу були відсутні.

У постанові зазначено наступне: 10.05.2026 року о 22:40:16 у місті Кривий Ріг по вул. Гірничих Інженерів ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN T-ROC д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, чим порушив вимоги п.14.6 в Правил дорожнього руху України.

Таким чином, для наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у взаємозв`язку з п. 14.6 ПДР України, орган поліції зобов`язаний належним чином довести сам факт здійснення обгону саме у забороненому місці, а також підтвердити, що маневр дійсно відповідав поняттю «обгін» у розумінні Правил дорожнього руху. Крім того, працівником поліції повинно бути встановлено та доведено точне місце події, дорожню обстановку, наявність дорожніх знаків або розмітки, відстань до пішохідного переходу чи іншого об`єкта, а також факт руху транспортного засобу та безпосереднього виконання маневру обгону. Такі обставини мають підтверджуватись належними та допустимими доказами відеофіксацією, фотоматеріалами, схемою місця події, показами свідків або іншими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП.

Крім того, у матеріалах справи зазначено, що фіксація нібито вчиненого адміністративного правопорушення здійснювалась за допомогою технічного засобу відеофіксації «Aspiring». Водночас сам факт формального зазначення використання такого засобу не може автоматично свідчити про належність, допустимість та достовірність отриманих матеріалів.

Працівниками поліції не було належним чином зафіксовано відстань від місця нібито здійснення обгону до пішохідного переходу, оскільки будь які вимірювання фактичної відстані у матеріалах справи відсутні.

Просить позивач скасувати постанову та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з пред`явленими позовними вимогами, представник відповідача Департаменту патрульної поліції подав до суду 01 червня 2026 року відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію мотивував тим, що був помічений транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_2 який здійснював обгін на пішохідному переході, чим порушив п. 14.6 в ПДР. Після зупинення транспортного засобу працівниками патрульної поліції, дотримуючись законодавства України працівник патрульної поліції склали постанову про притягнення до адміністративної відповідності відповідача про порушення останнім ч.2 ст.122КУпАП. Просить відмовити у задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.

Суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження за відсутності сторін та інших учасників справи з урахуванням їх позиції у справі, оскільки жоден з них не заявив про свою участь в судовому засіданні.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи позицію учасників справи дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 10.05.2026 року о 22:40:16 у місті Кривий Ріг по вул. Гірничих Інженерів ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN T-ROC д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом, чим порушив вимоги п.14.6 в Правил дорожнього руху України, за що передбачена Цього дня була винесена ЕНА № 7173499 від 10.05.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.122КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7173499 від 10.05.2026 року, перевіряючи правомірність її винесення суб`єктом владних повноважень, суд зобов`язаний перевірити наявність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.

Судом встановлено, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення поліцейським патрульної поліції Мамашем О.М., як уповноваженою посадовою особою органу поліції, що не суперечить ст.276 КУпАП, з попереднім роз`ясненням ОСОБА_2 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується оглянутим судом відеозаписом з боді-камери на диску DVD-R, тому суд приходить до висновку, що постанова винесена з дотриманням вимог ст.ст.222, 258, 278, 280, 283 КУпАП та процесуального порядку, передбаченого розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06 листопада 2015 року за №1376.

Згідно зі ст.245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з`ясуванню у справі про адміністративне правопорушення, а саме: наявність події адміністративного правопорушення; особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за якими нормами КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом`якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Відповідно до п. 14.6 «в» Правил дорожнього руху України обгін забороняється: ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті і за 100 метрів поза населеним пунктом.

Як визначено ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як визначено ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч.4 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Вважаючи неправомірною постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, позивач посилалася на те, що відповідачем не надано жодного доказу, який би доводив його винуватість у порушені ПДР.

Доводи позивача про те, що в матеріалах справи відсутні докази порушення останнім вимог п 14.6. «в» ПДР України спростовуються наданими відповідачем відеозаписами на диску DVD-R, який знаходиться в матеріалах справи.

Так, оглядом наданих відповідачем відеозаписів на диску DVD-R встановлено, що 10.05.2026 року о 22:40:16 у місті Кривий Ріг по вул. Гірничих Інженерів ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN T-ROC д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу перед пішохідним переходом, що стало причиною зупинки транспортного засобу.

Після чого автомобіля, позивачу працівником Патрульної поліції було повідомлено причину зупинки. ОСОБА_2 на відеозаписі не заперечував того, що він здійснив обгін транспортного засобу на пішохідному переході та пояснив тим, що не бачив пішохідного переходу, так як здійснював обгін.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

З огляду на те, що в силу п. 9 ч.1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» відеоспостереження за дотриманням позивачем ПДР України інспектором ПП зафіксовано у встановленому законом порядку, тому суд визнає його як належний та допустимий доказ.

Згідно зіст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд доходить до висновку що вина ОСОБА_2 у невиконанні вимог п.14.6. «в» ПДР України є доведеною, а доводи позивача про недоведеність вини є безпідставними, оскільки спростовуються наданим суду доказами, зокрема, відеозаписом.

Проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, провівши хронологічний аналіз подій, а також враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи зазначені вище обставини, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.2 ст.122 КУпАП є законною, обґрунтованою та винесена по факту встановленого правопорушення, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Згідно зі ст. 246 ч.5 п.2 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь відповідача, а тому підстави для компенсації понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за рахунок відповідача відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 139, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Залишити без змін постанову серії ЕНА №7173499 від 10.05.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення за ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: Департаменту патрульної поліції за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, буд.10 ЄДРПОУ 40108646

Повний текст рішення суду складений 06.07.2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак