Рішення № 137984171, 06.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5302/26

Провадження № 2-о/175/63/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Краснокутської Н.С., за участю секретаря судового засідання Коломоєць Т.А., представника заявника адвоката Карабут М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 175/5302/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська рада про встановлення факту спільного проживання,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська рада про встановлення факту спільного проживання, у якій заявник просить суд: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) однією сім`єю з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 не менше як п`ять років з січня 2019 року по день її смерті (відкриття спадщини), тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтуванні заяви зазначено про те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з січня 2019 року та вела спільне господарство, їхні чоловіки були рідними братами, після смерті чоловіка ОСОБА_2 та у зв`язку з її тяжким станом здоров`я, потребою у постійному догляді, вона почала проживати разом із заявницею та її чоловіком. Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, який формувався за рахунок пенсійних виплат, спільно несли втрати на харчування лікування та побутові потреби, надавали одне одному постійну взаємодопомогу та підтримку. Після смерті чоловіка заявниці, вони продовжили проживати разом та вести спільне господарство. ОСОБА_2 тривалий час тяжко хворіла, у період спільного проживання заявниця здійснювала за нею постійний догляд, забезпечувала необхідною кількістю лікарських препаратів, викликала бригади екстреної швидкої допомоги та супроводжувала її під час лікування. Після смерті ОСОБА_2 заявниця вирішила усі питання, які були пов`язані з процедурою здійснення поховання. У зв`язку з тим фактом, що ОСОБА_2 померла заявниця як особа, що проживала спільно з нею не менше 5 років з метою подальшої реалізації спадкових прав та вступу у спадщину звернулась до нотаріуса із метою отримання свідоцтва про право на спадщину, але отримала відмову через те, що не довила документально факт спільного проживання. Таким чином, вищезазначені обставини змусили заявницю звернутися до суду.

14.04.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про відкриття окремого провадження та цією ж ухвалою справу було призначено до судового розгляду.

У судове засідання заявник не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи, його інтереси під час судового розгляду представляла адвокат Карабут М.В., яка у судовому засіданні наполягала на задоволенні заяви.

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином про дату, час та місце слухання справи, від представника заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, вирішення питання про задоволення чи відмову від задоволення заяви представник заінтересованої особи залишив на розсуд суду.

Суд, заслухавши позицію представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до акту про фактичне мешкання № 01-26-38 від 22.08.2025 року, громадянин ОСОБА_3 , громадянка ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтверджують факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 не менше як п`ять років з січня 2019 року по день її смерті (відкриття спадщини), тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою голови ОСББ Гришиною Л.Ф., ОСОБА_1 проживала ОСОБА_2 з січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерті) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 09.08.1978 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб та заявниця змінила прізвище на ОСОБА_8 .

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23.04.1954 року, батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_5 від 07.06.1979 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , ОСОБА_13 помела ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 77 років, актовий запис про смерть № 305.

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 5543, ОСОБА_2 мала захворювання (дисциркуляторна енцефалопатія).

Відповідно до чеку оплати за ритуальні послуги у Бюро ритуальних послуг № 3, заявниця сплатила 16202,90 грн за надалі послуги.

Згідно з довідкою, виданою СКП «Ритуальна служба» Краматорської міської ради від 29.07.2025 року, ОСОБА_1 була замовником ритуальних послуг для ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину (номер спадкової справи № 619/2019, зареєстровано в реєстрі за № 2-2600) ОСОБА_2 належала за життя 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з листом нотаріуса № 320/0116 від 18.03.2026 року, заявниці для реалізації спадкових прав на подальшого вступу у спадщину необхідно встановити факт спільного проживання.

Також факт спільного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 не менше як п`ять років з січня 2019 року по день її смерті (відкриття спадщини), тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується нотаріально-посвідченими поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 ..

Таким чином, вищеперерахованими доказами підтверджується доводи заявника.

Встановлення фактів спільного проживання заявника зі спадкодавцем необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після ОСОБА_2 .

Суд не вбачає наявність будь-якого спору про право у даному випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та інший вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З урахуванням наведеного вище факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) однією сім`єю з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 не менше як п`ять років з січня 2019 року по день її смерті (відкриття спадщини), тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 знайшов своє підтвердження.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме: його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) однією сім`єю з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 не менше як п`ять років з січня 2019 року по день її смерті (відкриття спадщини), тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст. ст. 12,13,81,223,229,247,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Краматорська міська рада про встановлення факту спільного проживання задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) однією сім`єю з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за однією адресою: АДРЕСА_1 не менше як п`ять років з січня 2019 року по день її смерті (відкриття спадщини), тобто по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Н. С. Краснокутська