Ухвала суду № 137984166, 02.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/614/19

Провадження № 6/175/354/26

УХВАЛА

Іменем України

"02" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

розглянувши заяву представника АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про поворот виконання додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Акціонерного підприємства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» до ОСОБА_1 про поворот виконання додаткового рішення по справі №175/614/19 за позовом ОСОБА_1 до Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Акціонерного підприємства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Просить стягнути з ОСОБА_1 5 370, 00 грн., які були стягнуті з заявника в межах виконавчого провадження.

Вказує, що 28.02.2025 Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, суд ухвалив стягнути солідарно з Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, акціонерного підприємства «Українська залізниця», регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 3 457, 80 гривень та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 7 536, 00 гривень., а всього: 10 993, 80 грн.

Постановою Верховного суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.03.2026 касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено; рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Зі скасуванням рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року втратило чинність додаткове рішення цього суду від 28 лютого 2025 року.

На примусове виконання до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 17.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про примусове виконання рішення суду до якої додано виконавчий лист № 175/614/19 від 24.06.2025 виданий Дніпровським районним судом Дніпропетровської області 02.09.2025 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 5546,66 грн., які в подальшому розподіллено, а саме: кошти в сумі 370,00 перераховано як витрати виконавчого провадження; кошти в сумі 176,66 грн перераховано як виконавчий збір; кошти в сумі 5000,00 грн. перераховані на користь стягувача ОСОБА_1 .

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, заяв не подавала.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

В силу ч. 10 ст. 444 ЦПК України, неявка учасників не перешкоджає розгляду заяви про поворот виконання рішення.

Суд дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

28.02.2025 року Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, суд ухвалив стягнути солідарно з Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, акціонерного підприємства «Українська залізниця», регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 3 457, 80 гривень та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 7 536, 00 гривень., а всього: 10 993, 80 грн.

Постановою Верховного суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.03.2026 касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено; рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Зі скасуванням рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року втратило чинність додаткове рішення цього суду від 28 лютого 2025 року.

Згідно листа Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 01.12.2025 року вбачається, що на примусове виконання до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 17.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про примусове виконання рішення суду до якої додано виконавчий лист № 175/614/19 від 24.06.2025 виданий Дніпровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення солідарно з Сурсько Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (ЄДПРОУ 04339787), акціонерного підприємства «Українська залізниця» (ЄДПРОУ 40075815), регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДПРОУ 01073828), Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДПРОУ 3983528) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 457, 80 гривень та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 7 536, 00 гривень., а всього: 10 993, 80 грн.

02.09.2025 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 5546,66 грн, які в подальшому розподіллено, а саме: кошти в сумі 370,00 перераховано як витрати виконавчого провадження; кошти в сумі 176,66 грн. перераховано як виконавчий збір; кошти в сумі 5000,00 грн. перераховані на користь стягувача ОСОБА_1 .

Кошти в сумі 176,66 грн. були повернуті (платіжна інструкція № 14521) як безпідставно отримані.

Положеннями ст. 444 ЦПК України визначено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява заявника про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення боржнику всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18).

Тобто, за своєю суттю поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (постанова Великої палати Верховного Суду 04.09.2019 року у справі №569/15646/16-ц).

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року(ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Оскільки при скасуванні вказаного додаткового рішення, питання про поворот виконання такого рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої ст. 444 ЦПК України, при цьому вказане додаткове рішення є виконане у спосіб стягнення з боржника грошових коштів, тому в порядку повороту виконання рішення боржнику АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» слід повернути все стягнуте з нього на користь стягувача - ОСОБА_1 за скасованим рішенням у повному обсязі.

За змістом ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що стягнуті в процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Тому, враховуючи те, що основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження не є грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, та стягнення з ОСОБА_1 в порядку повороту виконання додаткового рішення грошової суми у розмірі 5 000, 00 гривень, які були перераховані на користь стягувача.

У зв`язку із чим заява про поворот виконання рішення в цій частині підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.260,444 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про поворот виконання додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Акціонерного підприємства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Допустити поворот виконання додаткового рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 р. у справі № 175/614/19.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40075815), стягнуті кошти в розмірі 5 000, 00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О. М. Білоусова