Ухвала суду № 137984163, 26.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/9768/26

Провадження № 2/175/2873/26

УХВАЛА

"26" червня 2026 р. с-ще Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Білоусова О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна в натурі та стягнення компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна в натурі та стягнення компенсації.

Вивчивши заяву з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач просить суд поділити 2/3 частки ОСОБА_1 та 1/3 частку ОСОБА_2 в натурі та припинити право спільної часткової власності на нерухоме майно, а також стягнути в рахунок компенсації 2/3 частки вартості автомобіля.

Проте в позовній заяві позивач не просить визнати право власності на вказані об`єкти нерухомого майна в разі їх поділу в натурі між співласниками.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 також дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

В зв`язку з цим позивачу треба визначити зміст позовних вимог у відповідності до ст. 367 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст.263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю цього майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.

Згідно п. п. 1, 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.

Позивачем надано звіти про оціночну вартість об`єктів нерухомості, згідно яких вартість житлового будинку та земельних ділянок визначена у розмірі 1 934 546, 00 грн. та довідка про середньоринкову вартість транспортного засобу згідно якої вартість визначена у розмірі 76 642, 00 грн. (позивач просить стягнути 51 094, 66 грн. компенсації). Відтак, ціна позову становить 1 985 640, 66 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 16 640 грн.

В даному випадку сплаті підлягає судовий збір у максимально визначеному розмірі 16 640 грн.

В порушення вищезазначеної норми позивачем додано документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 7 041, 20 грн.

Судовий збір має бути сплачений на р/р UA208999980313151206000004457 , отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З урахуванням викладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.175-177,187 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В ИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна в натурі та стягнення компенсації - залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків та роз`яснити, що інакше, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Білоусова