Ухвала суду № 137983652, 06.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

754/1957/26

2/465/4663/26

У х в а л а

про залишення ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ без руху

"06" липня 2026 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -

встановив:

Позивач звернулася в суд із позовом до відповідача про захист прав споживачів, відповідно до якого просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15.05.2026 року вказану цивільну справу передано до Франківського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя доходить наступних висновків.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За змістом ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Положенням п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачене саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Водночас, як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , предметом позову є стягнення грошових коштів за послуги адвоката, при цьому, позивачем не обґрунтовано позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом чіткого визначення, яке саме право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», що могло б свідчити про існування між сторонами правовідносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, суд приходить до висновку, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача є збитками, які не охоплюються положеннями статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом (про стягнення грошових коштів за послуги адвоката), не пов`язані із захистом прав споживача, а тому, на них не поширюються норми ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» про звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З`ясувавши, що позов ОСОБА_1 не стосується захисту її прав як споживача і водночас позивачем при подачі позовної заяви не сплачено судового збору, суддя доходить до переконання про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.2 ст. 185 ЦПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, позивачу слід сплатити за подання позовної заяви суму судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. (0,4 х 3328 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб)=1331,20 грн.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Франківський районний суд м. Львова.

З урахуванням наведеного вище, суддя вважає, що подану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних недоліків, зокрема сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Величко О.В.