Рішення № 137983505, 03.07.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1344/26

провадження № 2/650/2270/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 від 25 квітня 2006 року, укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ОСОБА_1 , номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31613244, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0020 площею 9,0326 га, новим орендарем якої є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 25 квітня 2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,0326 га, яка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на цей час - Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

18 вересня 2015 року сторону орендаря за договором змінено з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», 28 липня 2017 року сторону орендаря змінено з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а 17 квітня 2025 року право оренди відчужене на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», до якого перейшли права та обов`язки орендаря.

Відповідно до додаткової угоди від 31 січня 2022 року строк дії договору визначений до 31 грудня 2031 року. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 308 539,65 грн. Орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 8,46 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26 102,45 грн за рік оренди, та підлягає внесенню орендарем до 31 грудня кожного року.

Орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки позивачу не сплачена, що свідчить про систематичне невиконання орендарем істотної умови договору оренди землі.

На підтвердження факту невиплати орендної плати представник позивача послався на інформацію органу ДПС про доходи позивача за 2020-2025 роки, адвокатські запити до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» щодо надання інформації про нарахування та виплату орендної плати, які залишені без відповіді, а також на лист Новорайської сільської військової адміністрації від 05 лютого 2026 року № 01-12/326/26.

Крім того, представник позивача зазначив, що орендарі не повідомляли позивача про неможливість використання земельної ділянки, не ініціювали перед орендодавцем зміну умов договору, тимчасове звільнення від орендної плати або припинення договору, а також не надали доказів фактичного забруднення саме спірної земельної ділянки вибухонебезпечними предметами чи заборони її використання.

Представник позивача вказав, що розпорядження військових адміністрацій, на які посилається відповідач, приймалися у сфері податкових правовідносин, стосувалися надання пільг зі сплати місцевих податків і зборів та не звільняли орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату за земельну ділянку приватної власності.

На підтвердження можливості здійснення сільськогосподарської діяльності на території Бериславського району представник позивача послався на відповіді ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021», згідно з якими вказані суб`єкти господарювання після деокупації відповідних територій здійснювали господарську діяльність, проводили обстеження земельних ділянок та виплачували орендну плату орендодавцям. Також представник позивача послався на нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджують здійснення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обробітку земельних ділянок на території Бериславського району у 2023 та 2024 роках.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» просив відмовити у задоволенні позову. При цьому представник відповідача не заперечив факт укладення договору оренди землі, зміну сторони орендаря, укладення додаткової угоди від 31 січня 2022 року, розмір орендної плати, строк її сплати та факт невиплати орендної плати у спірний період.

Водночас представник відповідача зазначив, що несплата орендної плати була зумовлена не недобросовісною поведінкою орендаря, а об`єктивною неможливістю використання земельної ділянки через тимчасову окупацію, бойові дії, мінну небезпеку, потенційне забруднення території вибухонебезпечними предметами та відсутність підтвердження безпечності земельної ділянки.

На підтвердження своїх заперечень представник відповідача послався на Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані російською федерацією, лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо заволодіння майном товариства у 2022 році, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3, дані інтерактивної карти ДСНС України, розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, а також на відповідь Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 05 травня 2026 року № 616.

Представник відповідача вказав, що спірна земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка перебувала у тимчасовій окупації, а після деокупації віднесена до територій можливих бойових дій. На думку відповідача, за таких умов орендар звільняється від обов`язку сплачувати орендну плату на підставі частини шостої статті 762 ЦК України.

Також представник відповідача зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є належним відповідачем у справі, оскільки 17 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки було відчужене на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», яке стало чинним орендарем за договором. Крім того, представник відповідача вважає обраний спосіб захисту неефективним у частині вимог до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідач не довів повної об`єктивної неможливості використання саме спірної земельної ділянки. Представник позивача наголосив, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року є загальним офіційним документом і не містить ознак конкретного договору чи конкретної земельної ділянки; розпорядження військової адміністрації стосуються податкових пільг і не звільняють від приватно-правового обов`язку сплачувати орендну плату; лист ДСНС та інтерактивна карта ДСНС підтверджують лише потенційний ризик, а не фактичне забруднення конкретної земельної ділянки.

Також представник позивача зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не надало доказів того, що у зв`язку з відчуженням права оренди до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» перейшов обов`язок зі сплати орендної плати, простроченої за період, коли орендарем було саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

У запереченнях на відповідь на відзив представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» повторно зазначив, що надані ним докази у сукупності підтверджують об`єктивну неможливість користування земельною ділянкою. Представник відповідача вказав, що податкові пільги ґрунтуються на фактичній небезпеці та непридатності земель, а відсутність сертифіката ТПП не виключає можливості доведення форс-мажорних обставин іншими доказами.

У додаткових поясненнях представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послався на лист Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 05 травня 2026 року № 616, згідно з яким роботи з гуманітарного розмінування сертифікованими операторами протимінної діяльності на земельній ділянці позивача не проводилися, а тому Центр не має можливості надати сертифікат або висновок щодо безпечності цієї землі для господарського використання.

Позивач та його представник на судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, свою позицію щодо позову виклав у відзиві, запереченнях та додаткових поясненнях.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за відомою суду адресою місцезнаходження. Відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті спору від цього відповідача до суду не надійшло.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, суд враховує, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, подали письмові пояснення та докази, а підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 6520686700:03:006:0020 площею 9,0326 га, розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, на цей час - Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області.

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та матеріалами справи.

25 квітня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0020.

18 вересня 2015 року сторону орендаря за договором змінено з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28 липня 2017 року сторону орендаря змінено з ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

31 січня 2022 року укладено додаткову угоду, відповідно до якої строк дії договору визначений до 31 грудня 2031 року, а орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 8,46 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26 102,45 грн за рік оренди.

Відповідно до умов договору та додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року.

17 квітня 2025 року право оренди земельної ділянки відчужено на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди, у зв`язку з чим новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Із матеріалів справи вбачається, що орендна плата за 2023, 2024 та 2025 роки позивачу не сплачена. Вказаний факт фактично не заперечується представником ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», який у відзиві пов`язує несплату не із відсутністю самого факту прострочення, а з наявністю, на його думку, підстав для звільнення орендаря від плати за користування земельною ділянкою.

При цьому суд окремо зазначає, що 2022 рік припадав на період тимчасової окупації відповідної території та безпосередніх наслідків збройної агресії російської федерації проти України. Тому суд не покладає несплату орендної плати за 2022 рік як самостійну та визначальну підставу для висновку про систематичність порушення договору.

Водночас несплата орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки є трьома окремими випадками невиконання орендарем грошового зобов`язання за договором оренди землі, строк виконання якого настав до 31 грудня кожного відповідного року.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 96 ЗК України передбачено обов`язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що систематична несплата орендної плати є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі. Під систематичною несплатою у таких правовідносинах розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами договору.

Вказаний висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 звернула увагу на те, що договір оренди землі є консенсуальним, а з моменту його укладення у сторін виникають права і обов`язки зобов`язального характеру. Отже, укладений між сторонами договір оренди землі породжує для орендаря обов`язок належним чином виконувати умови договору, у тому числі щодо своєчасного внесення орендної плати.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилається на положення частини шостої статті 762 ЦК України.

Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Для застосування цієї норми необхідним є встановлення не лише факту існування надзвичайних, складних або небезпечних обставин, а саме факту об`єктивної неможливості використання майна наймачем з причин, за які він не відповідає. Тобто орендар повинен довести, що він був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, а також що така неможливість виникла не з його вини.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, перебування певної території у минулому в тимчасовій окупації, її подальше віднесення до територій можливих бойових дій або наявність загальних ризиків, пов`язаних із мінною небезпекою, не є автоматичною підставою для звільнення орендаря від виконання грошового зобов`язання за договором оренди землі приватної власності.

Суд погоджується з тим, що збройна агресія російської федерації проти України, тимчасова окупація частини території Херсонської області, обстріли та мінна небезпека є загальновідомими обставинами, які вплинули на життєдіяльність і господарську діяльність на відповідних територіях. Однак для вирішення цього спору значення має не абстрактне існування таких обставин, а їхній безпосередній вплив на можливість виконання саме цього договору оренди землі у 2023, 2024 та 2025 роках.

Оцінюючи посилання відповідача на Перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які були тимчасово окуповані російською федерацією, суд зазначає, що цей доказ підтверджує тимчасову окупацію Новорайської сільської територіальної громади у 2022 році та її подальше віднесення до територій можливих бойових дій. Разом з тим, такий статус території сам по собі не доводить фактичної неможливості використання конкретної земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0020 упродовж 2023, 2024 та 2025 років.

Щодо листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, суд зазначає, що такий лист є загальним офіційним документом, який засвідчує факт військової агресії російської федерації проти України як форс-мажорної обставини. Водночас він не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору оренди землі, конкретного зобов`язання, конкретної земельної ділянки та не доводить, що саме за цим договором орендар був позбавлений можливості виконувати зобов`язання щодо сплати орендної плати у 2023, 2024 та 2025 роках.

Крім того, стаття 617 ЦК України передбачає звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання у разі доведення випадку або непереборної сили, але не звільняє автоматично від виконання самого договірного зобов`язання. Тому посилання на форс-мажорні обставини саме по собі не усуває обов`язку орендаря довести неможливість користування земельною ділянкою у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Щодо витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, суд зазначає, що вказаний документ підтверджує реєстрацію кримінального провадження за фактами можливого заволодіння майном ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у 2022 році в умовах збройної агресії. Разом з тим, цей доказ не містить висновку про фактичний стан спірної земельної ділянки у 2023, 2024 та 2025 роках і не підтверджує повної неможливості використання саме цієї земельної ділянки у спірний період.

Щодо листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3, суд зазначає, що з його змісту вбачається, що піротехнічні розрахунки ДСНС не залучалися до проведення робіт з розмінування земельних ділянок, орендованих товариством на території Бериславського району, а самі земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Також ДСНС зазначила, що не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт у зв`язку зі щоденними обстрілами.

Разом з тим, вказаний лист не містить висновку про фактичне забруднення саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0020 вибухонебезпечними предметами, не підтверджує проведення її огляду чи обстеження, не містить заборони на її використання у 2023, 2024 та 2025 роках і не встановлює юридичної або фактичної неможливості її використання саме у спірний період.

Твердження про потенційне забруднення є попереджувальним за своїм змістом і свідчить про наявність ризику, однак не є тотожним встановленню факту повної неможливості використання земельної ділянки.

Щодо листа Центру протимінної діяльності Міністерства оборони України від 05 травня 2026 року № 616, суд зазначає, що з нього вбачається відсутність відомостей про проведення гуманітарного розмінування сертифікованими операторами протимінної діяльності на земельній ділянці позивача та відсутність можливості надати сертифікат або висновок щодо її безпечності.

Водночас відсутність сертифіката про проведення гуманітарного розмінування сама по собі не доводить, що земельна ділянка фактично була забруднена вибухонебезпечними предметами або що її використання у 2023, 2024 та 2025 роках було повністю неможливим. Такий доказ підтверджує лише відсутність інформації про проведення відповідних робіт і відсутність позитивного висновку про безпечність, але не встановлює факту непридатності земельної ділянки до використання.

Крім того, зазначений лист датований 05 травня 2026 року, тобто складений після спливу строків внесення орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки, і не підтверджує, що протягом кожного із цих років орендар був повністю позбавлений можливості користуватися спірною земельною ділянкою.

Щодо розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29 та від 18 квітня 2024 року № 154, суд зазначає, що вказані акти приймалися у сфері надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, тобто в межах публічно-правових податкових відносин.

Надання суб`єкту господарювання податкових пільг або визначення певних земельних ділянок такими, що не є об`єктом оподаткування у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, саме по собі не змінює змісту приватно-правового договору оренди землі, не припиняє обов`язку орендаря сплачувати орендну плату орендодавцю за договором приватної оренди та не є безумовною підставою для звільнення від виконання такого зобов`язання.

Оподаткування та договірні орендні відносини мають різну правову природу. Звільнення або надання пільг у сфері місцевих податків і зборів спрямоване на зменшення податкового навантаження на платника податків, але не означає автоматичного звільнення від виконання цивільно-правового обов`язку перед власником земельної ділянки.

Крім того, зазначені розпорядження ґрунтуються на потенційній загрозі забруднення вибухонебезпечними предметами, а не на встановленні факту фактичного забруднення конкретної земельної ділянки чи заборони її використання у 2023, 2024 та 2025 роках.

Щодо розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 та рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, суд зазначає, що ці документи стосуються включення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до переліку суб`єктів господарювання, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили. Вказані документи підтверджують загальний факт впливу обставин війни на діяльність товариства, однак не містять висновку щодо конкретного договору оренди землі, конкретної земельної ділянки позивача та не доводять повної неможливості користування цією земельною ділянкою у 2023, 2024 та 2025 роках.

Щодо інтерактивної карти ДСНС України, суд зазначає, що така карта містить інформацію про території, які можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, та має важливе попереджувальне значення. Водночас вона не містить індивідуального висновку щодо конкретної земельної ділянки, не підтверджує факту її реального забруднення, не встановлює історичного стану ділянки за весь період 2023, 2024 та 2025 років і не є актом, яким заборонено використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Суд також бере до уваги лист Новорайської сільської військової адміністрації від 05 лютого 2026 року № 01-12/326/26, на який посилається представник позивача. З його змісту вбачається, що Новорайською сільською військовою адміністрацією не приймались окремі розпорядження щодо визнання спірної земельної ділянки непридатною для використання. Цей доказ узгоджується з висновком суду про те, що відповідач не довів індивідуального встановлення факту непридатності саме земельної ділянки позивача.

Суд враховує, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не надали доказів того, що у 2023, 2024 або 2025 роках зверталися до орендодавця із повідомленням про неможливість використання земельної ділянки, пропозиціями щодо зміни умов договору, тимчасового врегулювання питання орендної плати, організації обстеження земельної ділянки, розірвання договору за згодою сторін або повернення земельної ділянки власнику.

Не надано і доказів того, що орендар у 2023 або 2024 роках своєчасно та активно ініціював перед компетентними органами питання обстеження саме цієї земельної ділянки, її очищення або розмінування, а також що отримав від таких органів відмову або інше рішення, яке б підтверджувало неможливість її використання.

Навпаки, частина доказів, на які посилається відповідач, зокрема лист ДСНС від 11 червня 2025 року та лист Центру протимінної діяльності від 05 травня 2026 року, отримані вже після спливу основних спірних періодів та після відчуження права оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Такі документи не спростовують факту невиконання орендарем зобов`язань у 2023, 2024 та 2025 роках.

Посилання позивача на листи ТОВ «АГРО-ЛАЙФ 2023» та ТОВ «Додола 2021» суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Ці листи не доводять безпосереднього стану спірної земельної ділянки, однак підтверджують, що на території Бериславського району після деокупації окремі суб`єкти господарювання вживали заходів до обстеження земель, здійснювали сільськогосподарську діяльність та виплачували орендну плату орендодавцям. Вказані докази спростовують довід відповідача про повну та автоматичну неможливість ведення будь-якої сільськогосподарської діяльності на відповідній території лише з огляду на її адміністративний статус.

Суд бере до уваги і те, що земля є особливим об`єктом цивільних прав, який потребує належного використання, догляду та збереження якісних характеристик. Орендар, отримавши земельну ділянку у строкове платне користування, не лише набуває право користування нею, але й бере на себе обов`язки щодо її належного використання та сплати орендної плати.

Якщо орендар фактично самоусувається від користування земельною ділянкою, не сплачує орендну плату, не комунікує з орендодавцем і не вживає активних заходів для врегулювання ситуації, це порушує баланс прав та обов`язків сторін договору.

У даному випадку позивач як власник земельної ділянки позбавлений можливості самостійно користуватися належною йому земельною ділянкою або передати її іншому добросовісному користувачу, оскільки право оренди продовжує існувати. Водночас орендар не сплачує орендну плату за користування цією земельною ділянкою та не довів наявності правових підстав для повного звільнення від такого обов`язку за 2023, 2024 та 2025 роки.

Щодо доводів представника відповідача про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не є належним відповідачем, суд зазначає таке.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було орендарем земельної ділянки у період, за який позивач посилається на систематичну несплату орендної плати, зокрема у 2023 та 2024 роках. Саме поведінка цього орендаря у вказаний період є предметом дослідження суду як підстава для висновку про істотне порушення умов договору.

ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є новим орендарем, до якого перейшло право оренди та на якого поширюються наслідки розірвання договору. Крім того, саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» було орендарем на час спливу строку внесення орендної плати за 2025 рік, доказів сплати якої також не надано.

За таких обставин участь обох товариств як відповідачів у цій справі є обґрунтованою.

Суд також відхиляє доводи відповідача про неефективність обраного способу захисту. Предметом спору є розірвання договору оренди землі, а не оспорювання договору купівлі-продажу права оренди чи реєстраційної дії. Перехід права оренди до іншої особи не усуває можливості розірвання договору оренди землі за рішенням суду, якщо судом встановлено підстави для такого розірвання.

У разі розірвання договору оренди землі припинення відповідного речового права є правовим наслідком розірвання договору, а державна реєстрація припинення права оренди здійснюється на підставі судового рішення про розірвання договору.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що перебування земельної ділянки на території можливих бойових дій та відсутність сертифіката про її очищення автоматично звільняють орендаря від сплати орендної плати. Такі доводи зводяться до припущення про потенційну небезпеку, але не підтверджують належними та допустимими доказами факту повної об`єктивної неможливості використання земельної ділянки у 2023, 2024 та 2025 роках.

При цьому суд не ігнорує загальну небезпечність ситуації в Херсонській області та на території Бериславського району, однак зазначає, що саме на сторону, яка посилається на неможливість виконання зобов`язання, покладається обов`язок довести конкретні обставини, які унеможливлювали виконання саме цього зобов`язання за саме цим договором.

Відповідач такого обов`язку належним чином не виконав.

У матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки. Відсутні також докази, що позивач відмовлявся прийняти виконання, перешкоджав користуванню земельною ділянкою, погодив звільнення орендаря від сплати орендної плати або що між сторонами було досягнуто домовленості про зміну умов договору.

Отже, суд дійшов висновку, що орендар допустив систематичну несплату орендної плати за 2023, 2024 та 2025 роки. Таке порушення є істотним, оскільки позбавило орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме своєчасного отримання орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою.

Вказані обставини відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», статті 651 ЦК України та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України є підставою для розірвання договору оренди землі.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено, тому витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідачів.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 1 064,96 грн. Враховуючи участь у справі двох відповідачів та характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідачів порівну, тобто по 532,48 грн з кожного.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів розміру таких витрат, їх фактичної сплати або обов`язку позивача сплатити конкретну суму, а також детального опису наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, як того вимагають статті 137, 141 ЦПК України. Тому підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у цьому рішенні відсутні.

Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 209, 259, 263-265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі, - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі № 4АА002128-040671500003 від 25 квітня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ОСОБА_1 , номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31613244, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:006:0020 площею 9,0326 га, новим орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (74360, Херсонська область, Бериславський район, с. Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3, ЄДРПОУ 41101589) на користь ОСОБА_1 (адреса: Херсонська область, Бериславський район, с. Кошара, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (37223, Україна, Полтавська область, Лохвицький район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12, ЄДРПОУ 33251307) на користь ОСОБА_1 (адреса: Херсонська область, Бериславський район, с. Кошара, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора