Рішення № 137983079, 02.07.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1517/24

Провадження № 2/674/31/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е ,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

представника позивача адвоката Наталюка Н.М. ,

представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кузиної М.- О.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Смотрицької селищної ради Хмельницької області, Фермерського господарства «Вікторія», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування права оренди, припинення права власності та витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

визнати недійсним та скасувати рішення Смотрицької селищної ради Кам`янець- Подільського району Хмельницької області від 16.02.2022 року за №41-16/2022 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність, яка розташована за межами населеного пункту смт.Смотрич» в частині: надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай), кадастровий номер 6821855700:05:002:0215 орієнтовною площею 1,5752 га для передачі у власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту смт.Смотрич Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області згідно рішення Дунаєвецького районного суду від 31.08.2021 року, справа №674/239/20, провадження №2/674/38/21;

визнати недійсним та скасувати рішення Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 16.08.2023 року за №34-36/2023 «Про виділення в натурі на місцевості ОСОБА_1 земельних ділянок, які розташовані за межами населеного пункту смт.Смотрич» в частині: затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , які розташовані за межами населеного пункту смт. Смотрич Кам`янець- Подільського району Хмельницької області; виділення в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,5752, кадастровий номер 6821855700:05:002:0215, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту смт.Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області право на яке належить їй на підставі рішення Дунаєвецького районного суду від 31 серпня 2021 року №674/239/20; оформлення ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на земельну ділянку;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,5752 га, кадастровий номер 6821855700:05:002:0215, яка розташована за межами населеного пункту у смт.Смотрич Кам`янець-Подільський район Хмельницька область; припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,5752 га, кадастровий номер 6821855700:05:002:0215, яка розташована у за межами населеного пункту у смт.Смотрич Кам`янець-Подільський район Хмельницька область (номер запису про право власності 51901677 від 25.09.2023 року); скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 1,5752 га з кадастровим номером 6821855700:05:002:0215;

скасувати право оренди земельної ділянки площею 1,5752 га з кадастровим номером 6821855700:05:002:0215, номер запису про право 52089438 від 03.10.2023 року, орендар: Фермерське господарство «Вікторія», орендодавець: ОСОБА_1 ;

витребувати земельну ділянку площею 1,5752 га, яка розташована за межами населеного пункту смт. Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних посилається на те, він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,5752 га, за кадастровим номером 6821855700:05:002:0159 що розташована на території Смотрицької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області, що підтверджується Державним актом на право на земельну ділянку серії ЯИ №093219 від 30.12.2009 року, номер земельної ділянки яка виділена позивачу 43.

Право на відповідну земельну ділянку позивач успадкував від свого батька ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №052024 колишньої агрофірми «Смотрич» смт.Смотрич, розмір земельної часки (паю) 2,97 в умовних кадастрових гектарах. Зареєстровано в земельному кадастрі за ОСОБА_2 , що підтверджується реєстраційною картою земельного кадастру серії НОМЕР_1 від 12.01.2010 року.

Позивачу стало відомо, що належна йому земельна ділянка, за кадастровим номером 6821855700:05:002:0215 згідно рішення тридцять шостої позачергової сесії Смотрицької селищної ради за №34-36/2023 від 16 серпня 2023 року виділена в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 , право на яку їй належить на підставі рішення Дунаєвецького районного суду

від 31 серпня 2021 року за №674/239/20.

16 лютого 2022 року за рішенням №41-16/2022, Смотрицької селищної ради ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай), кадастровий номер 6821855700:05:002:0215 орієнтовно площею 1,5752 га для передачі у власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту смт.Смотрич згідно рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 31.08.2021 року.

У відповідності до рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від

31.08.2021 року за №674/239/20, ОСОБА_1 успадкувала право на земельну частку (пай) у особи, яка за життя не була включена в державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №000365, що виданий агрофірмі «Смотрич» 23.10.1995 року, а також спадкодавець не отримував сертифікат на право на земельну частку (пай).

За інформацією з ДЗК земельна ділянка з кадастровим номером 6821855700:05:002:0215, перебуває в оренді ФГ «Вікторія» з 03.10.2023 року, власник земельної ділянки ОСОБА_1 дата державної реєстрації права власності 25.09.2023 року.

Позивач набув у власність земельну ділянку в часі раніше за відповідача, оскільки державний акт, що посвідчує право власності позивача на спірну земельну ділянку виданий 30.12.2009 року, у ОСОБА_1 право виникло на підставі рішення Смотрицької селищної

ради №34-36/2023 від 16.08.2023 року.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером №6821855700:05:002:0215 100% накладається на земельну ділянку позивача з кадастровим номером 6821855700:05:002:0159.

Рішення Смотрицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за № 41-16/2022 від 16 лютого 2022 року та №34-36/2023 від 16 серпня 2023 року, що посвідчує право власності відповідачки ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку підлягають визнанню недійсними, оскільки порушують права законного власника земельної ділянки ОСОБА_2 ..

Незаконність державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6821855700:05:002:0215, підтверджується тим, що власником даної земельної ділянки є позивач, який брав участь у розпаюванні агрофірми «Смотрич», його спадкодавець був внесений у державний акт колективної власності на землю, на ім`я позивача був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт на право власності на земельну ділянку в замін сертифіката. Позивач право на відповідну земельну ділянку реалізував значно раніше за відповідачку ОСОБА_1 . Вважає, що державна реєстрація спірної земельної ділянки є незаконною, нею порушується право власності та користування позивачем земельною ділянкою, державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6821855700:05:002:0215, слід скасувати та припинити право власності на неї у ОСОБА_1 .

Позивач також просить витребувати земельну ділянку площею 1,5752 га, яка розташована за межами населеного пункту смт.Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з незаконного володіння ОСОБА_1 на свою користь. Право оренди земельної ділянки ФГ «Вікторія» також підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 11 жовтня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Протокольною ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року залишено без розгляду відзив Смотрицької селищної ради Хмельницької області.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2025 року року витребувано докази.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 червня 2025 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року поновлено провадження у справі у зв`язку з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року витребувано докази.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2025 року провадження у справі зупинено, направлено експерту додаткові матеріали.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 24 березня 2026 року поновлено провадження у справі після надходження експертизи.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

04.11.2024 від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кузиної М.- О.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказала, що на підставі рішення у справі N? 674/239/20 за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування із земель колишньої агрофірми «Смотрич», яке належало померлій ОСОБА_4 , а також право власності на земельну ділянку (пай), яке належало померлому ОСОБА_5 .. На час видачі указу від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були членами агрофірми «Смотрич», однак помилково не були включені в список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, кооперативу або товариства, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, та право на земельну частку (пай) не отримували.

Згідно з рішенням суду у справі N? 674/239/20, ОСОБА_1 28.01.2022 звернулась до Смотрицької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай) на земельну ділянку, площею 1,4922 га кадастровий №6821855700:05:009:0294, та на земельну ділянку кадастровий №6821855700:05:002:0215 та 16.02.2022 рішенням №41-16/2022 селищна рада надала дозвіл на розроблення вказаної технічної документації.

16.08.2023 рішенням Смотрицької селищної ради №34-36/2023 було виділено в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,5752 га кадастровий №6821855700:05:002:0215.

За ОСОБА_1 25.09.2023 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 1,5752 га кадастровий №6821855700:05:002:0215. В подальшому, 03.10.2023 між ОСОБА_1 та ФГ «Вікторія» було укладено договір оренди землі строком на 7 років, речове право оренди зареєстровано в ДРПП.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розміром 1,5752 га, за кадастровим номером 6821855700:05:002:0159, що підтверджується Державним актом на право на земельну ділянку серії ЯИ N?093219 від 30.12.2009, який видано на підставі розпорядження Дунаєвецької райдержадміністрації N?1419/2008-р від 16.12.2008, розпорядження Дунаєвецької райдержадміністрації N?940/2009-р від 28.10.2009. Право на відповідну земельну ділянку позивач успадкував від свого батька ОСОБА_3 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) ХМ N?052024 колишньої агрофірми «Смотрич» смт.Смотрич. До сертифіката було внесено зміни на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом N?1366 від 31.10.2000 та розпорядження райдержадміністрації N?79/2000-р від 07.04.2000, відповідно до яких право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 .. Відповідно до реєстраційної картки земельної ділянки серії АБЄ N?317352 від 12.01.2010, земельна ділянка з кадастровим номером 6821855700:05:002:0159 зареєстрована в Центрі державного земельного кадастру.

Зазначає, що Державний акт на право на земельну ділянку серії ЯИ N?093219 від 30.12.2009 не підтверджує право власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 6821855700:05:002:0215. Лист ГУ Дерджеокадастру від 15.07.2024 не є правовстановлюючим документом. Висновок інженера-землевпорядника ОСОБА_7 не може бути належним доказом на підтвердження співпадіння конфігурації та меж земельних ділянок з кадастровим № 6821855700:05:002:0159 та з кадастровим № 6821855700:05:002:0215, оскільки землевпоряднику не було надано ні технічної документації на відповідні земельні ділянки, ні поземельних книг, систему координат поворотних точок.

Вказує, що поєднання позовних вимог, які пред?являються позивачем, не є належним способом захисту та не призведе до відновлення на думку позивача, його порушених прав.

Якщо суд дійде до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим № 6821855700:05:002:0215, а позбавлення права власності ОСОБА_1 є непропорційним та покладатиме на неї надмірний тягар, посилаючись на норми ст.388 ЦК України, практику ЄСПЛ.

ОСОБА_1 , яка набула право власності на спірну земельну ділянку, не були відомі обставини щодо наявності права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим № 6821855700:05:002:0159 при відсутності такої реєстрації в ДЗК та ДРПП. Вона мала законні сподівання, що Смотрицька селищна рада діяла в межах своїх повноважень, відповідачка діяла добросовісно та не вчиняла протиправних дій, не може нести майнову відповідальність у вигляді позбавлення права власності на земельну ділянку.

28.10.2024 від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надійшли письмові пояснення. Згідно пояснень зазначено, що дійсно відповідно до наявного в матеріалах справи листа Головного управління від 15.07.2024 №2747/281-24 відповідно до відомостей з ДЗК спірна земельна ділянка (пай 43) за заявою ОСОБА_8 , площею 1,5752 га присвоєно кадастровий № земельній ділянці 6821855700:05:002:0215. Проте, відповідно до інформації, яка надійшла в порядку інформаційної взаємодії із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку посвідчено речове право власності за ОСОБА_1 від 25.09.2023 року. До того ж, на вказану земельну ділянку зареєстровано право оренди між ОСОБА_9 та ФГ «Вікторія» від 03.10.2023 року. Кадастровий реєстратор зареєстрував земельну ділянку згідно чинного законодавства та не було підстав для відмови у здійснення державної реєстрації земельної ділянки, які передбачені ст.24 ЗУ «Про ДЗК».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідачки Овчарук М.І. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

Відповідач Смотрицька селищна рада повноважного представника в судове засідання не направив, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відзиву у встановлений судом строк не надійшло, заяв та клопотань не заявлено, причин неявки суду не повідомлено.

Відповідач фермерське господарство «Вікторія» повноважного представника в судове засідання не направив, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, відзиву у встановлений судом строк не надійшло, заяв та клопотань не заявлено, причин неявки суду не повідомлено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повноважного представника в судове засідання не направила, у письмових поясненнях розгляд справи просить проводити за відсутності свого представника.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі розпоряджень Дунаєвецької РДА від 16.12.2008 №1419/2008-р та від 28.10.2009 №940/2009-р видано 30.12.2009 Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №093219, за межами населеного пункту на території Смотрицької селищної ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 1,5752 га, кадастровий № земельної ділянки 6821855700:05:002:0159 (т.1 а.с.13). На земельну ділянку №6821855700:05:002:0159 Центром державного земельного кадастру видано реєстраційну картку серії НОМЕР_1 з якої вбачається, що така ділянка належить на праві особистої власності ОСОБА_2 (т.1 а.с.14).

Так, відповідно до витягу з розпорядження Дунаєвецької РДА від 16.12.2008 №1419/2008-р надано ОСОБА_2 власнику сертифіката серії ХМ 052024 земельну частку (пай) № НОМЕР_2 площею 1,56 га відповідно до проекту землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) на території Смотрицької селищної ради, також згідно розпорядження Дунаєвецької РДА від 28.10.2009 №940/2009-р. змінено площу земельної ділянки на 1,58 га. (т.1. а.с.11).

За змістом сертифіката на земельну частку (пай) серії ХМ 052024 ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) агрофірми «Смотрич», розміром 3,38 в умовних кадастрових гектарах, яке передано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину(т.1. а.с.12).

Згідно списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства агрофірми «Смотрич», який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №000362, під №518 у списку значився ОСОБА_3 батько позивача (т.1 а.с.17-20).

З витягу з протоколу №1 від 10.06.2008 зборів громадян власників сертифікатів на право на земельну частку на території Смотрицької селищної ради та Додатку №2 до нього вирішено розподілити між громадянами власниками сертифікатів земельні частки (паї) згідно схеми розташування земельних ділянок відповідно до проекту землеустрою. У списку реєстрації власників паїв, які взяли участь у розподілі значиться за №138 ОСОБА_2 , сертифікат серії ХМ 052024, земельна ділянка № НОМЕР_2 (т.1 а.с.20-22).

Крім того, згідно рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області у справі №674/239/20 від 31.08.2021 ухвалено визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємицею ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 право власності на земельну частку (пай) у розмірі середньої земельної частки (паю) по Смотрицькій селищній раді із земель колишньої агрофірми «Смотрич» (т.1. а.с.73-75).

Рішенням Смотрицької селищної ради №41-16/2022 від 16.02.2022 селищна рада надала дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну частку (пай), зокрема, з кадастровим №6821855700:05:002:0215 згідно рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області у справі №674/239/20 (т.1 а.с.65 зворот).

В подальшому, на підставі заяви відповідачки ОСОБА_1 від 17.12.2022 ФОП ОСОБА_10 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0215. З пояснювальної записки вбачається, що роботи із землеустрою проводились землевпорядником у відповідності до «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 №376. Проте, на час виготовлення означеної технічної документації така інструкція втратили чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства 13.08.2021 № 127 (т.1 а.с.64).

Рішенням Смотрицької селищної ради №34-36/2023 від 16.08.2023 селищна рада вирішила затвердити технічну документацію ОСОБА_1 та виділити їй в натурі земельну ділянку площею 1,5752 га, з кадастровим №6821855700:05:002:0215 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту смт.Смотрич, право на яку їй належить на підставі рішення суду у справі №674/239/20 (т.1. а.с.76)

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 01.05.2023 про земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0215, місце розташування ділянки Хмельницька область, Дунаєвецький район, Смотрицька селищна рада (діл.№43), дата державної реєстрації земельної ділянки 04.02.2014, яка проведена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 12.11.2008, інформація про зареєстроване право в ДЗК відсутня (т.1 а.с.110).

За інформацією з Державного реєстру речових прав від 25.10.2024 про земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0215, право власності належить відповідачці ОСОБА_1 , також означена ділянка перебуває в оренді ФГ «Вікторія» до 03.10.2023 року (т.1. а.с.113).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 31.10.2024, та від 11.11.2024 даних щодо реєстрації земельної ділянки з кадастровим №6821855700:05:002:0159 за ОСОБА_2 станом на 01.01.2013 не встановлено, внесення відомостей про земельну ділянку до ДЗК не проводилось. Відомості про реєстрацію земельної ділянки з кадастровим №6821855700:05:002:0159 в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі колишнього Дунаєвецького району станом на 01.01.2013 відсутні (т.1 а.с.112, 137).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.02.2025 відомості про земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0159 відсутні в ДЗК.

Як вбачається зі змісту поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0215, дата відкриття книги 04.02.2014. Згідно запису №001 від 04.02.2014 вказана земельна ділянка має сільськогосподарське цільове призначення, знаходиться Хмельницька область, Дунаєвецький район, Смотрицька селищна рада (за межами населеного пункту), діл.№43. У графі підпис, ініціали прізвище власника/користувача/уповноваженої особи значиться позивач ОСОБА_2 . Запис №002 про кадастровий план та експлікацію земельних угідь з координатами розташування внесено 04.02.2014., у графі підпис прізвище власника/користувача/уповноваженої особи також значиться позивач ОСОБА_2 . Згідно записів від 28.09.2023 №004, від 13.10.2023 №005 у поземельну книгу внесено інформацію про право власності на вказану земельну ділянку відповідачки ОСОБА_1 , підставою змін стало отримання інформації в порядку інформаційної взаємодії. Згідно запису №008 також зареєстровано з 03.10.2023 право оренди на земельну ділянку за ФГ «Вікторія» строком до 03.10.2030 (т.1 а.с.196-209).

За висновком судової земельно-технічної експертизи №1264/025 від 20.03.2026 встановлено, що земельна ділянка площею 1,5752 га з кадастровим №6821855700:05:002:0215 повністю накладається на земельну ділянку площею 1,5752 га що належить ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ №093219 від 30.12.2009. По розмірах та опису суміжних землевласників (землекористувачів) земельні ділянки є ідентичними, а електронний документ на земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0215, який наданий ГУ Держгеокадастру фактично містить відомості про земельну ділянку ОСОБА_2 (у блоці опису усіх власників або користувачів земельної ділянки обмінного файлу, власником вказаний ОСОБА_2 з підставою набуття права власності - рішення Дунаєвецької РДА від 28.10.2009 року №940/2009-р, відомості про технічну документацію, виконавця робіт розміри та площу земельної ділянки, в цілому відповідають даним державного акту та документації із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_2 ) (т.2 а.с.66-81).

При застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховується наступне.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права, свободи від порушень и протиправних посягань.

Згідно ст. 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з нормами ст.81, 125 Земельного кодексу України (в редакції діючій на дату отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку у 2009 році) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини першої статті 126 ЗК України у редакції, чинній на час видання державного акта позивачу, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (діяла з 1 травня 2009 року до 1 січня 2013 року).

Пунктами 9, 10 статті 28-1 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

У статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції чинній на час відкриття поземельної книги на спірну земельну ділянку у 2014 році) вказано, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п.49-51 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (в редакції чинній на дату відкриття поземельної книги у 2014 на спірну земельну ділянку) поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

За змістом правил частин першої - четвертої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки відбувається шляхом визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Визначення поняття земельна частка (пай) введене до законодавства України Указом Президента України від 10.11.1994 № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва. Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (в редакції чинній на час оформлення права власності відповідачки на спірну земельну ділянку), зокрема, у статті 3 зазначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Згідно статті 11 цього Закону встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України №3613-VI документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру мають відповідати законодавству. Однією з підстав для відмови у державній реєстрації земельної ділянки стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначає невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Вимоги до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначені статтею 55 Закону України «Про землеустрій», частинами першою, другою, четвертою якої передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

До матеріалів справи долучено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з кадастровим №6821855700:05:002:0215 датовану 2022 роком, виготовлену на замовлення відповідачки ОСОБА_1 , але роботи із землеустрою проводились землевпорядником у відповідності до «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 №376, яка була нечинною на той час на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства 13.08.2021 № 127, тобто в порушення норм діючого законодавства.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що при розгляді цієї справи має бути враховано рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Так, у п. 70 зазначеного рішення ЄСПЛ наголошено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми права, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набув право власності на земельну ділянку кадастровий № 6821855700:05:002:0159, площею 1,5752 га на підставі розпоряджень Дунаєвецької РДА від 16.12.2008 року за №1419/2008-р, від 28.10.2009 року за №940/2009-р., як власник сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХМ №052024. Право на таку частку виділено в натурі (ділянка№ НОМЕР_2 закріплена за позивачем згідно схеми розташування земельних ділянок відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Смотрицької селищної ради а.с.20-22 т.1). Правовстановлюючим документом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є Державний акт на право на земельну ділянку серії ЯИ N?093219 від 30.12.2009, який не зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, але недійсним не визнавався, тому є чинним. Суд також зауважує, що підставою набуття земельної ділянки у власність є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення.

Крім того, в подальшому, ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію означеної земельної ділянки в ДЗК, про що свідчить факт відкриття та розділи поземельної книги від 04.02.2014 року (ділянка№ НОМЕР_2 ), але їй присвоєно інший кадастровий номер №6821855700:05:002:0215. Тобто, земельна ділянка з кадастровим №6821855700:05:002:0215 як об`єкт цивільних прав була сформованою та не була вільною задовго до оформлення на неї права власності за відповідачкою ОСОБА_1 .

При цьому суд звертає увагу, що за відповідачкою ОСОБА_1 згідно рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області у справі №674/239/20 від 31.08.2021 ухвалено визнати як за спадкоємицею право власності на земельну частку (пай) у розмірі середньої земельної частки (паю) по Смотрицькій селищній раді із земель колишньої агрофірми «Смотрич», тобто право в умовних кадастрових гектарах, а не право на конкретну земельну ділянку як об`єкт цивільних прав.

При цьому, ОСОБА_1 звертаючись до Смотрицької селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації, посилаючись на вищевказане рішення суду, вказувала конкретний кадастровий номер вже сформованої земельної ділянки №6821855700:05:002:0215, не обгрунтовуючи на якій правовій підставі така ділянка належить їй.

Отже, приймаючи рішення №41-16/2022 від 16.02.2022 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та рішенням №34-36/2023 від 16.08.2023 , яким Смотрицької селищна рада вирішила затвердила технічну документацію, таких обставин не врахувала, як не врахувала і наявність існуючого ще з 2008 року проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), де вказана ділянка закріплена за позивачем, тобто не була вільною. Отже, Смотрицька селищна рада діяла всупереч власних повноважень, тобто її рішення №41-16/2022 від 16.02.2022, №34-36/2023 від 16.08.2023 не можуть породжувати юридичні наслідки щодо набуття права власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 ..

На час розгляду справи право власності на земельну ділянку №6821855700:05:002:0215 зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі№ 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Так, згідно з статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння, тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (постанова Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 752/13695/18).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи закон ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, постанова від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Також у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що за змістом частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні, яка ідентифікується насамперед її просторовим розташуванням, що описується через її межі. Частина земельної ділянки, межі якої є відомими, може бути витребувана від особи, яка незаконно заволоділа такою земельною ділянкою. Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права обов`язковою умовою є наявність характеристик такого об`єкта, зокрема й її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі.

Отже, позивач набув право власності на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку згідно розпорядження Дунаєвецької РДА, інформація про земельну ділянку, яка сформована у 2014 році міститься в ДЗК під №6821855700:05:002:0215, проте право власності на неї зареєстроване за відповідачкою ОСОБА_1 , тобто ОСОБА_2 має право на витребування даного майна на підставі ст.387 ЦК України.

Суд при прийняті даного рішення на користь позивача керується і засадами цивільного права - принципами справедливості, добросовісності та розумності, а також однією з аксіом цивільного судочинства, зокрема placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem, що означає: "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед суворим розумінням права".

Суд відхиляє аргументи відповідачки ОСОБА_1 відносно добросовісності набуття нею права власності на спірну земельну ділянку з посиланням на ст.388 ЦК України, оскільки дана стаття стосується добросовісності набуття виключно у випадку придбання майна за відплатним договором. Тобто, вказана норма права не може бути застосована до спірних правовідносин.

Разом з тим, щодо способу захисту, обраного позивачем при зверненні до суду, слід зазначити наступне.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду про неефективність такого способу захисту прав особи, як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180; від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, пункт 143).

Оскаржувані рішення селищної ради вичерпали свою дію виконанням, визнання їх недійсними не поновить порушене право або законний інтерес позивача. Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Цей підхід у судовій практиці також є усталеним [див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39)

Також Велика Палата Верховного Суду виснувала, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є неодмінним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Наведені висновки зроблені з урахуванням пункту 9 частини першої статті 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) відповідно до якого державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Тобто Велика Палата Верховного Суду послідовно викладала висновки про те, що у разі пред`явлення позову про витребування - інші способи захисту є неефективними, оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є самостійною і достатньою підставою для здійснення (проведення) державної реєстрації речових прав за позивачем. Постанова ВП ВС 03 вересня 2025 року № 911/906/23.

За змістом пункту 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» судове рішення про витребування земельних ділянок є достатньою підставою для реєстрації припинення права власності відповідача на земельну ділянку та державної реєстрації права власності позивача.

Тобто, позовні вимоги про визнання недійсними та скасування рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення права власності, задоволенню не підлягають з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права у цій частині позовних вимог.

Щодо скасування права оренди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державноїреєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України). Належним способом захисту прав власника, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Таку позовну вимогу не заявлено, отже суд відмовляє у задоволення позову у цій частині у зв`язку з неефективним способом захисту, обраним позивачем.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було заявлено шість позовних вимог, однак позов підлягає задоволено частково, в частині витребування земельної ділянки у відповідачки ОСОБА_1 , а тому з неї підлягає стягненню судовий збір в розмірі 968 гривень 72 копійки на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Витребувати земельну ділянку площею 1,5752 га, яка розташована за межами населеного пункту смт.Смотрич Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

В інщій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 968 гривень 72 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене рішення (вступну та резолютивну частини) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

- позивач ОСОБА_2 , (зареєстрований за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Ріпинці, РНОКПП НОМЕР_3 );

- відповідач ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

- відповідач Смотрицька селищноа ради Хмельницької області (місцезнаходження: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, селище Смотрич вул. Героїв Небесної Сотні,8, ЄДРПОУ 04406584);

- відповідач Фермерське господарство «Вікторія» (місцезнаходження: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, селище Смотрич вул. Зарічна,43, ЄДРПОУ 31295190);

- третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (місцезнаходження: м.Хмельницький вул. Інституцька,4/1, ЄДРПОУ 39767479).

Повне рішення виготовлено 02 липня 2026 року.

Суддя Ю.Е.Шафікова