Рішення № 137982729, 01.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5704/26

пр. № 2-о/759/268/26

01 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

присяжних Висоцького В.В., Невмержицької І.П.,

при секретарі Кульбовській В.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 03.03.2026 року звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з заявою, в якій просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця - м. Канаш, Республіка Чувашія РФ, РНОКП НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації - АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім з 17 червня 2023 року.

Вимоги заяви обгрунтовані тим, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , з початком повномаштабного вторгнення заявниця виїхала за кордон і опікуватись її батьком став її чоловік ОСОБА_4 , влітку 2023 р. останній виявив, що батько заявниці перестав виходити на зв`язок та зник, за адресою останнього місця проживання тривалий час був відсутній. У 20.06.2023 р. ОСОБА_4 звернувся до органів поліції, у зв`язку зі зникненням, однак, пошуки ОСОБА_3 виявились марними. Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім необхідно заявниці для встановлення опіки над майном та подальшого розпорядження нерухомістю, яка належить батьку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 визначено головуючого суддю П`ятничук І.В. (а.с. 22).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2026 відкрито провадження по справі (а.с. 25).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про витребування доказів (а.с. 42-43).

Представник ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.30-31).

Суд, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_4 , який вказував суду на те, що є чоловіком заявниці, з часу коли дружина виїхала за кордон, почав опікуватись її батьком, який в силу похилого віку та стану здоров`я потребував догляду, купував, подукти харчування, прибирав в квартирі, оскільки сам ОСОБА_3 почав часто покидати без попеедження місце проживання, дуже часто губився, але потім самостійно повертався. Проте останнім часом у ОСОБА_3 погіршилося самопочуття та поведінка, він почав ходити по смітниках, приносити до дому сміття та харчуватися на смітниках. Родина почала приносити йому готову їжу, однак через декілька тижнів стало зрозуміло, що ОСОБА_3 додому не повернувся. Він та інші родичі зверталася до правоохоронних органів, лікарень та моргів, проте пошуки не дали резутьтатів.

Таким чином, суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявнця посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 12).

З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули кордон України, в`їхали на тимчасову окуповану територію України або виїхали з такої території" відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 01.01.2023 по 17.06.2026 в Базі не виявлено. (а.с.49).

З листа комунального некомерційного підприємства "Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги "Психіатрія"" встановлено, що ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні не значиться (а.с.50).

Дослідивши матеріали кримінального провадження судом підтверджено обставини на які посилається заявник.

В витязі з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.8).

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власносі на житло від 28.10.1993 року ОСОБА_3 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 . (а.с.9)

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст.305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України.

Так, нормами ст.306 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При цьому заявник має мати особисту цивільну правову зацікавленість у зміні правового стану особи, яку вона просить визнати безвісно відсутньою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить визнати безвісньо відсутньою існують особисті або майнові правовідносини, матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Заявник у заяві зазначила, що визнання її батька безвісно відсутнім їй необхідно для оформлення опіки над майном.

Наведені заявницею обставини та мета, з якою їй необхідно визнання її батька безвісно відсутнім, свідчать про наявність між заявником та особою, яку вона просить визнати безвісно відсутнім певного матеріально-правового зв`язку.

Враховуючи, що наданими доказами підтверджується, що у місці останнього місця реєстрації у АДРЕСА_1 проживання батька відсутні відомості про місце його перебування протягом останнього року, суд вважає, що на даний час є всі підстави для визнання останнього безвісно відсутньою.

Оскільки заява не містить відомостей про час зникнення батька заявника, то початком безвісної відсутності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , слід рахувати з 20.06.2023 р.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 48, 293, 294, 306-308, 353 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада про визнання особи безвісно відсутньою - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Канаш, Республіка Чувашія, РНОКП НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації - АДРЕСА_1 , безвісно відсутнім з 20 черня 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. Пятничук

Присяжні:

В. В. Висоцький

І. П. Невмержицька