Постанова № 137982511, 26.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

26.06.2026 Справа № 756/8861/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/8861/26

3/756/2662/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Касьян А.В.,

секретар судового засідання Цюзевич-Калініченко О.П.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ),

за ч. 1 ст. 1726 КУпАП,

за участю учасників судового провадження:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 ,

прокурор Артимович О.В.,

в с т а н о в и в:

25.05.2026 до Оболонського районного суду міста Києва на розгляд по суті надійшов протокол №628 про адміністративне правопорушення, складений 15.5.2026 старшим оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Голованем Віталієм Миколайовичем стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , припиняючи з 30.04.2025 діяльність на посаді головного спеціаліста групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи державним службовцем 9 рангу категорії «В», будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон України №1700-VII), всупереч положенням абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно без поважних причин подав 04.02.2026 о 09:47 декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідальність за що передбачено ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненому, просив сд обмежитись усним зауваженням.

Прокурор Артимович О.В. вважав, що винуватість ОСОБА_2 повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а тому просив визнати ОСОБА_2 винним та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією інкримінованої статті.

Заслухавши прокурора, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.08.2024 №47 ОСОБА_2 прийнято на роботу та призначено з 30.08.2024 на посаду головного спеціаліста групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначеним наказом ОСОБА_2 збережено раніше встановлений 9 (дев`ятий) ранг державного службовця. Також зазначено, що вислуга років на державній службі станом на 30.08.2024 становить 9 місяців 30 днів.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.04.2026 №4082 ОСОБА_2 ознайомлений з вимогами та обмеженнями, встановленими Законом України №1700-VII.

Відповідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України №1700-VII.

Приписами ст. 3 Закону України №1700-VII визначено коло осіб на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону передбачено його розповсюдження на державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до наказу від 30.04.2025 №16 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 звільнено з займаної посади головного спеціаліста групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 за згодою сторін з 30.04.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п. 2 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 08.11.2023 №252/23 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Отже, ОСОБА_2 , 30.04.2025 припинивши діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування був зобов`язаний подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.

Однак, ОСОБА_2 , будучи суб`єктом декларування, який бу обізнаний щодо обов`язку, способу та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, всупереч абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII, подала відповідну декларацію лише 04.02.2026 о 09:47, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, відповідно до послідовності дій користувача Реєстру декларацій, які вчинив ОСОБА_2 в період з 31.12.2024 по 30.04.2026 встановлено, що декларація особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями має ідентифікатор документу be35ce1b-af7c-44b8-a8f6-db3c7744d25f, останній вперше вчинив дії щодо створення декларації (ідентифікатор документа - be35ce1b-af7c-44b8-a8f6-db3c7744d25f) натиснувши кнопку «Створено чернетку» лише 21.01.2026 о 15:56, декларацію подано 04.02.2026 о 09:47, а отже несвоєчасно

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, всупереч положенням абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України №1700-VII несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Водночас, приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення, суд враховує встановлені під час судового розгляду обставини, які заслуговують на увагу та впливають на визначення ступеню суспільної небезпечності як вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, так і його особи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 1 Закону України №1700-VII визначено, що правопорушення, пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено, зокрема адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_2 , ступінь вини, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність відповідно до частин 1, 2 ст. 34 цього Кодексу, зокрема, визнання винуватості та щире розкаяння, усвідомлення ОСОБА_2 протиправності свого діяння, та те, що його дії суб`єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам і такої шкоди фактично не було заподіяно, які суд визнає такими, що пом`якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність відповідно до ст. 35 цього Кодексу.

Крім того, зважив суд на дані про особу ОСОБА_2 , котрий вперше притягається до адміністративної відповідальності, його вік, майновий стан, стан здоров`я, сімейний стан.

З огляду на викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 1726 КУпАП.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 цього Кодексу у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Керуючись статтями 401, 1726, 221, 251-252, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя А.В. Касьян