Ухвала суду № 137982477, 01.07.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/3137/25

Провадження № 1-кс/445/403/26

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2026 року слідчий суддя Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заводське Буського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, який не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних членів сім`ї, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110003050 від 12 серпня 2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області звернулася слідча СВ Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 407 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділення Золочівського РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140110003050 від 12 серпня 2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України

З 16.06.2025 солдат ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, який знаходиться за адресою: вул. Личаківська, 26, м. Львів, Львівська область.

Однак, стрілець-номер обслуги взводу охорони шляхо-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127-133, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та медичних працівників, 28.06.2025 самовільно залишив вказаний медичний заклад і не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та перебував поза межами місця служби, до моменту прибуття 02.09.2025 до відділення поліції №2 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, що знаходиться за адресою: вул. Київська, 3, м. Буськ, Золочівський район, Львівська область, чим припинив вчиняти вказане кримінальне правопорушення

Відтак, у період з 28.06.2025 по 02.09.2025 року солдат ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.

12 серпня 2025 року відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140110003050, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

26 вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Вивченням особи підозрюваного з`ясовано, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Заводське, Буського району, Львівської області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , неодружений, на утриманні дітей чи інших непрацездатних членів сім`ї не має, раніше не судимий, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває.

Вина підозрюваного ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, актом службового розслідування, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказаний факт та усвідомлення неминучості реального відбування тривалого строку покарання у виді позбавлення волі можуть спонукати підозрюваного ОСОБА_5 ухилятись від органу досудового розслідування та у подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, у ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв`язки, існування яких, незважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує, спонукали б його не ухилятись від кримінальної відповідальності, він неодружений, не має на утриманні непрацездатних членів сім`ї та малолітніх дітей, по місцю проживання характеризується посередньо.

Водночас, відповідно по п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків показання яких мають важливе значення для доведення винуватості підозрюваного під час судового розгляду підтверджується тим, що на даний час судом у судовому засіданні не допитано свідків, очевидців скоєння кримінального правопорушення, хоча факт наявності таких встановлено, які відомі підозрюваному ОСОБА_5 , а тому останній може вчиняти вплив як особисто так і за допомогою інших осіб на свідків, тому перебуваючи на волі останній матиме реальну можливість незаконно впливати на них шляхом вмовлянь, переконань чи примусу до зміни показань чи відмови від дачі останніми показань, чим суттєво перешкоджатиме повному та об`єктивному розслідуванню кримінального провадження у передбачені законом строки.

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може продовжити кримінальне правопорушення підтверджується тим, що останній будучи відрядженим в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 із військової частини НОМЕР_3 , 28.09.2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що свідчить про те, що ОСОБА_5 продовжує вчиняти кримінальне правопорушення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження, заявлені ризики та особу підозрюваного, є достатні підстави вважати, що такий ступінь обмеження прав ОСОБА_5 , як утримання його під вартою відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підозрюваний ОСОБА_5 ухиляється від явки до органу досудового розслідування, що перешкоджає проведенню з ним слідчих дій і прийняття законного рішення по даному кримінальному провадженню.

17.11.2025 року ураховуючи те, що місцезнаходження останнього невстановлене, на підставі ст.ст. 40, 110, 281 КПК України винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 .

Органом досудового розслідування до суду з врахуванням ч.1 ст.184 КПК України було подано клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , а також клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

27.05.2026 року отримано ухвалу слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шість місяців.

01.07.2026 ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали Золочівського районного суду Львівської області, з метою приводу, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст.177 КПК України, що свідчить про те що застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваного процесуальних обов`язків визначених КПК України, слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідча у судовому засіданні клопотання підтримала, зазначає, що обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами. Прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити. Захисник ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_5 просили визначити підозрюваному альтернативну заставу.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного, його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру внесено за № 62025140110003050 від 07.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

26.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України

Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння свідчать докази долучені до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного. За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї. Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке. Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Відтак, з врахуванням санкції інкримінованої підозрюваному статті, Закон дозволяє обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя приймає до уваги, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є колишнім військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення за ст. 407 КК України, або дезертирство чи інший злочин з метою переховування від суду.

Оцінюючи сукупність встановлених обставин та наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що інші, більші м`які запобіжні заходи, не здатні запобігти вказаним ризикам, відтак, заявлене клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне. За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України. Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 не містить доводів щодо доцільності не визначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, ризики його позапроцесуальної поведінки є достатньо високими та виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, не до такого ступеня, щоб таке тримання під вартою було безальтернативним.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів доходів громадян. На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 315, 331, 372,376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

клопотання слідчого СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заводське Буського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, який не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних членів сім`ї, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 діб, тобто до 29.08.2026 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757

(призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі № 445/3137/25, кримінальне провадження № 62025140110003050 від 12 серпня 2025 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) не відлучатися за межі постійного місця проживання ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду;

2) з`являтися за викликом до суду, слідчого судді, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;

3) повідомляти слідчого, прокурора слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) не спілкуватись із свідками, представниками потерпілого, спеціалістами, експертами по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого судді, суду, прокурора та/або слідчого;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 ухвалою обов`язків - до 29.08.2026 включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1