Рішення № 137978784, 06.07.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1214/26

Провадження № 2/571/585/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Качмар М.Я.,

за участі секретаря судового засідання Качановської О.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рокитнівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивачка, в інтересах якої діє її представник адвокат Смик А.І. звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_3 .

Вказує, що після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно. Як спадкоємець п`ятої черги за законом, вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Державним нотаріусом Витичак Г.М. Рокитнівської державної нотаріальної контори Рівненської області їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не була зареєстрована і не проживала разом із тіткою на момент смерті, та не подала протягом шести місяців заяви про прийняття спадщини, а відтак вважається такою, що не прийняла спадщини.

Вважає, що пропустила строк подачі заяви до нотаріуса з поважних причин, а тому просить суд ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Смик А.І. 06.07.2026 подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримують та просить розгляд справи проводити без їх участі.

Представник відповідача Рокитнівської селищної ради Рівненської області в підготовче судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі представника ради та зазначає, що не заперечує проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, прийняття рішення про задоволення позовних вимог у зв`язку з визнанням нею позову в повному обсязі.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Ухвалою суду від 17.05.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

В даних конкретних правовідносинах суд знаходить достатні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні відповідно до вимог статті 200 ЦПК. Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.

За життя спадкодавець ОСОБА_3 своїм майном розпорядилася, та заповіла належне їй майно житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 своїй племінниці ОСОБА_1 , зазначена обставина підтверджена копією заповіту посвідченого секретарем Томашгородської сільської ради 25.11.2016 року, зареєстрований в реєстрі №17.

Як вбачається з матеріалів справи, з приводу спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3 , спадкова справа не була заведена, лише 24.02.2026 року була заведена, зазначена обставина підтверджена інформаційною із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84277683 від 24.02.2026.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 є племінницею спадкодавця ОСОБА_3 та відповідно спадкоємцем п`ятої черги за законом його майна.

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджено наступними доказами: копією свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_4 , з якого вбачається, що матір`ю позивачки є ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 09.02.1980, з якого вбачається, що ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 »; копією свідоцтва про народження відповідачки ОСОБА_7 , з якого вбачається, що матір`ю відповідачки є ОСОБА_8 , батьком ОСОБА_9 ; копією свідоцтва про шлюб, з якого вбачається, що ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_10 », Архівної довідки від 01.05.2026 року №425/01-28/26, з якої вбачається, що ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Томашгород, батьки: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та мати Табаковська дів. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обоє православного віросповідання.

Встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті тітки у зв`язку із тим, що їй не було відомо про наявність заповіту, про який вона дізналась лише в лютому 2026 року.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81);

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77).

Згідно ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведені норми, досліджені обставини справи, викладені у позовній заяві пояснення позивачки щодо причин пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, суд вважає, що зазначені обставини зумовили істотні труднощі для позивачки щодо вчинення нею дій по оформленню своїх спадкових прав, а тому, суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачами пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки і визначення їй додаткового строку у три місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи із вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору залишити за нею.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рокитнівської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 строк у 3 (три) місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач Рокитнівська селищна рада Сарненського району Рівненської області; місце знаходження: вул. Незалежності, 15, селище Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область; код ЄДРПОУ 04387421.

Суддя М.Я.Качмар