Рішення № 137977563, 06.07.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/694/26

Провадження № 2/542/569/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до відповідачки про стягнення боргу за кредитними договорами та просить стягнути з відповідачки:

- за кредитним договором №71662294 від 06.07.2025 суму заборгованості в розмірі 20656,50 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1756,50 грн. - заборгованість за відсотками, 900 грн. заборгованість за комісією, 12000 грн. заборгованість за пенею/неустойкою;

- за кредитним договором №8179236 від 09.07.2025 суму заборгованості в розмірі 6484,65 грн., з яких: 1700 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1469,65 грн. - заборгованість за відсотками, 3315 грн. заборгованість за пенею/неустойкою, а також судові витрати.

Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 були укладені договори про надання коштів у кредит №71662294 від 06.07.2025 року та №8179236 від 09.07.2025 року.

16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» укладено Договір факторингу №16/09/25, у відповідності до умов якого останній набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за вищезазначеними кредитними договорами №71662294 від 06.07.2025 року в розмірі 20656,50 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1756,50 грн. - заборгованість за відсотками, 900 грн. заборгованість за комісією, 12000 грн. заборгованість за пенею/неустойкою, та №8179236 від 09.07.2025 року в розмірі 6484,65 грн., з яких: 1700 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1469,65 грн. - заборгованість за відсотками, 3315 грн. заборгованість за пенею/неустойкою.

Посилаються на те, що всупереч умовам кредитних договорів, відповідачка не виконала своїх зобов`язань ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 27141,15 грн.

Ухвалою суду від 14.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази (а.с.67-68).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.71, 94), надавши заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.90).

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи справи відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с. 77-78, 95-96), та не повідомила суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надала.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року встановлено заочний розгляд справи.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 06.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71662294, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 2500,00 грн., строком на 30 днів, процентна ставка 0,275% (а.с. 14-21).

Вказаний договір було підписано відповідачкою шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 43513.

06.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №15298703, згідно з якою було збільшено суму кредиту та загальний розмір кредиту становить 6000 грн. (а.с.23).

03.08.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №15483747, згідно з якою було продовжено строк кредитування на 29 днів та викладено п.п.2.2.2. п.2.2. Договору в новій редакції: строк кредитування становить 59 днів. Та згідно з п.п.2.1 п.2 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за ставкою 1,00% (а.с.25).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання: одноразового ідентифікатора 43513, час відправки ідентифікатора позичальнику 06.07.2025, одноразового ідентифікатора 51734, час відправки ідентифікатора позичальнику 06.07.2025, одноразового ідентифікатора 01327, час відправки ідентифікатора позичальнику 03.08.2025 (а.с.27).

Відповідно до повідомлень ТОВ «Європейська платіжна система» 06.07.2025 року було перераховано кошти на суму 2500 грн., 06.07.2025 року на суму 3500 грн., номер картки НОМЕР_2 , отримувач ОСОБА_2 (а.с. 27 на звороті-28, 29-30).

Крім того, 09.07.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №8179236, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 1700,00 грн., строком на 360 днів, процентна ставка 0,95% (а.с. 31-38).

Вказаний договір було підписано відповідачкою шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 803577.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання: одноразового ідентифікатора 803577, час відправки ідентифікатора позичальнику 09.07.2025 (а.с.39).

Відповідно до повідомлення АТ «Юнекс Банк» 09.07.2025 року було перераховано кошти на суму 1700 грн., номер картки НОМЕР_3 (а.с. 39 на звороті).

Згідно з повідомленням АТ КБ "Приват Банк" №20.1.0.0.0/7-260422/121419-БТ від 01.05.2026 та випискою по рахунку, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , на яку 06.07.2025 року був зарахований платіж у сумі 2500 грн., 06.07.2025 року - 3500 грн., 09.07.2025 року - 1700 грн., що відповідає даті укладання кредитних договорів та сумі наданого кредиту (а.с. 79, 80-82).

Доказів на спростування факту укладення вказаних договорів та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано, як і не надано доказів, які б спростовували доводи позивача щодо укладення кредитних договорів та розміру заборгованості.

Вказані кредитні договори підписані електронним підписом з одноразовими ідентифікаторами.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо набуття ТОВ «Деал Фінанс Груп» права грошової вимоги за вказаними кредитними договорами.

Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, судом встановлено, що 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Деал Фінанс Груп" укладено Договір факторингу №16/09/25, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 41 на звороті-45).

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 до ТОВ "Деал Фінанс Груп" перейшло право вимоги за кредитним договором №71662294 боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості разом 20656,50 грн. (а.с. 49-50).

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 до ТОВ "Деал Фінанс Груп" перейшло право вимоги за кредитним договором №8179236 боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості разом 6484,65 грн. (а.с. 50-51).

Щодо виконання взятих зобов`язань за кредитними договорами відповідачкою.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що у зв`язку порушеннями зобов`язань відповідачка має заборгованість за кредитним договором №71662294 від 06.07.2025 в розмірі 20656,50 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1756,50 грн. - заборгованість за відсотками, 900 грн. заборгованість за комісією, 12000 грн. заборгованість за пенею/неустойкою (а.с. 12 на звороті-13). Та заборгованість за кредитним договором №8179236 від 09.07.2025 в розмірі 6484,65 грн., з яких: 1700 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1469,65 грн. - заборгованість за відсотками, 3315 грн. заборгованість за пенею/неустойкою (а.с.30 на звороті-31).

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).

Так в даному випадку відповідачка за договором надання коштів у кредит №71662294 від 06 липня 2025 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» отримала кредитні кошти в сумі 6000 грн.; за договором кредитної лінії №8179236 від 09.07.2025 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 1700 грн.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в кредит коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Таким чином, оскільки відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами отримані в кредит кошти не повернула, позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) по вищевказаних договорах, підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками суд враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Так, за умовами договору №71662294 від 06.07.2025 року та додаткових угод до вказаного договору, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в загальному розмірі 6000 грн, строком на 59 днів, з процентними ставками 0,275% та 1,00% (а.с.14 на звороті-21, 23, 25).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 12 на звороті - 13) вбачається, що саме за наведеними відсотковими ставками та в межах строку кредитування, визначеними умовами договору та додаткових угод, був здійснений розрахунок заборгованості за відсотками.

Та за умовами договору №8179236 від 09.07.2025 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було передбачено надання кредиту в розмірі 1700 грн, строком на 360 днів, з процентною ставкою 0,95% (а.с.31-38).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 30 на звороті - 31) вбачається, що саме за наведеною відсотковою ставкою та в межах строку кредитування, визначеною умовами договору, був здійснений розрахунок заборгованості за відсотками.

Крім того, за умовами п.2.2.4. кредитного договору №71662294 від 06.07.2025 року, сторонами погоджена комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 375,00 грн.).

Пунктом 1.2. додаткової угоди до договору надання коштів у кредит №71662294 від 06.07.2025 року сторонами погоджено, що у зв`язку із збільшенням суми кредиту за умовами договору на суму такого збільшення нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 15,00% від суми, на яку збільшено кредит (що у грошовому виразі складає 525,00 грн.).

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню комісія в розмірі 900,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки на його користь пені/неустойки в розмірі 12000 грн. за кредитним договором №71662294 від 06.07.2025 року та в розмірі 3315 грн. за кредитним договором №8179236 від 09.07.2025 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Як передбачено п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлано, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

При цьому, в наданих розрахунках заборгованості (а.с.12 на звороті-13, 30 на звороті-31) зазначено, що неустойка нарахована за період з 03.09.2025 по 22.10.2025 за кредитним договором №71662294 від 06.07.2025 року, та за період з 07.09.2025 по 15.10.2025 року за кредитним договором №8179236 від 09.07.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.

Отже, позивачем не враховано вищевказаних положень Закону України «Про споживче кредитування» і перехідних положень ЦК України та безпідставно нараховано неустойку (штраф, пеню) за невиконання/неналежного виконання зобов`язання, а тому вимога щодо стягнення з відповідачки на користь позивача пені в розмірі 12000 грн. за кредитним договором №71662294 від 06.07.2025 року та в розмірі 3315 грн. за кредитним договором №8179236 від 09.07.2025 року задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки відповідачка не виконує умов кредитних договорів, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договором платежі, а відповідач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаними кредитними договорами, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з неї підлягає стягненню заборгованість в розмірі 11826,15 грн., а саме:

- за договором надання коштів у кредит №71662294 від 06.07.2025 в розмірі 8656,50 грн., що складається з: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1756,50 грн. - заборгованість за відсотками, 900,00 грн. - заборгованість за комісією;

- за договором кредитної лінії №8179236 від 09.07.2025 в розмірі 3169,65 грн., що складається з: 1700 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1469,65 грн. - заборгованість за відсотками.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу було надано: договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року (а.с.53-55), витяг з акту №4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року від 30 грудня 2025 року (а.с.56), акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.56 на звороті-57).

Відповідно до п.4.2 розліду 4 Договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 року передбачено, що за послуги, надані адвокатом, клієнт протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту про приймання-передачі наданої правничої допомоги (Додаток №2 до цього Договору) та отримання від адвоката відповідного рахунку, сплачує винагороду на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, шляхом безготівкового перерахування клієнтом на поточний рахунок адвоката, вказаний в цьому договорі.

При цьому суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року (справа № 686/5064/20).

Крім того, в даному випадку слід врахувати правову позицію, викладену у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 року, згідно якої: «Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».

Так, суд враховує, що представником позивача вчинені такі дії: написання позовної заяви. Докази вчинення будь-яких інших процесуальний дій надані не були. При цьому розгляд справи відбувався без участі представника позивача.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Також, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд бере до уваги нескладність самої справи, оскільки вона не є великою за фабулою та предметом доказування; підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль; враховує, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, а також тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, положень ст. 11 ЦПК України, виходячи з вимог розумності та справедливості, виходячи з реальності наданих адвокатом послуг та враховуючи нескладність справи, усталеність судової практики при вирішенні справ подібної категорії, її розгляд в суді без участі представника позивача, суд доходить висновку про наявність достатність правових підстав для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 4500 грн до 3000 грн.

При цьому судом позовні вимоги були задоволені частково на 43,57% з розрахунку: 11826,15 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 27141,15 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 43,57% (відсоток задоволених позовних вимог).

Отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Та сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідачки складає 1160,01 грн. з розрахунку: 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 43,57% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.

А сума витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачки складає 1307,10 грн. з розрахунку: 3000 грн (сума витрат на правничу допомогу) х 43,57% (відсоток задоволених позовних вимог) : 100.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 11826 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 15 коп., а саме:

- за договором надання коштів у кредит №71662294 від 06.07.2025 в розмірі 8656 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 50 коп., що складається з: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1756,50 грн. - заборгованість за відсотками, 900,00 грн. - заборгованість за комісією;

- за договором кредитної лінії №8179236 від 09.07.2025 в розмірі 3169 (три тисячі сто шістдесят дев`ять) грн. 65 коп., що складається з: 1700 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1469,65 грн. - заборгованість за відсотками, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 01 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 10 коп.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: вул.Садова, буд.31/33, офіс 40/3, м.Ірпінь, 08205, код ЄДРПОУ 44280974;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 06 липня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва